Постанова

від 06.06.2018 по справі 2-452/07

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 червня 2018 року

м. Київ

справа № 2-452/07

провадження № 61-15828св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року у складі судді Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада

2007 року визнано та затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7

09 січня 2018 року не погоджуючись із вказаною ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року, ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку.

До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від

12 листопада 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від

12 листопада 2007 року залишено без руху.

Надано скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Роз'яснено, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Заявнику потрібно було надати суду апеляційної інстанції інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від

12 листопада 2007 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу десяти років з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи, яка була присутня під час проголошення ухвали суду першої інстанції та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

28 лютого 2018 року ОСОБА_6 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_6 не була присутня на судовому засіданні 12 листопада 2007 року оскільки не була повідомлена належним чином про час розгляду справи. Про наявність і зміст ухвали суду дізналася тільки у 2017 році під час розгляду справи про усунення перешкод в здійсненні права користування гаражем.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Малиновського районного суду міста Одеси цивільну справу

№ 2-452/07.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, та роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 04 червня 2018 року.

10 травня 2018 року матеріали цивільної справи № 2-452/07 надійшли до Верховного Суду.

17 травня 2018 року матеріали цивільної № 2-452/07 передано судді-доповідачу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 13 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частина друга статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення

ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Звертаючись у січні 2018 року із апеляційною скаргою на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року, ОСОБА_6 на поважність причини пропуску строку вказувала, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином не була, під час судового засідання присутня не була.

Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 була присутня у судовому засіданні 12 листопада 2007 року під час проголошення ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року, їй було роз'яснено строк та порядок її оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2018 року зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року визнано не поважними. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року залишено без руху. Заявнику потрібно було надати заяву із зазначенням інших поважних та обґрунтованих причин для його поновлення.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду Одеської області від 24 січня 2018 року, ОСОБА_6 подано заяву, у якій заявник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 12 листопада 2007 року, мотивуючи поважність причини пропуску строку тим, що про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином не була, під час судового засідання присутня не була.

Згідно вимог частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в статті 129 Конституції України.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від

12 листопада 2007 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_6 була присутня у судовому засіданні 12 листопада

2007 року під час проголошення оскаржуваної ухвали суду, їй було роз'яснено строк та порядок її оскарження. Причини, які зазначені у заяві ОСОБА_6, яка надійшла на усунення недоліків, є ідентичні тим, що були нею вказані при поданні апеляційної скарги, інших поважних та обґрунтованих причин щодо пропущення строку нею вказано не було. Апеляційна скарга подана після спливу десяти років з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська