Рішення

від 06.06.2018 по справі 906/221/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/221/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 1701 від 11.01.2017;

- від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр продукти" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Крупний" (Житомирська область, м. Коростень)

про стягнення 559920,66 грн.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.03.2018 до господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр продукти" до Приватного підприємства "Крупний" про стягнення 559920,66 грн., з яких 478490,00 грн. основного боргу, 47849,00 грн. штрафу, 6685,75 грн. 3% річних, 26895,91 грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару згідно з укладеним між сторонами договором поставки № 1601 від 11.02.2016.

Ухвалою від 12.04.2018 господарський суд відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив засідання суду для розгляду справи по суті на 10.05.2018 о 14:30 год., витребував від сторін відповідні документи.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 56).

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до ст. 42 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

11.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" (покупець/позивач) та Приватним підприємством "Крупний" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки № 1601 (далі - договір) (а. с. 10-12), за п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, сільськогосподарську продукцію (товар). Асортимент, кількість, якість, ціна, порядок і строки оплати товару та порядок і строки (періоди, дати) її поставки, в тому числі самовивозу товару погоджуються сторонами в специфікації/ях, які оформлюються у вигляді додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною. В специфікації (ях) також визначається сторонами норма, що становить партію поставки.

Ціна товару є договірною ціною між постачальником та покупцем та погоджується сторонами в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.3. договору погоджено, що загальна вартість товару протягом терміну дії договору орієнтовно становить 215600,00 грн., в тому числі ПДВ 35933,33 грн.

Право власності на товар у покупця виникає з моменту 100 % оплати вартості товару (п. 3.4. договору).

Сторонами встановлено, що передача товару та супровідних документів здійснюється уповноваженими представниками сторін на підставі акту прийому - передачі та/або видаткової накладної, які підписуються уповноваженими представниками сторін та проведення за вимогою покупця аналізу на якість та безпечність. Підписана уповноваженими сторонами видаткова накладна є достатнім фактом підтвердження передачі товару (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 4.1. договору оплата покупцем вартості товару здійснюється після передачі постачальником товару та виконання п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7. договору якщо інше не зазначено у Специфікації (ях) до договору.

Пунктом 5.1.4. договору передбачено як один з обов'язків постачальника, що за власний рахунок і своїми силами, якщо інше не зазначено у Специфікації (ях) до договору, не пізніше двох днів з моменту підписання цього договору організовує доставку товару до місця передачі товару зазначеного в п. 3.2. цього договору.

В матеріалах справи є Специфікації щодо гороху колотого жовтого як додатки №1, № 2, № 3 до договору поставки № 1601 від 11.02.2016 (а. с.13-15).

Позивачем заявлено вимогу згідно з додатком № 3 до договору поставки № 1601 від 11.02.2016, відповідно до п. 4 якого сторонами погоджено кількість та вартість товару: горох зелений, 2017 року врожаю, 81,1 тонна, загальною вартістю товару - 478490,00 грн., загальна сума ПДВ - 79748,33 грн.

У п. 5 додатку № 3 до договору поставки № 1601 від 11.02.2016 врегульовано умови поставки. Так, товар поставляється в строк не пізніше 30.09.2017.

Відповідно до п. 6.1. додатку № 3 до договору поставки № 1601 від 11.02.2016 покупець повинен сплатити повну вартість товару постачальнику до 30.09.2017.

Як вбачається з платіжного доручення № 6078 від 28.09.2017 позивачем сплачено відповідачу 478490,00 грн. Відповідно до призначення платежу вказано: "попередня оплата за тмц, зг. рах. № 286 від 28.09.2017" (а.с.16).

В матеріалах справи є рахунок № 286 від 28.09.2017 (а. с. 38), виписаний на суму 483800,00 грн., у тому числі ПДВ - 80633,33 грн. згідно з договором поставки №1601 від 11.02.2016.

Відповідно до податкової накладної № 55 від 29.09.2017 (а. с. 39) оприбутковано загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ - 478490,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію вих. № 716 від 19.03.2018 (а. с.17-19) про сплату боргу за поставлений товар; відповіді на яку не отримав.

Як зазначено позивачем, відповідач не поставив товар обумовлений у додатку №3 до договору поставки № 1601 від 11.02.2016.

Наведені обставини вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, а також повернення позивачу сплаченої суми коштів, що призвело до звернення позивача до суду з метою захисту прав та порушених інтересів.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново - господарськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).

Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У відповідності із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення суми штрафу у розмірі 47849,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 47849,00 грн. посилаючись на п. 6.2 договору, за яким сторонами погоджено, що у випадку, якщо товар не поставлений в строк передбачений в пункті 5.1.4 договору, постачальник виплачує на протязі трьох банківських днів покупцю узгоджений сторонами штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару, зазначеної в пункті 2.3 даного договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з розрахунку позивача, сума штрафу у розмірі 47849,00 грн. обрахована на суму 478490,00 грн., вказану у додатку № 3 до договору поставки №1601 від 11.02.2016, а не у пункті 2.3 договору.

Разом з тим, п. 2.3. договору сторонами погоджено, що загальна вартість товару протягом терміну дії договору орієнтовно становить 215600,00 грн., в тому числі ПДВ 35933,33 грн.

Позивачем у поясненнях вих. № 722, від 09.05.2018, вказано, що п. 2.4. договору передбачено, що загальна вартість товару розраховується шляхом складання вартості кожної партії товару і враховуючи наявність укладених між сторонами трьох додатків загальна вартість становить у розмірі 1087990,00 грн., тоді як позивач просить стягнути борг за додатком № 3 від 26.09.2017.

Суд не погоджується з поясненнями позивача, оскільки договором сторони чітко передбачили імперативний припис стосовно підстав стягнення штрафу, а саме: штраф в розмірі 10% від загальної вартості товару, зазначеної в пункті 2.3 даного договору, тобто 215600,00 грн.

Будь - яких змін до п. 2.3 договору матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд обраховує розмір штрафу з такого розрахунку: 215600,00 грн. х 10/100 = 21560,00 грн., вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 26895,91 грн. інфляційних втрат та 6685,75 грн. 3% річних згідно з розрахунками позивача.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 6685,75 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 26895,91 грн.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи та надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт не виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару позивачу, відповідач зобов'язаний повернути позивачу отриманий від нього авансовий платіж у розмірі 478490,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 533631,66 грн., з яких 478490,00 грн. основного боргу, 21560,00 грн. штрафу; 26895,91 грн. інфляційних, 6685,75грн. 3% річних.

В частині стягнення суми штрафу у розмірі 26289,00 грн. відмовити за безпідставністю нарахування.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Крупний" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке Шосе, 12 Б, код ЄДРПОУ 37677846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 23 літера А, другий поверх, код ЄДРПОУ 37817391)

- 478490,00 грн. основного боргу;

- 21560,00 грн. штрафу;

- 6685,75 грн. 3% річних;

- 26895,91 грн. інфляційних;

- 8004,47 грн. судового збору.

3. Відмовити в частині стягнення суми штрафу у розмірі 26289,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.06.18

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - ТОВ "Прем'єр продукти" (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд.17, бізнес-центр "FIM" ) за адресою листування

3 - ПП "Крупний" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 12Б ) (реком. з повід.)