Постанова

від 30.05.2018 по справі 190/586/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1314/18 Справа № 190/586/17 Головуючий у 1 й інстанції - Фирса Ю. В. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Макарова М.О., Пищиди М.М.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Агропром" на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Агропром" про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що їй на праві власності належать земельні ділянки площею 7,3948 га та 2,3578 га, які розташовані на території Холодіївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. 23 квітня 2013 року між нею та ТОВ "Спец-Агропром" укладено договори оренди землі, відповідно до яких вона передала останньому у строкове платне користування вказані земельні ділянки строком на 10 років, тоді як відповідач зобов'язувався протягом строку дії договору, за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме у розмірі 4 102,61грн. за одним договором та 1 308,10 грн. відповідно до іншого. Проте взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, внаслідок чого орендну плату за 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік позивачка не отримала.

З урахуванням викладеного, позивачка просила розірвати укладені між сторонами договори оренди, у зв'язку з систематичним їх невиконання та стягнути з ТОВ "Спец-Агропром" заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 38 061,96 грн. за період з 2013 року по 2016 рік.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року позов ОСОБА_2 до ТОВ "Спец-Агропром" задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ "Спец-Агропром" 24 квітня 2013 року, що зареєстрований у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 04 червня 2013 року, індексний номер 2856676.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ "Спец-Агропром" 24 квітня 2013 року, що зареєстрований у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 03 травня 2013 року, індексний номер 2214742.

Стягнуто з ТОВ "Спец-Агропром" на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі у розмірі 21 642 грн. 84 коп. В решті заявлених вимог, відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв'язку із систематичним неналежним виконанням відповідачем умов договору, позовні вимоги про розірвання договорів оренди підлягають частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 до відповідача з проханням внести зміни в умови договору щодо розміру орендної плати у бік її збільшення, не зверталась, а тому її посилання на неправильність проведеного відповідачем розрахунку розміру орендної плати, є безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Спец-Агропром" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував усі докази в їх сукупності, а особливо не взяв до уваги визнаний позивачкою факт усної домовленості між сторонами про самостійний збір врожаю з орендованих земельних ділянок, відступлення сторонами від умов письмового договору щодо несплати орендної плати в період з 2013-2015 роки та ухилення позивача від отримання орендної плати за 2016 рік.

В свою чергу, позивачка подала до суду заперечення на апеляційну скаргу, яке мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів домовленості про самостійний збір нею врожаю та доказів на підтвердження ухилення нею від отримання орендної плати.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 7,3948 га, що розташована на території Холодіївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (а.с.13) та земельна ділянка площею 2.3578 га, що розташована на території Холодіївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (а.с.14).

23 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ Спец-Агропром в письмовій формі укладено договори оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_2 передала ТОВ Спец-Агропром в строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 7,3948 строком на 10 років (а.с.5-8) та належну їй земельну ділянку площею 2,3578 строком на 10 років (а.с.9-12).

На виконання вказаних договорів орендар ТОВ Спец-Агропром взяло на себе зобов'язання протягом строку дії договорів за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати орендну плату у грошовій формі у розмірі відповідно 4102,61 грн. та 1308,10 грн. за рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 43 Договорів оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 11 вказаних договорів передбачено, що орендна плата вноситься у строк до 31 грудня поточного року.

На час укладення договору оренди земельної ділянки площею 7,3948 га нормативно грошова оцінка землі складала 136753,63 грн./п. 5 Договору/, відповідно розмір орендної плати згідно умов договору становив 4102,61 грн.

Також на час укладення договору оренди земельної ділянки площею 2,3578 га нормативно грошова оцінка землі складала 43603,29 грн./п.5 Договору/, відповідно розмір орендної плати згідно умов договору становив 1308,10 грн.

Між тим, відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємно згодою сторін ( п. 36).

Тобто, умовами зазначеного договору оренди земельної ділянки передбачено обчислення орендної плати за землю з тієї нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зазначена у договорі.

Позивачка ОСОБА_2 не зверталась до відповідача з проханням внести зміни в умови договору щодо розміру орендної плати у бік її збільшення, у зв'язку з чим заборгованість по орендній платі становить: 21642,84 грн. ((1308,10 х 4 = 5232,40 грн. за ділянку площею 2,3578 га ) + (4102.61 х 4 = 16410,44 грн. за ділянку площею 7,39548 га ) = 21642,84 грн.).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт систематичного неналежного виконання відповідачем умов договору, а тому вимоги позивача щодо розірвання договорів оренди є законними та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Крім того, ОСОБА_2 не зверталась до відповідача з проханням внести зміни в умови договору щодо розміру орендної плати у бік її збільшення, а тому її посилання на те, що відповідачем неправильно обраховується розмір орендної плати є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не врахував усі докази в їх сукупності, а особливо не взяв до уваги визнаний позивачкою факт усної домовленості між сторонами про самостійний збір врожаю з орендованих земельних ділянок не можуть бути прийняті до уваги, оскільки належних та допустимих доказів щодо цього питання суду надано не було.

Посилання на те, що позивачка ухиляється від отримання орендної плати за 2016 рік є безпідставними, так як відповідно до вимог статті 537 ЦК України товариство мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов'язання. Крім того, предметом позову є стягнення орендної плати за 2013-2016 роки, а не тільки за 2016 рік.

Згідно з статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12, в якій були встановлені подібні правовідносини, а також підтверджується постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №61-58св18.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо була надана оцінка наявних в матеріалах справи доказів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди з рішенням суду та особистого тлумачення норм права.

Судом першої інстанції у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Агропром" - залишити без задоволення.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров

М.М. Пищида