Рішення

від 01.06.2017 по справі 183/4638/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2805/17 Справа № 183/4638/16 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Новомосковська районна державна нотаріальна контора - про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права засновника та права користування в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі прокуратура Дніпропетровської області просить скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від31 жовтня 2016 року в частині визнання за ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає, що рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що за життя ОСОБА_5 був засновником Фермерського господарства, яке знаходиться за адресою: вул. Павлоградська, буд 39, с. Знаменівка, Новомосковського району Дніпропетровської області.

На підставі Рішення Знаменівської сільської Ради народних депутатів від 25 березня 1993 року № 17-21 ОСОБА_5 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, площею 39,3 га в межах згідно з планом, розташовану на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

26 листопада 2009 року ОСОБА_5 складено заповіт, за яким останній заповів: житловий будинок з надвірними побудовами та присадибною земельною ділянкою, що розташовані в с.Знаменівка по вул. Павлоградська, 39 доньці - ОСОБА_3; земельну ділянку, площею 39,3 га для ведення фермерського господарства, легковий автомобіль, трактор, мотоцикл - синові - ОСОБА_4; земельну ділянку площею 3,550 га, розташовану на території Знаменівської сільської ради, грошовий вклад з усіма належними відсотками та нарахуваннями дружині - ОСОБА_2.

06 жовтня 2010 року ОСОБА_5 помер.

У встановлений законом строк дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_4, ОСОБА_3 подали відповідні заяви про прийняття спадщини за законом та заповітом після смерті ОСОБА_5, в тому числі, подали заяви про відмову від прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_2

Нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, у відповідності до яких за ОСОБА_2 визнано право на спадщину на земельну ділянку площею 3,550 га, грошові внески з належними до них відсотками, індексаціями та компенсаціями, майнового паю члена КСП в розмірі 24983,00 грн., або 0,39 відсотків в КСП Рассвет .

Крім того, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2016 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, а саме: встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею, згідно з яким ОСОБА_6 передано в постійне користування земельну ділянку, площею 39,3 га, розташовану на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області для ведення фермерського господарства, - виданий на ім`я ОСОБА_5, померлого 06 жовтня 2010 року; визнано за ОСОБА_2 право засновника Фермерського господарства ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5; визнано за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 39,3 гектарів, розташованою за наведеною вище адресою, наданою для ведення фермерського господарства.

Рішення в частині встановлення факту, що має юридичне значення, визнання за ОСОБА_2 права засновника фермерського господарства апеляційним судом не переглядається, так як не є предметом оскарження.

Що ж стосується задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачкою права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, апеляційний суд вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню як незаконне, з огляду на наступне.

На підставі Рішення Знаменівської сільської Ради народних депутатів від 25 березня 1993 року № 17-21 ОСОБА_5 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, площею 39,3 га в межах згідно з планом, розташовану на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_5, його сину - ОСОБА_4 листом нотаріуса від 17 червня 2015 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, в зв'язку з тим, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення договору, що не передбачає набуття права власності на земельну ділянку особою, на ім'я якої видано акт та не дає можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки земельна ділянка не належить спадкодавцеві.

Оскільки, син відмовився від прийняття спадщини на користь матері, остання в позові просила суд визнати за нею, окрім іншого, право постійного користування зазначеною земельною ділянкою площею 39,3 га.

Задовольняючи наведені вимоги, районний суд не звернув уваги на наступне.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно ст. 116 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може відчужуватися і передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених ч.3 цієї статті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області - Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого - розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Встановлено, що між власником земельної ділянки, яка передавалась у постійне користування та померлим ОСОБА_5 не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, а лише видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання за спадкоємицею права користування чужою земельною ділянкою.

Таким чином, висновки суду не відповідають вимогам матеріального закону. Районний суд дійшов помилкового висновку про визнання за ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, оскільки ст.ст. 407, 102-1 ЗК України, на які суд посилався як на підставу задоволення вказаних вимог, визначають, що успадкованими можуть бути права користування земельною ділянкою, які виникли на підставі договорів, тоді як ОСОБА_5 набув право користування землею на підставі Державного акту, яке не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Разом з тим, позивачка не позбавлена права звернутися до власника земельної ділянки для оформлення своїх прав на користування нею.

Враховуючи зазначене, рішення в частині визнання за позивачкою права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. 307, п.1-4, ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2016 року - скасувати в частині визнання за ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права користування земельною ділянкою площею 39,3 га, розташованої на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої для ведення фермерського господарства - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 606,32 грн..

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_7