Ухвала

від 07.06.2018 по справі 701/492/18

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 4

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

07 червня 2018 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 82 років в селі Кривець Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_3, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 року складено відповідний актовий запис №5, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_1 року Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Довідка Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 15.05.2017 року №211, надана позивачу, підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно постійно проживала в АДРЕСА_1, на день смерті з нею ніхто не проживав.

Також дана довідка підтверджує, що заповіти від імені ОСОБА_3, посвідчені Кривецькою сільською радою за реєстраційними №43 від 04.10.2006, №1 від 04.01.2007, №1 від 06.01.2011, №2 від 06.01.2011, №9 від 29.04.2015.

Останнім заповітом від 29.04.2015 року, посвідченим уповноваженою посадовою особою Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області за реєстраційним №9, ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,41 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (державний акт на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_4 виданий 26.03.2004 року) таким чином: 2,21 га., заповіла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 1,10 га., заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Позивач), 1,10га заповіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 09.10.2017 року у справі №701/851/17-ц за позивачем - ОСОБА_2 визнано в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в Кривець Маньківського району Черкаської області, право власності на 1,10 га., (? частину) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером НОМЕР_3, розташованої в адміністративних межах Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну покійній ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 26.03.2004 року.

Попередньо рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 28.12.2016 року у справі №701/1288/16-ц визнано право власності за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Кривець Маньківського району Черкаської області на земельну ділянку площею 2,21 га., в адміністративних межах Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 на підставі державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 26.03.2004 року.

ОСОБА_4 є одним із спадкоємців, відносно якого вчинено той же заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчений Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області від 29.04.2015 за №9, що і відносно позивачів по справі №701/851/17-ц. Додатковим рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 23.06.2017 року у справі №701/1288/16-ц визнано право власності за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Кривець Маньківського району Черкаської області на земельну ділянку площею 2,21 га., (1/2) в адміністративних межах Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 на підставі державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 26.03.2004 року.

Разом з тим, в процесі судового розгляду цивільної справи №701/851/17-ц та цивільної справи №701/1288/16-ц фактично встановлено та підтверджено усі обставини спадкових правовідносин, зокрема того, що згідно заповіту від 29.04.2015 року за реєстраційним №9, ОСОБА_3 заповіла конкретно визначене майно - належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,41 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 1,10 га., заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Позивач), 1,10га заповіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Інші попередні заповіти відносно даного визначеного майна - земельної фактично скасовані даним останнім заповітом.

Також встановлено обставини того, що дійсно за заявою ОСОБА_2 від 03.06.2015 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №177 за 2015 рік та встановлено коло спадкоємців, які оформили свої права на визначене заповітами майно.

Разом з тим, заповітом від 6 січня 2011 року, посвідченим нотаріально уповноваженою посадовою особою Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області за реєстраційним №2, ОСОБА_3 заповіла інше конкретно визначене майно - належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами до нього, який знаходиться в селі Кривець Маньківського району Черкаської області - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

28.12.2017 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким підтверджено, що на підставі заповіту, посвідченого Кривецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 6 січня 2011 року за №2, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року є - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1. На земельній ділянці розташований глиновальковий, обкладений цементною плиткою, загальною площею - 67,9 кв.м., житловою площею - 37,5 кв.м., житловий будинок - А1, прибудова - а, сарай - Б, сарай - К, літня кухня - В, погріб - Г, сарай - Д, сарай - Е, гараж - Ж, убиральня - З, навіс - И, яма бурякова - Л, огорожа - №1, ворота - №2, хвіртка - №3, криниця - №4, вимощення - ІІ.

Свідоцтво про право на спадщину видане в межах спадкової справи №177 за 2015 рік, зареєстровано в реєстрі за №2215.

Право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_7, що підтверджується Витягом з ДРРПННМ від 28.12.2017 року №109530410.

Розташування об'єктів нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами підтверджується даними технічного паспорта, складеного на позивача ім'я Маньківським відділком Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації станом на 04.12.2017 року.

Таким чином, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 набуто у власність позивачем в порядку спадкування після смерті попереднього власника - ОСОБА_3, тобто право власності перейшло до нового власника.

Разом з тим, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами пов'язаний із земельними ділянками, на якій вони розташовані цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, та зі смертю формального титульного власника земельних ділянок припинились його права на землю, і до складу спадщини не ввійшли.

Так, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2013 року, виданого Реєстраційною службою Маньківського районного управління юстиції Черкаської області, власником земельної ділянки площею 0,25 га., з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під кадастровим номером НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 вказана ОСОБА_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

Також, згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2013 року, виданого Реєстраційною службою Маньківського районного управління юстиції Черкаської області, власником земельної ділянки площею 0,4323 га., з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства під кадастровим номером НОМЕР_6 по АДРЕСА_1 вказана ОСОБА_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

Назва вулиці перейменована з Пролетарська на Світанкова згідно рішення Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області від 08.02.2016 року №4-3/У11.

Саме на вказаних земельних ділянках розташовано житловий будинок та надвірні будівлі і споруди з багаторічними насадженнями, наземними і підземними комунікаціями, та власником заповіданого будинку є позивач по справі.

Тобто, за усіма обставинами, за сукупністю дане майно є садибою.

Тому садибу можна визначити як певний цілісний майновий комплекс, покликаний забезпечувати житлові інтереси громадян та ведення ними побутово-господарської діяльності.

Відтак, можна зробити висновок, що садиба є різновидом цілісного майнового комплексу, обов'язковим елементом якого є житловий будинок.

Неодмінними елементами такого комплексу є належні на праві власності особі житловий будинок з допоміжними господарсько-побутовими будівлями та земельна ділянка, на якій вони розташовані, розміри якої виходять за межі цих будівель і дозволяють вести як мінімум допоміжне підсобне господарство.

Садиба може бути житлово-майновою основою громадян, які ведуть фермерське господарство, особисте селянське господарство, а також деяких інших громадян, які використовують інші форми індивідуального чи сімейного господарювання. При цьому до садибного майнового комплексу не входить рухоме майно, в тому числі транспортні засоби, інвентар та інше рухоме майно.

Правове значення визнання садиби самостійним об'єктом права власності полягає, зокрема, в тому, що в разі відчуження житлового будинку вважатиметься, що відчужується вся садиба, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Це означає, що в садибі головною річчю є житловий будинок, а інші складові елементи є його приналежністю (ст. 186 ЦК).

Право відрізняє таке поєднання речей коли одна панує, інша слугує: картина і рама, замок і ключ, телефон і зарядний пристрій. Головною визнається та річ, яка сама по собі задовольняє повну потребу особи в її господарській чи побутовій діяльності, а приналежністю вважається та річ, яка робить користування головною річчю більш зручним або ефективним і при цьому самостійно задовольняти потребу особи не може.

Оскільки позивач набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, відбулось припинення права власності попереднього формального власника ОСОБА_3, і до позивача переходить право власності на земельні ділянки, на якій розміщені будинок з надвірними будівлями та спорудами, без зміни її цільового призначення у відповідності до ст. 120 ЗК України.

Оскільки згідно Свідоцтв про право власності на земельну ділянку визначено власником попереднього власника житлового будинку, дані обставини є самі по собі підтвердженням відсутності іншої можливості оформлення прав позивача на землю, ніж в судовому порядку.

Крім того, листом від 28.04.2018 року за №1223/02-31 державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після смерті ОСОБА_3, про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28.04.2018 року, яку надано представнику позивача за довіреністю.

Даною постановою поінформовано, що дійсно за заявою ОСОБА_2 від 03.06.2015 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №177 за 2015 рік.

Разом з тим, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно - земельні ділянки, які належали покійній ОСОБА_3, оскільки зазначені земельні ділянки не зазначені в заповіті, то вони спадкуються спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Тобто, відмова нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки в якості правовстановлюючого документа взагалі виключає можливість оформлення прав на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, така неузгодженість пояснюється тим, що на час вчинення заповіту спадкодавцем - попереднім власником будинку 06.01.2011 року, вона була власником лише будинку, і його ж тільки заповіла. Власником земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства вона стала лише 21.10.2013 року, але заповіту на це майно не залишила, очевидно по причині необізнаності. Однак, при цьому, самої суті визначення нерухомого майна та садиби це не змінює, та не перешкоджає оформленню прав власності на земельні ділянки, які формально підлягають реєстрації як первинній так і послідуючій під різними кадастровими номерами як два об'єкти нерухомості з різним цільовим призначенням, хоча по суті в сукупності все майно є садибою, що і змусило позивачку звернутися з даним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/492/18 за позовом ОСОБА_2 до Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області про визнання права власності.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 25 червня 2018 року о 11 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 25 червня 2018 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 25 червня 2018 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський