Рішення

від 31.05.2018 по справі 136/948/17

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/948/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"31" травня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенко Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3" про визнання недійсними договорів оренди землі, -

учасники цивільного процесу

представник позивачів за довіреностями від 05.04.2017 за №97, 98 - ОСОБА_4

представники відповідачів Глівінська С.Й. (договір про надання правової допомоги), Грабенко А.П.(довіреність від 28.03.2017), Стороженко С.С.(довіреність від 28.03.2017),

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року представник позивачів ОСОБА_4 звернувся до суду із двома позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3" про визнання недійсними договорів оренди землі.

Ухвалою Липовецького районного суду від 14 грудня 2017 року цивільні справи № 136/949/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ТОВ "Граніт-3" про визнання недійсними договорів оренди землі та цивільну справу №136/948/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3"про визнання недійсним договору оренди землі, об'єднано в одне провадження, присвоївши справі один реєстраційний № 136/948/17 та призначивши їх спільний розгляд.

Підставність позову представник позивачів обґрунтував тим, що позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок, що розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державних актів виданих на їх ім'я. Останнім стало відомо про наявність договорів оренди щодо належної їм землі, які вони нібито уклали із ТОВ Граніт-3 , на підставі яких останнє зареєструвало за собою право оренди. Зважаючи на те, що позивачі договори оренди землі із ТОВ Граніт-3 не підписували, тобто було відсутнє їх волевиявлення на настання певних юридичних наслідків, що є підставою для визнання оскаржуваних договорів недійсними, тому вказане стало підставою для звернення до суду із даними позовами.

Згідно поданих представниками відповідача письмових заперечень та відзиву проти позову, що додані до матеріалів справи, вони просили суд в задоволенні позову відмовити, свою позицію аргументували тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали договори оренди землі з ТОВ Грніт-3 у 2013 році, а у 2014 році проведено їх державну реєстрацію. Позивачі своєчасно отримували орендну плату за використання землі ТОВ Граніт -3 , в підтвердження чому розписувались, отож підтвердили своє волевиявлення та дійсні наміри за договорами оренди землі. Згідно висновків експерта від 05.03.2018 підписи у оскаржуваних договорах укладених між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з однієї сторони та ТОВ Граніт -3 з іншої сторони виконані орендодавцями, отож в цій частині вимоги є безпідставними.

Що стосується вимог ОСОБА_1, то вони також не підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_1 не заперечує той факт, що договір оренди належної їй земельної ділянки був підписаний її чоловіком ОСОБА_2, а подружжя діє за згодою другого з подружжя та був зобов'язаний повідомити дружину про вчинений правочин. Відсутність особистого підпису позивача на договорі не означає відсутність згоди на укладення правочину та настання правових наслідків, що обумовлені ним. Жодних заперечень у продовж дії договору позивач не висловлювала. В підтвердження волевиявлення ОСОБА_1 на укладення правочину щодо належної їй земельної ділянки є отримання нею орендної плати. Крім цього, у позові ОСОБА_1 не зазначено, яким чином порушуються істотні умови договору та її права.

За клопотанням представника позивачів ухвалами суду від 10 липня 2017 року та 28 вересня 2017 року витребовувались докази, а саме: оригінали оскаржуваних правочинів та матеріали необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи.

14 грудня 2017 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі, у зв'язку із призначенням судово - почеркознавчої експертизи за клопотанням представника позивачів, а провадження у справі зупинено на час її проведення.

15 січня 2018 року поновлено провадження у справі з метою вирішення клопотання експерта для надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи та забезпечення оплати експертних послуг стороною, на яку їх покладено.

01 лютого 2018 року ухвалою суду клопотання експерта задоволено, провадження у справі зупинено, а матеріали справи направлено до експертної установи для проведення експертизи призначеної за ухвалою суду від 14 грудня 2017 року.

13 березня 2018 року ухвалою суду провадження у справі поновлено, у зв'язку із надходженням висновку експерта.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позові, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, зазначивши, що згідно висновків експерта від 05.03.2018 підписи у оскаржуваних договорах укладених між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з однієї сторони та ТОВ Граніт -3 з іншої сторони виконані орендодавцями, отож в цій частині вимоги є безпідставними.

Що стосується вимог ОСОБА_1, то вони також не підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_1 не заперечує той факт, що договір оренди належної їй земельної ділянки був підписаний її чоловіком ОСОБА_2, а подружжя діє за згодою другого з подружжя та був зобов'язаний повідомити дружину про вчинений правочин. Відсутність особистого підпису позивача на договорі не означає відсутність згоди на укладення правочину та настання правових наслідків, що обумовлені ним. Жодних заперечень у продовж дії договору позивач не висловлювала. В підтвердження волевиявлення ОСОБА_1 на укладення правочину щодо належної їй земельної ділянки є отримання нею орендної плати. Крім цього, у позові ОСОБА_1 не зазначено, яким чином порушуються істотні умови договору та її права.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку встановив, що ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3 являються власниками земельних ділянок, відповідно площею 2.5370 га, кадастровий НОМЕР_5, площею 2.5315 га, кадастровий номер НОМЕР_6, та площею 2.5315 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованих на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державних актів про право власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 25.08.2014 між позивачами, як орендодавцями з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю Граніт -3 з іншої сторони було укладено договори оренди землі належних їм земельних ділянок строком на 5 років.

