ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року Справа № 804/2309/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Укртехснаб" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 26, ідентифікаційний код 40164370) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ідентифікаційний код 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 року № НОМЕР_1,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна група Укртехснаб (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року № НОМЕР_1 винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивачем були дотримані граничні строки реєстрації податкових накладних, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. А тому, всі податкові накладні, вказані в акті перевірки, складені в період з 1 по 15 грудня 2017 року були відправлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.12.2017 року, що підтверджується роздруківками з комп'ютерної програми M.E.DOC .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/2309/18.
20 квітня 2018 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому було зазначено, що актом камеральної перевірки встановлено, що відповідачем здійснено реєстрацію 27 податкових накладних з податку на додану вартість на загальну суму 147 202,26 грн. з порушенням строку реєстрації, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
На адресу суду від ТОВ "ТГ "Укртехснаб" надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій було підтримано позицію викладену в адміністративному позові та зазначено, що законодавством не передбачена процедура неможливості реєстрації податкових накладних через проведення регламентних та технологічних робіт .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на доводи письмового відзиву, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, оскільки вважає що позивач порушив строк реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Дніпровської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 на підставі пп. 19-1.1 п. 19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за грудень 2017 року.
За результатами зазначеної перевірки 01.02.2018 року відповідачем складено акт № 4661/04-36-12-09/40164370, відповідно до якого останнім зроблено висновок, що згідно даних єдиного реєстру податкових накладних, позивачем порушено граничні строки реєстрації по 27-х податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за грудень 2017 року на загальну суму податку на додану вартість 147 202,26 грн., у тому числі порушено строки реєстрації.
На підставі акту перевірки № 4661/04-36-12-09/40164370 від 01.02.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 14 720,24 грн.
Правомірність винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
Згідно з п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого 29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України № 1246 (надалі - Порядок №1246), до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною пунктом 201.16 статті 201 Кодексу (далі - комісія), прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що 31.12.2017 року, в останній день п'ятнадцятиденного терміну, позивачем було відправлено податкові накладні: № 18 від 08.12.2017 року, № 6 від 04.12.2017 року, № 12 від 04.12.2017 року, № 25 від 14.12.2017 року, № 26 від 15.12.2017 року, № 8 від 04.12.2017 року, № 15 від 06.12.2017 року; № 13 від 05.12.2017 року, № 11 від 04.12.2017 року, № 21 від 11.12.2017 року, № 27 від 15.12.2017 року, № 16 від 07.12.2017 року, № 2 від 01.12.2017 року, № 20 від 11.12.2017 року, № 14 від 06.12.2017 року, № 3 від 01.12.2017 року, № 7 від 04.12.2017 року, № 10 від 04.12.2017 року, № 19 від 11.12.2017 року, № 9 від 04.12.2017 року, № 5 від 01.12.2017 року, № 4 від 01.12.2017 року, № 17 від 08.12.2017 року, № 23 від 13.12.2017 року, № 1 від 01.12.2017 року, № 28 від 15.12.2017 року, № 22 від 13.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи, однак протягом операційного дня жодної квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття зазначених податкових накладних в електронному вигляді до позивача не направлялось та не надходило.
З огляду на ці обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що податкові накладні: № 18 від 08.12.2017 року, № 6 від 04.12.2017 року, № 12 від 04.12.2017 року, № 25 від 14.12.2017 року, № 26 від 15.12.2017 року, № 8 від 04.12.2017 року, № 15 від 06.12.2017 року; № 13 від 05.12.2017 року, № 11 від 04.12.2017 року, № 21 від 11.12.2017 року, № 27 від 15.12.2017 року, № 16 від 07.12.2017 року, № 2 від 01.12.2017 року, № 20 від 11.12.2017 року, № 14 від 06.12.2017 року, № 3 від 01.12.2017 року, № 7 від 04.12.2017 року, № 10 від 04.12.2017 року, № 19 від 11.12.2017 року, № 9 від 04.12.2017 року, № 5 від 01.12.2017 року, № 4 від 01.12.2017 року, № 17 від 08.12.2017 року, № 23 від 13.12.2017 року, № 1 від 01.12.2017 року, № 28 від 15.12.2017 року, № 22 від 13.12.2017 року вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання, а саме 31.12.2017 року, що відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Будь-яких доказів для спростування викладеного висновку, у тому числі і щодо несправності засобів телекомунікаційного зв'язку, у зв'язку з чим позивач втратив право реєстрації податкових накладних відповідачем при розгляді справи надано не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 820/6330/16.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правової допомоги, представником позивач надано до суду: свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3604 від 25.01.2018 року, ордер серії ДП № 000026 від 20.03.2018 року, опис та вартість робіт за договором про надання правової допомоги від 20.03.2018 року № 2003/18 з ТОВ Торгівельна група Укртехснаб , договір № 2003/18 про надання правової допомоги, рахунок на оплату № 24 від 22.03.2018 року та платіжне доручення № 791 від 22.03.2018 року.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позовні вимоги були задоволені, розмір витрат на надання правової допомоги у розмірі 4000,00 грн. обґрунтований належними доказами та є співмірним, а тому підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна група Укртехснаб з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.
В тому числі, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 790 від 21.03.2018 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Укртехснаб" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 26, ідентифікаційний код 40164370) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ідентифікаційний код 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 року № НОМЕР_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 року № НОМЕР_1.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ідентифікаційний код 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Укртехснаб" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 26, ідентифікаційний код 40164370) сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень (чотири тисячі грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 04 червня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2018 |
Оприлюднено | 08.06.2018 |
Номер документу | 74509118 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні