Рішення

від 23.04.2018 по справі 808/318/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року 11:12Справа № 808/318/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артагротрейд

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Артагротрейд (далі - позивач або ТОВ Артагротрейд ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011202 від 04.01.2018 на суму 407 000 грн.

Ухвалою від 12 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/318/18 та призначено підготовче засідання на 12 березня 2018 року, о 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року відкладено підготовче засідання на 05 квітня 2018 року, 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05 квітня 2018 року, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у цей же день.

В судовому засіданні 05 квітня 2018 року судом оголошено перерву до 23 квітня 2018 року 09 год. 30 хв.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки №669/08-01-12-02 від 24.11.2017 про завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2017 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Даний висновок обґрунтовано тим, що позивач, на вимогу контролюючого органу, не надав документів щодо використання товарно-матеріальних цінностей (первинних та інших документів щодо специфікації виробництва, технічних умов та виробничих звітів за перевіряємий період), інформації про зберігання залишків ТМЦ та не провів інвентаризацію ТМЦ у присутності посадових осіб контролюючого органу.

Проте позивач не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки позивачем на запити контролюючого органу надавалися відповіді щодо специфіки виробництва на підприємстві та документів, якими таке виробництво супроводжується, а також щодо відсутності у контролюючого органу права вимагати проведення інвентаризації та підстав для проведення інвентаризації за умови, що перевірка є документальною, а не фактичною.

Вказує, що у підприємства в є наявності всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують дані податкового обліку, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №7304 від 05.03.2018), в якому вказав, що в ході проведення перевірки не підтверджено використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТМЦ, які списано на бухгалтерський рахунок 231 Виробництво , через ненадання документів щодо зберігання ТМЦ та не проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу інвентаризації. За таких обставин просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 23 квітня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Артагротрейд (код ЄДРПОУ 39039978) 26.12.2013 зареєстроване в якості юридичної особи Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

У період з 09 листопада 2017 року по 15 листопада 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АРТАГРОТРЕЙД з питання достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки №669/08-01-12-02/39039978 від 24.11.2017.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2017 року, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 407 400 грн.

ТОВ Артагротрейд було подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки №669/08-01-12-02/39039978 від 24.11.2017, які залишені без задоволення відповіддю, наданою ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 29.12.2017 №22208/10/08-01-12-02.

04 січня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області у відношенні ТОВ Артагротрейд на підставі висновків акту перевірки №669/08-01-12-02/39039978 від 24.11.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за серпень 2017 року на 407 400 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні висновки контролюючого органу.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Артагротрейд отримано продукцію від постачальників, яка у подальшому була використана в неоподатковуваних операціях.

Згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 Сировина та матеріали ТОВ Артагротрейд встановлено наступне:

1. Списано ТМЦ на бухгалтерський рахунок 231 Виробництво :

за червень 2017 року - 88 087,94 грн., сума ПДВ 17 617,59 грн.;

за липень 2017 року - 186 933,05 грн., сума ПДВ 37 386,61 грн.;

за серпень 2017 року - 228 521,49 грн., сума ПДВ 45 704,30 грн.;

2. Залишок ТМЦ на бухгалтерському рахунку 201 Сировина та матеріали станом на 31.08.2017 становить:

1 533 459,28 грн., сума ПДВ 306 691,86 грн.

Листом від 13.11.2017 (отримано головним бухгалтером ТОВ Артагротрейд 13.11.2017) перевіряючими зроблено запит щодо надання до перевірки первинних та інших документів щодо специфікації виробництва, технічних умов та виробничих звітів за перевіряємий період.

Згідно відповіді ТОВ Артагротрейд від 14.11.2017 №1411/1:

Встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби на підприємстві немає, внаслідок специфіки виробничого процесу. Облік сировини та готової продукції ведеться комірником у таблицях Excel. Витяг з журналу комірника за період з 01.06.2017 по 31.08.2017 надаємо до перевірки. Накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів не формуються також внаслідок виробничого процесу .

До перевірки не надано:

- виробничі звіти щодо використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у виробництві продукції ТОВ Артагротрейд ;

- накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;

- інші документи, які свідчать про використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у виробництві продукції ТОВ Артагротрейд .

13.11.2017 посадовим особами ТОВ Артагротрейд надано лист від 13.11.2017 №18005/10/08-01-12-02 Про надання документів та проведення інвентаризації , яким зобов'язано в термін 15.11.2017 надати до перевірки інформацію щодо місць зберігання залишків ТМЦ, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 20 Виробничі записи ; 22 МШП ; 23 Виробництво ; 26 Готова продукція ; 281 Товари ; та забезпечити 15.11.2017 організацію та проведення інвентаризації ТМЦ, що обліковуються на вищенаведених бухгалтерських рахунках у присутності посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області.

ТОВ Артагротрейд листом від 15.11.2017 №15/11 зазначено: перевірка в межах якої зініціюються вказані дії не є фактичною, а документальною, яка не передбачає взагалі здійснення таких заходів, а тому є ще однією підставою за для аргументації на користь позиції нашого підприємства .

Станом на 16.11.2017 інвентаризація товарно-матеріальних цінностей у присутності посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області ТОВ Артагротрейд не проведена.

На підставі вимог п. 81.2 ст. 81 Кодексу складено акт від 16.11.2017 №827/08-01-12-02/39039978 відмови від проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей протягом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Артагротрейд , який підписано головним бухгалтером ТОВ Артагротрейд з запереченнями.

16.11.2017 ТОВ Артагротрейд надано перевіряючим копію наказу №02/інв. від 15.11.2017 Про проведення інвентаризації , відповідно до якого наказує:

Провести інвентаризацію виробничих запасів МШП, виробництва, готової продукції, товарів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження згідно тематики документальної позапланової перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області з питання достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість, станом на 01 вересня 2017 року без участі представників ГУ ДФС у Запорізькій області .

Станом на дату закінчення перевірки (17.11.2017) ТОВ Артагротрейд не надано документів, які свідчать про проведення інвентаризації виробничих запасів, МШП, виробництва, готової продукції, товарів з перевіркою їх фактичної наявності на підприємстві відповідно до наказу ТОВ Артагротрейд №02/інв. від 15.11.2017 Про проведення інвентаризації .

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що у зв'язку з ненаданням зазначених документів щодо використання ТМЦ у виробництві та відсутності результатів проведення інвентаризації залишків ТМЦ станом на 01.09.2017, при проведенні перевірки ТОВ Артагротрейд не підтверджується використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності товарно-матеріальних цінностей, які:

1. Списано ТМЦ на бухгалтерський рахунок 231 Виробництво :

за червень 2017 року - 88 087,94 грн., сума ПДВ 17 617,59 грн.;

за липень 2017 року - 186 933,05 грн., сума ПДВ 37 386,61 грн.;

за серпень 2017 року - 228 521,49 грн., сума ПДВ 45 704,30 грн.;

2. Залишок ТМЦ на бухгалтерському рахунку 201 Сировина та матеріали станом на 31.08.2017 становить:

1 533 459,28 грн., сума ПДВ 306 691,86 грн.

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити таке.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2017 між ТОВ АТБ-МАРКЕТ (покупець) та ТОВ Артагротрейд (постачальник) було укладеного договір поставки №67540, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки, визначені договором, передати товар у власність покупцю у відповідній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній - прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент та ціна товару зазначається в Додатку №1 до даного договору (Специфікації), який є його невід'ємною частиною. Товар постачається партіями. Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 9.

Згідно з Специфікацією №1 до вищевказаного договору, позивачем постачався товар: крупа 1 кг пшоно вагова та крупа гречана вагова 1 кг.

На підтвердження виконання умов укладеного договору та факту постачання у червні - серпні 2017 року вищевказаного товару контрагенту-покупцю позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Також, як свідчать матеріали справи, 27.09.2016 між позивачем (постачальник) та ТОВ РІДНИЙ ПРОДУКТ (покупець) було укладено договір поставки №17/09/16, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки, визначені договором, передати товар у власність покупцю у відповідній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній - прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент та ціна товару зазначається в Специфікації (Додатку №1), яка є його невід'ємною частиною.

