Рішення

від 29.05.2018 по справі 906/196/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/196/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчука Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімер Трейдінг" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (м. Житомир)

про стягнення 83 002,57 грн.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 83 002,57 грн., з яких 77 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 4312,00 грн. інфляційних втрат та 1690,57 грн. 3% річних, що виникли на підставі неналежного виконання обов'язку щодо оплати товару згідно видаткової накладної № 860 від 16.08.2017.

Ухвалою суду від 21.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі

Представник позивача в судовому засіданні від 19.04.2018 подав заяву про зменшення позовних вимог від 18.04.2018 № 300. Відповідно до даної заяви, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімер Трейдінг" заборгованості за поставлений товар у розмірі: основний борг - 77000,00 грн.; інфляційну складову боргу - 4312,00 грн.; 3 % від суми боргу - 1676,16 грн.; що разом становить: 82988,16 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2018 суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Спір розглядається в межах позовних вимог вказаних в заяві про зменшення позовних вимог від 18.04.2018 №300.

29.05.2018 сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причину неявки суд не повідомили.

Позивач про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: 10014, АДРЕСА_1 . Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості між сторонами, позивачем було відпущено, а відповідачем отримано товар, а саме: поліпропілен РР Н 250 GP/2 (вагою 5000 кг.) та поліетилен HDPE J2200 (вагою 250 кг.) на загальну суму 201915,00 грн.

Факт поставки підтверджується підписаними сторонами видатковою накладною №860 від 16.08.2017, товарно-транспортною накладною № Р860 від 16.08.2017 та довіреністю на отримання товару № 46 від 16.08.2017.

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару в повному обсязі не виконав, Рахунок № 791 від 15.08.2017. на суму 201915,00 грн. належним чином не оплатив.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача. відповідачем був проведений розрахунок на суму 124915 грн., ( 15.09.2017 на суму 55000 грн., 20.09.2017 на суму 19500 грн., 21.09.2017 на суму 32000грн., 13.10.2017 на суму 18415 грн.), у зв'язку з чим утворилась заборгованість за товар у розмірі 77000 грн., яка на час розгляду справи не змінилась.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 21.11.2017. №193 про погашення заборгованості за поставлений товар, яка за даними позивача була залишена без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.в розмірі 77000 грн.

На день розгляду справи відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Таким чином, строк виконання зобов'язання по оплаті у відповідача настав в день отримання товару, а саме 16.08.2017.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, позивачем заявлена також вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, розмір яких, згідно розрахунку позивача, становить 4312,00грн. та 1676,16 грн. відповідно.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних втрат на суму 4312,00 грн. та вважає його правильним та обґрунтованим.

Однак, суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача 3% річних.

Відповідно п. 1.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Згідно розрахунку проведеного судом, враховуючи дати часткових оплат заборгованості, розмір 3% річних за період з 17.08.2017 по 12.03.2018, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1617,35 грн.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи та надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 77000 грн. основного боргу, 1617,35 грн. 3% річних, 4312,00 грн. інфляційних втрат, в іншій частині заявлених вимог суд відмовляє .

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (10014,АДРЕСА_2, код 40193904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полімер Трейдінг" (01135,м. Киїів, вул. Жилянська, буд.101, код 39506700): 77 000,00 грн заборгованості по основному боргу,1617,35 грн 3 % річних, 4 312,00 грн інфляційних втрат, 1760,75 грн витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.06.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)