Згідно Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельних ділянок зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Могилів - Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 27.08.2014 (договори оренди землі укладені між орендодавцями - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ТОВ Граніт -3 ) та 29.08.2014 (договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Граніт -3 ).

Позивачі стверджують у позові, що про існування Договорів оренди належних їм земельних ділянок вони не знали, оскільки вказаний правочин не підписували, тобто було відсутнє їх волевиявлення на укладення такого правочину, а також настання юридичних наслідків обумовлених ним.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст..4 ЦПК України).

За клопотанням представника позивачів судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис від імені орендодавців (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.) на Договорах оренди земельних ділянок від 25.08.2014 : про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5370 га, кадастровий № НОМЕР_4), укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець ОСОБА_1; про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5315 га, кадастровий № НОМЕР_6, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець ОСОБА_2; про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5315 га, кадастровий № НОМЕР_7), укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець ОСОБА_3, - орендодавцями чи іншими особами.

За результатами проведеної експертизи, 05.03.2018 судовим експертом складено висновок № 50/51/52/53/54/55/18-21, відповідно до якого констатовано, що підпис в Договорі оренди землі від 25.08.2014 (про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5370 га, кадастровий № НОМЕР_4), укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець виконаний не самою ОСОБА_1, а ОСОБА_2.

Підпис в Договорі оренди землі від 25.08.2014 року (про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5315 га, кадастровий № НОМЕР_6), укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець виконаний самим ОСОБА_2.

Підпис в Договорі оренди землі від 25.08.2014 року (про передачу в оренду земельної ділянки площею 2.5315 га, кадастровий № НОМЕР_7), укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ Граніт-3 , в графі Орендодавець ймовірно виконаний самим ОСОБА_3.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ході судового розгляду доведено, що підписи у спірних договорах оренди землі від 25.08.2014 виконано самими позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отож вимоги їх є безпідставними, наявність порушення їх прав судом не встановлена, відтак в задоволенні таких позовів слід відмовити у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_1, то судом встановлено, що підпис на договорі оренди землі від 25.08.2014 виконаний не ОСОБА_1.

В судовому засіданні судом було встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не нею, а іншою особою, тобто спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_1, а тому суд вважає, що наявні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Посилання представника відповідача на те, що договір був підписаний чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який діяв за її згодою та в її майнових інтересах в силу ст..65 СК України та ст..1158 ЦК України, отож він є дійсним, суд вважає необґрунтованими, так як вимоги закону передбачають вчинення договору оренди землі у певній формі та його підписання сторонами і спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта такого правочину, що забезпечує доказовість реального існування між сторонами відповідного правовідношення та реальність їх взаємних прав та обов'язків за таким договором.

За наведених вище міркувань, суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи представника відповідача в тій частині, що отримання позивачем орендної плати є висловлювання усної згоди на вчинення правочину та наявне її волевиявлення, оскільки чинним законодавством та спеціальним законом визначено форма договору оренди землі, а відтак схвалення договору оренди мало б здійснюватись у формі, яка передбачена для договору. Крім того, такі дії зі сторонни ОСОБА_2 могли б мати місце, якби майновим інтересам ОСОБА_1 загрожувала б небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків. Існування даної обставини відповідачем не доведено, а відтак обгрунтовані підстави для застосування ст.. 1158 КЦ України - відсутні.

Щодо посилання на ст.. 65 СК України, як на правову підставу дій ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 є недоречними, оскільки вказана норма закону регулює відносини розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і не може бути застосована до правовідносин, щодо розпорядження майном, що є особистою власністю кожного з подружжя.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, наявність її порушених прав встановлена судом, отож вони підлягають захисту у спосіб, що обраний позивачем, в позов підлягає до задоволеня у цій частині у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 10, 13, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3" (місцезнаходження: вул. Гагаріна, 56, с. Стара Прилука, Липовецького району, Вінницької області, 22511; код ЄДРПОУ - 35097677) про визнання недійсними договорів оренди землі, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі від 25.08.2014 про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,5370 га, кадастровий номер - НОМЕР_4, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт - 3".

В задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП - НОМЕР_3), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3" (місцезнаходження: вул. Гагаріна, 56, с. Стара Прилука, Липовецького району, Вінницької області, 22511; код ЄДРПОУ - 35097677) про визнання недійсними договорів оренди землі, - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-3" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640, 00 гривень та витрати за проведення експертизи в розмірі 2 145,00 гривень, а всього 2 785, 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.06.2018.

Суддя Д.Т. Кривенко