Згідно з Додатком №1 до вказаного договору, позивачем постачався товар: крупа пшоно шліфоване.

На підтвердження виконання умов укладеного договору та факту постачання у червні - серпні 2017 року вищевказаного товару контрагенту-покупцю позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

На підтвердження факту перевезення товарів до матеріалів справи позивачем надано договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19.10.2016 №16.10.2016, укладений між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5, та акти надання послуг і прийому - передачі виконаних робіт й товарно-транспортні накладні до нього; договір про надання транспортного експедирування №17/08/1 від 17.08.2016, укладений між позивачем та ТОВ Зернотранс й акти надання послуг і товарно-транспортні накладні до нього.

Окрім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 03.01.2017 між позивачем (продавець) та ТОВ РИМ-2015 (покупець) було укладено договір поставки №03/01/17, за умовами якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме: пшоно; в порядку та на умовах, визначних в цьому договорі.

На підтвердження виконання умов даного договору до матеріалів справи надано видаткову накладну та податкову накладну.

Також позивачем до матеріалів справи надано: контракт №01/11/2016 від 01.11.2016 на поставку товару, укладений між позивачем (продавець) та Imarti Naturcost GmbH&уе.KG (Німеччина) (покупець), за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю крупу пшоно вищого гатунку українського походження врожаю 2016 року на умовах поставки FCA Запоріжжя згідно з Інкотермс 2012; контракт №20.07.2017 від 20.07.2017 на поставку товару, укладений між позивачем (продавець) та Imarti Naturcost GmbH&C2.KG (Німеччина) (покупець), за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю крупу пшоно вищого гатунку українського походження врожаю 2016 року на умовах поставки FCA Запоріжжя згідно з Інкотермс 2012. На підтвердження виконання умов даних договорів до матеріалів справи надано експортні вантажно-митні декларації.

Окрім вищенаведеного, позивачем до матеріалів справи також надано виписки банку щодо оплати за товар, що постачався по всім вищенаведеним договорам.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо завищення позивачем від'ємного значення є необґрунтованим.

При цьому, щодо вимоги посадових осіб щодо проведення інвентаризації, суд зазначає наступне.

Абзацом 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Поряд із цим, суд зазначає, що наведеною нормою ПК України не передбачено обов'язку платника податків проводити таку інвентаризацію саме у присутності посадових осіб контролюючого органу.

Як видно з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог посадових осіб контролюючого органу було видано наказ №02/інв. від 15.11.2017 Про проведення інвентаризації , відповідно до якого вирішено провести інвентаризацію виробничих запасів МШП, виробництва, готової продукції, товарів з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження згідно тематики документальної позапланової перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області з питання достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість, станом на 01 вересня 2017 року без участі представників ГУ ДФС у Запорізькій області.

Водночас, як вказано відповідачем в акті перевірки станом на дату закінчення перевірки (17.11.2017) ТОВ Артагротрейд не надано документів, які свідчать про проведення інвентаризації виробничих запасів, МШП, виробництва, готової продукції, товарів з перевіркою їх фактичної наявності на підприємстві відповідно до наказу ТОВ Артагротрейд №02/інв. від 15.11.2017 Про проведення інвентаризації .

Проте, позивачем до матеріалів справи надано інвентарний опис ТОВ Артагротрейд на 17.11.2017, складений за результатами інвентаризації проведеної на підставі наказу №02/інв. від 15.11.2017.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до приписів статей 20, 94 ПК України, у разі відмови платника податків від проведення інвентаризації застосовуються заходи, передбачені ст. 94 ПК України, а тому, єдиним наслідком відмови, на думку відповідача, платника податків від проведення інвентаризації мало бути застосування до нього заходів адміністративного арешту майна, а не зменшення розміру від'ємного значення ПДВ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Артагротрейд задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04 січня 2018 року №0000011202.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6111 (шість тисяч сто одинадцять) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Артагротрейд (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 48, кімн. 73, 75, код ЄДРПОУ 39039978) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 27.04.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко