Постанова

від 01.08.2006 по справі 22/643

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/643

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 серпня 2006 р.                                                                                   № 22/643  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Божок–головуючого

Н. Волковицької Г. Фролової

за участю представників:

Позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

ВідповідачівЧукас О.А. дов. від 03.01.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс”

на постанову

від 22.05.2006року Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 22/643 господарського суду міста Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”

до

про

Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс”

стягнення 7773,43грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київспецтранс" 7 773,43 грн. компенсації страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2006року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з того, що пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, позивач отримав право звернення до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, які позивач сплатив потерпілій особі - Гужовій Л.Ф., а відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу RENAULT CLIO SYMBOL, реєстраційний № 158-88 КТ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди потерпілому Гужовій Л.Ф. не надав, твердження позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов  висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого позивачем Гужовій Л.Ф. в сумі 7 773,43 грн.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” Київський апеляційний господарський суд постановою від 22.05.2006року рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Відкрите акціонерне товариство Київспецтранс” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати  та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про  порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник наголошує на тому, що суди першої та апеляційної інстанції не застосували статті 1172, 1188 Цивільного кодексу України, статті 221, 283 КпАП України, не витребували ніяких доказів перебування Ящука М.В. в трудових відносинах з відповідачем та не встановили вину Відповідача у завданні збитку Позивачеві у ДТП.

          Крім цього, суди першої та апеляційної інстанції не з з'ясували чим підтверджується існування автомобіля, а також не з'ясували повноваження Страхувальника на укладення договору страхування.

          Заслухавши доповідь  судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України,  касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

          Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи предметом спору у давні справ є вимога про стягнення 7 773,43 грн. компенсації страхового відшкодування в порядку регресу.

          Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки № 52/699 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанови від 25 грудня 2003 року Оболонського районного суду м. Києва, 6 грудня 2003 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої заподіяна шкода автомобілю „Рено", д/н 15888 КТ, що належить Бояр Ю.М., та яким керувала Гужова Л.Ф. Особою, винною у скоєні ДТП, визнано водія автомобіля „ЗИЛ-130", д/н 149-33 КА, Ящука

Відповідно до звіту № 100/к про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL, реєстраційний № 158-88 КТ, вартість ремонтних робіт, матеріалів та запасних частин (з урахуванням їх зносу), що складає вартість матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля, RENAULT CLIO SYMBOL реєстраційний № 158-88 КТ, складає 7 773,43 грн.

На проведення експертом огляду пошкодженого автомобіля відповідач був запрошений телеграмою експерта 11 грудня 2003 року. На огляді пошкодженого автомобіля був присутній Ящук М.В.

Відповідачем не надані докази того, що вартість матеріального збитку, спричиненого власнику легкового автомобіля RENAULT CLIO SYMBOL, реєстраційний № 158-88 КТ, вказана у звіті № 100/к, є завищеною.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі полісу страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту, водіїв та пасажирів від нещасних випадків на транспорті № НТ 06425. Страховиком є позивач, страхувальником є Гужова Л.Ф.  Застрахований  автомобіль RENAULT CLIO SYMBOL -, реєстраційний № 158-88 КТ. Застрахованим ризиком є ризик аварії. Період страхування –з З листопада 2003 року по 2 листопада 2004 року. Франшиза - 0,00 грн. Відповідно до умов даного полісу, цей поліс засвідчує укладання договору страхування згідно з чинним законодавством України, заявою страхувальника та Правилами страхування наземного транспорту АСК „Остра-Київ".  

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України „Про страхування", факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

З страхового акта № 4924 від 26 січня 2004 року, заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та видаткового касового ордеру від 2 лютого 2004 року вбачається, що позивачем було сплачено на користь Гужової Л. Ф. суму відшкодування матеріального збитку в розмірі 7 773,43 грн.

Стаття 27 Закону України „Про страхування" зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судами встановлено, що згідно довідки № 52/699 Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, транспортний засіб, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої пошкодежено автомобіль RENAULT CLIO SYMBOL, реєстраційний № 158-88 КТ, належить відповідачу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, позивач отримав право звернення до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, які позивач сплатив потерпілій особі - Гужовій Л.Ф.

У частині п'ятій статті 1187 Цивільного кодексу України зазначається, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу RENAULT CLIO SYMBOL, реєстраційний № 158-88 КТ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди потерпілому Гужовій Л.Ф. не надав, твердження позивача у передбаченому законом порядку  не спростував.

           Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.

             Заперечення заявника, викладені у касаційній скарзі не приймаються касаційною інстанцією до уваги, оскільки вони розглядались як судом першої так і апеляційної інстанції та зводяться до намагань надати перевагу його доказам над іншими та переоцінки наявних доказів, що відповідно до статті 108 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень вищого господарського суду України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарського процесуального  кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2006року  та постанову від 22.05.2006року Київського апеляційного господарського суду у  справі № 22/643 господарського суду міста Києва залишити  без  змін,  а касаційну  скаргу  Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” без  задоволення.

Головуючий                                                                   В. Божок

Судді                                                                               Н. Волковицька

                                                                                         Г. Фролова