Ухвала

від 06.06.2018 по справі 905/572/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06.06.2018 Справа № 905/572/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (85701, Донецька область, місто Маріуполь, площа ОСОБА_1, будинок №10) в інтересах держави

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок №1; код ЄДРПОУ - 13511245)

та приватного підприємства САН-АВИО (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок №54; код ЄДРПОУ - 24072085)

за участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Міністерство освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок №10; код ЄДРПОУ - 38621185)

за участю третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний вищий навчальний заклад Приазовський державний технічний університет (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок №7; код ЄДРПОУ - 02070812)

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, зобов'язання звільнити приміщення,-

за участю представників сторін:

прокурор : Перегонцева Н.С. посвідчення прокурора № 044395 від 04.10.2016

від відповідача 1 : ОСОБА_2 довіреність № 69 від 26.12.2017

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: не з'явились

В С Т А Н О В И В

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та приватного підприємства САН-АВИО про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №4110/2010 від 18.01.2010, зобов'язання звільнити державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові вбудовані приміщення та повернути їх.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір оренди нежитлового приміщення №4110/2010 від 18.01.2010 укладено в порушення норм законодавства про оренду державного майна, а спірне приміщення передано в орендне користування не для використання в навчально-виховному процесі, а тому має місце порушення Закону України Про освіту . Використання не за цільовим призначенням об'єкту освіти, заснованого на комунальній власності, суперечить чинному законодавству та є підставою для визнання договору оренди недійсним на підставі ч.1. ст.215 Цивільного кодексу України і поверненню майна .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2018 відкрито провадження по справі №905/572/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.04.2018. Вказаною ухвалою залучити до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Міністерство освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок №10; код ЄДРПОУ - 38621185);

- Державний вищий навчальний заклад Приазовський державний технічний університет (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок №7; код ЄДРПОУ - 02070812).

Від відповідача1 25.04.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, вказавши про відсутність у прокурора повноважень для звернення до суду з даним позовом, оскільки прокурором не зазначено позивача у справі, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та не зазначено про відсутність такого органу, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, тобто підстав, за яких прокурор набуває статус позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.04.2018 відкладено підготовче судове засідання на 18.05.2018.

На електронну адресу господарського суду Донецької області 14.05.2018 надійшли пояснення по суті спору від представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Аналогічні за змістом пояснення надійшли на поштову адресу суду 21.05.2018.

На адресу господарського суду Донецької області 14.05.2018 від представника відповідача 1 надійшла заява про застосування строків позовної давності. Також, 16.05.2018 від останнього надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Від позивача 17.05.2018 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що функції з управління та контролю за ефективним використанням спірного майна, що є державною власності покладено на Міністерство освіти і науки України, проте Міністерством освіти і науки України не вжито належних заходів з захисту державного майна від нецільового використання, що призводить до порушення інтересів держави в галузі освіти, у зв'язку з чим прокурор у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру має повноваження здійснювати представництво інтересів держави у суді в якості позивача.

06.06.2018 від представника відповідача1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неналежним представництвом прокуратурою інтересів держави у справі №905/572/18.

Прокурор у підготовчому засіданні 06.06.2018 надав пояснення щодо наявності повноважень для представництва інтересів держави у суді.

Представник відповідача 1 у свою чергу вказав про відсутність підстав у прокурора звертатися до суду з розглядуваним позовом.

Представники відповідача2 та третіх осіб у підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідач2 своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За приписами абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, прокурор набуває статусу позивача у разі звернення прокурора у суд із позовом в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

Виходячи із вказаних положень чинного законодавства щодо виникнення у прокурора права виступати у спорах у якості позивача, суд повинен перевірити дотримання прокурором вказаних вище вимог процесуального законодавства щодо зазначення у позовній заяві про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, та дослідити питання правомірності набуття прокурором статусу позивача у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, звертаючись з позовом, Заступником керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 не зазначено органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та не вказано про відсутність такого органу, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду. Проте, зазначено прокурора в якості позивача у справі.

При цьому, заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 у позовній заяві зазначає, що Державний вищий навчальний заклад Приазовський державний технічний університет належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, яке відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про управління об'єктами державної власності , є суб'єктом управління об'єкту державної власності, а також вказує у поданій позовній заяві Міністерство освіти і науки України в якості третьої особи1 у справі.

Відповідно до ст.1 Закону України Про управління об'єктами державної власності , управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про управління об'єктами державної власності , об'єктами управління державної власності є майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.

За приписами підпункту 89 п.4 Положення про Міністерство освіти і науки України, постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014, Міністерство освіти і науки відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Отже, на підставі вищенаведеного, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Міністерство освіти і науки України.

Однак, позовна заява заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 не містить обґрунтувань відсутності у Міністерства освіти і науки України повноважень на звернення до суду з розглядуваним позовом.

Посилання прокурора на те, що ані Законом України Про освіту , ані Положенням не передбачено повноважень Міністерства освіти і науки України на звернення до суду з позовом про визнання незаконними рішень щодо розпорядження державним майном, яке знаходиться в його управлінні судом не приймаються до уваги, оскільки згідно з ч.1 ст. 64 Закону України Про освіту центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, зокрема, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України, тобто, враховуючи положення ч.2 ст. 4 ГПК України, відповідно до яких державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, положення ч.2 ст.44 ГПК України, згідно якої юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність), Міністерство освіти і науки України, як орган уповноважений здійснювати функції держави може бути позивачем у господарському суді.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Таку позицію висловив Верховний Суд України у постанові №806/1000/17від 25.04.2018.

За приписами ч.4ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Росії , пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції ).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

З огляду на це, суд вважає, що у справі відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутись до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позовну заяву подано до господарського суду Донецької області Заступником прокурора Донецької області безпідставно, суд дійшов висновку про відсутність у прокурора повноважень на її підписання.

За таких обставин, суд залишає позовну заяву заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 у справі №905/572/18 без розгляду.

Керуючись ст.53, п.2 ч.1 ст. 226, ст.ст. 233-234, 235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Позовну заяву заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та приватного підприємства САН-АВИО про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, зобов'язання звільнити приміщення - залишити без розгляду.

У судовому засіданні 06.06.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та підписано 07.06.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя С.М. Фурсова