Ухвала

від 06.06.2018 по справі 395/793/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 395/793/16-ц

провадження № 22-ц/781/701/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя доповідач),

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_5 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новомиргородська районна державна адміністрація про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Машинно-технологічна станція Ятрань , третя особа Новомиргородська районна державна адміністрація та просив з урахуванням уточнень визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду від 20 серпня 2015 року до договору оренди землі № 2 від 22 серпня 2006 року, яка зареєстрована Реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 11889030 від 03.11.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки № 3523883200:03:000:0409, площею 3,635 га, яка знаходиться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

В обґрунтування вимог зазначив, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 074224 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки загальною площею 3,635 га, кадастровий номер 3523883200:03:000:0409, яка розташована на території Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

22 серпня 2006 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Машинно - технологічна станція Ятрань укладено договір оренди землі, який зареєстрований 25 жовтня 2006 року Новомиргородським відділенням КФ ДП КРЦДЗК за № 200. Строком дії до 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до п. 12 договору орендодавець листом від 05 квітня 2016 року повідомила орендаря про повернення, після закінчення строку дії договору, земельної ділянки. Однак відповідачем вказану вимогу проігноровано.

Під час перевірки припинення обтяження на земельну ділянку їй стало відомо про факт реєстрації відповідачем додаткової угоди до договору оренди, яка зареєстрована Реєстраційною службою Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області 03 листопада 2015 року за № 11888817.

Проте, згоди на пролонгацію дії договору оренди позивач не надавала, із змістом додаткової угоди ознайомлена не була та її не підписувала. Тобто, будь-якого волевиявлення на укладення додаткової угоди, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України, власник не виявила, тому на підставі ст. 215 ЦК України правочин є недійсним.

У зв'язку із самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки позивач на даний час не може реалізувати своє право на володіння, розпорядження та користування власним майном.

Рішенням Новомиргородського ра йонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

15 травня 2018 року до суду електронною поштою надійшло письмове клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_4 про призначення у справі додаткової комісійної судово-технічної експертизи (т. 3 а.с.42-45).

Представником відповідача подано письмові заперечення проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на норми процесуального права щодо порядку та часу подання доказів по справі.

Цивільно-процесуальним законодавством передбачено призначення додаткової експертизи, але за певних умов. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

Згідно ч. 1 ст. 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менше як двома експертами одного напряму знань.

Враховуючи обґрунтування сторони щодо заявленого клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для призначення у справі додаткової комісійної судово-технічної експертизи .

Доказів того, що висновок повторної комісійної судово-технічної експертизи, який міститься в матеріалах справи є недостатньо повними та ясними суду не надано. Експертне дослідження експертами, з урахуванням специфіки предмета дослідження та необхідності при його вирішенні наявності спеціальних знань, проводилось на підставі документів (доказів), зібраних і досліджених в судовому засіданні.

За клопотанням сторони позивача в суді першої інстанції, відповідно до положень ЦПК України, надали пояснення експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проводили повторну комісійну судово-технічну експертизу та підтвердили, що проведені ними методи дослідження дали підставу для категоричного висновку щодо послідовності нанесення текстів: спочатку друкований текст, потім рукописні записи, підписи сторін, печатка.

Відповідно до частин 1-3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Під час розгляду справи судом першої інстанції адвокат ОСОБА_4 клопотання про призначення додаткової комісійної судово-технічної експертизи не заявляв, відсутнє таке клопотання і в апеляційній скарзі, доводи якої зводяться до неправильної оцінки судом першої інстанції експертних висновків, та не навів поважних причин, які б перешкодили йому скористатись своїм процесуальним правом та заявити відповідне клопотання.

Враховуючи вищевикладене, клопотання сторони позивача є необґрунтованим, доводи, на які посилається сторона не можуть бути підставою для призначення у справі додаткової комісійної судово- технічної експертизи .

Крім того, висновок експерта оцінюється в сукупності з іншими доказами, кожен з яких не має для суду наперед встановленого значення.

Також, необхідно зазначити, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Керуючись ст. 111, ч.1 ст.113 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_5 про призначення у справі додаткової комісійної судово-технічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач:

Судді: