Ухвала

від 05.06.2018 по справі 199/3130/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3130/18

(1-кс/199/748/18)

УХВАЛА

05.06.2018

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12015040630001308, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2018 до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту по кримінальному провадженню №12015040630001308.

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 05.10.2015 (справа №200/21235/15к) по кримінальному провадженню №12015040630001308 накладено арешт на нерухоме майно, зокрема розташоване за адресами АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 . На теперішній час арешт на зазначене майно порушує права заявника, як власника, а тому ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2015 року по справі №200/21235/15к (провадження №1-кс/200/8942/15) в частині арешту та заборони розпоряджатися вищезазначеним нерухомим майном.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41«Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Водночас, приписи ч.6 ст.9 КПК України дозволяє слідчому судді застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надавши заяву щодо розгляду клопотання за його відсутності та відмовити у його задоволенні через необґрунтованість.

Вивчивши подане клопотання та надані до клопотання матеріали, якими обґрунтовується необхідність скасування арешту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.

Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддеювстановлено,що ухвалою слідчогосудді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2015 року в рамках кримінального провадження №12015040630001308 накладено заборону на розпорядження нерухомим майном, в тому числі нерухомим майном розташованим за адресами АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_3 в обґрунтування поданого клопотання про скасування арешту посилається на те, що він є власником вищезазначеного нерухомого майна.

Водночас, такі твердження заявника є хибними, оскільки на підтвердження цим обставинам заявником жодного доказу не надано.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.174 КПК України слідчий суддя суду першої інстанції розглядає клопотання про скасування арешту майна, тоді як заявник ставить питання щодо скасування ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2015 року, яка може бути оскаржена відповідно до приписів п.9 ч.1 ст.309 КПК України в апеляційному порядку.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст.170, 174, 309, 369, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12015040630001308 - відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1