Рішення

від 31.08.2017 по справі 2-3114/05

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1536/17 Справа № 2-3114/05 Головуючий у 1 й інстанції - Стасовська Л.І. Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок, третя особа Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації - про визнання права власності на нежитлові приміщення і будівлі, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Єлизаветівська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2005 року, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасоване з ухваленням нового про відмову у позові, виходячи з наступного.

У позовній заяві ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що він є керівником підприємства Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок, яке було створене шляхом об'єднання власності громадян, що є членами Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок та зареєстроване 07 березня 2002 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради. Під час створення підприємства, рішенням членів Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок у власність підприємства передані наступні нежитлові приміщення і будівлі: будинок мисливця та рибалок, розташований в с. Дніпродзержинську по вул.. Чкалова, 1; будинок мисливця та рибалок, розташований по вул.. Короленківська, 47а того ж міста; магазин непродовольчих товарів за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр.. Леніна, 10; мисливська база в селі Єлизаветівка , Петриківського району, Дніпропетровської області.

Позивач зазначає, що, як керівник підприємства, який відповідає за здійснення його управління в господарській діяльності, вважає, що факт відсутності у господарства належного оформлення права власності на вказану нерухомість порушує як його особисті права, так і права підприємства, встановлені чинним законодавством України. Тому просив ухвалити рішення, яким визнати за Підприємством Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство (далі скорочено Господарство) право власності на перелічену нерухомість.

Оскаржуваним рішенням суд позов задовольнив, визнав право власності на нерухомість за Господарством. Свої висновки суд грунтував на обставинах, викладених позивачем у позовній заяві, керувався ст. 328 ЦКУ щодо підстав набуття права власності, та вважав, що під час створення Господарства останньому на законних підставах були передані у власність об*єкти нерухомого майна, однак не були оформлені належним чином документи.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного з*ясування та врахування обставин справи, прав та обов*язків сторін, письмових доказів, з порушенням норм процесуального закону.

Так, ОСОБА_2, звертаючись з позовом як фізична особа, в той же час вказував, що є керівником та діє в інтересах Господарства Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) та просив визнати за юридичною особою-Господарством- право власності на об'єкти нерухомості. Між тим, на час розгляду райсудом справи Статут Господарства у справі був відсутній. Навпаки, мався Статут Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок - 2002року, затверджений загальними зборами засновників за підписом голови зборів - ОСОБА_2. Разом з тим, із наявної у справі виписки з Протоколу розширеного засідання президії обласної ради УТМР від 31.01.2002. вбачається, що ОСОБА_2 є Головою міської організації УТМР. Даними ЄДРПОУ підтверджується, що громадянин ОСОБА_2 є керівником міської організації УТМР, тобто відповідача.

Апелянт стверджує, що позов підлягає розгляду за правилами господарського судочинства і не підсудний Заводському районному суду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства спори про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

Розглядаючи спір, районний суд залишив наведене без уваги, не визначився чітко зі сторонами по справі, не з*ясував, в чому саме мається порушення особистих прав позивача, а позовна заява таких обґрунтувань не містить; не врахував, що діючи, в тому числі, в інтересах Господарства, позивач взагалі не зазначив це Господарство в якості сторони по справі; суд не роз*яснив позивачеві про наявні процесуальні недоліки та ухвалив рішення про визнання права власності за Господарством, яке взагалі не притягалось до участі у справі.

Наведене свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Крім того, у позовній заяві, і у судовому рішенні є посилання на Протокол рішення зборів про передачу нерухомого майна у власність підприємства, однак матеріали справи такого протоколу не містять.

Крім іншого майна, мисливська база, яка розташована в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, однак територіальна громада села, інтереси якої відповідно до ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні представляє Єлизаветівська сільська рада, до участі у розгляді справи залучена не була.

З огляду на все наведене, правила глави 4 ЦПК України щодо прав та обов*язків учасників процесу, та враховуючи, що апеляційний суд не наділений законом правом вирішувати питання заміни, залучення сторін, третіх осіб до розгляду справи, - ухвалити нове рішення по суті за обставин, коли є невизначеним конкретне коло осіб- учасників процесу та правовий статус позивача по справі, - апеляційний суд позбавлений можливості, а тому рішення районного суду, як передчасне, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з підстав процесуальних порушень.

Керуючись ст.ст. 307, 309пп.1 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2005 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок - про визнання права власності - відмовити

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

З.М. Пономарь