Рішення

від 07.06.2018 по справі 910/4879/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2018Справа № 910/4879/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Реєстраційний центр Алтана

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюсактив

про стягнення 23 693,73 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Репа Я.І.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Реєстраційний центр Алтана (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюсактив (відповідач) про стягнення 23 693,73 грн. на підставі Договору № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт від 13.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив вартість робіт, виконаних позивачем на підставі договору, виконання яких підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 01-13/09/17ПР. З огляду на прострочення відповідачем оплати таких робіт в сумі 22 500,00 грн. (основний борг), позивач заявив до стягнення з відповідача, окрім суми основного боргу, також 3% річних в сумі 246,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 947,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4879/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 про відкриття провадження у справі № 910/4879/18.

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Реєстраційний центр Алтана (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроплюсактив (замовник, відповідач) було укладено Договір № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому проектну документацію: склад № 3, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Фастов, вул. Великоснітинська, земельна ділянка № 59 (надалі іменується - документації), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену виконавцем документацію.

Сторонами в Договорі погоджено, що строк розробки документації виконавцем становить 1 місяць з моменту набрання чинності цим Договором. Строк передання документації виконавцем замовнику становить 1 місяць з моменту набрання чинності цим Договором.

Відповідно до пункту Ціна робіт і порядок розрахунків Договору, вартість послуг виконавця, що надаються за цим Договором, складає 65 000,00 грн. з ПДВ. Оплата послуг за цим Договром проводиться шляхом 50% передплати вартості послуг на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. Акти здавання-приймання послуг підписуються замовником та повертаються виконавцю протягом з-х днів після передачі його виконавцем (вручення або відправлення поштою).

Договором встановлено обов'язок замовника сплатити виконавцю ціну робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт від 13.03.2017 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору закінчується 31.12.2017. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Відповідач без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подав, у зв'язку з чим справа вирішувалась за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України. При цьому судом враховано приписи частини 4 наведеної статті ГПК України, згідно яких якщо відзив (а в спірному випадку відзив не подано взагалі) не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Внаслідок укладення Договору № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт від 13.03.2017 між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір є оплатним і обов'язку позивача виконати певну роботу відповідає обов'язок відповідача прийняти та оплатити вартість робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач відповідно до умов Договору виконав у повному обсязі роботи по розробці за завданням відповідача та передав останньому проектну документацію: склад № 3, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Фастов, вул. Великоснітинська, земельна ділянка № 59. Виконання позивачем робіт за Договором підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 01-13/09/17ПР від 10.10.2017, який підписаний уповноваженими представниками сторін. В Договорі сторони визначили суму в розмірі 65 000,00 грн., яка належить для перерахування виконавцю (позивачу).

Згідно Договору відповідач був зобов'язаний провести оплату послуг за цим Договром шляхом 50% передплати вартості послуг на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання вказаної вимоги Договору, відповідачем двома платежами 14.09.2017 та 15.09.2017 була перерахована позивачу передоплата в розмірі 50% від ціни Договору в сумі 32 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку за 14.09.2017 та 15.09.2017.

Аналіз змісту умов Договору свідчить, що конкретний термін виконання замовником зобов'язань щодо оплати робіт не встановлений Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позивач 01.12.2017 звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу від 30.11.2017 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якої просив останнього в 7-денний термін з моменту отримання даної вимоги сплатити борг в сумі 32 500,00 грн. Відповідач одержав лист позивача 06.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту ПАТ Укрпошта .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов'язаний здійснити остаточну оплату робіт за Договором у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги про сплату боргу від 30.11.2017, а отже до 13.12.2017 включно. Таким чином, прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати робіт за Договором настало з 14.12.2017.

12.12.2017 та 16.01.2018 відповідачем було частково перераховано грошові кошти в загальній сумі 10 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується останнім наявними в матеріалах справи виписками по рахунку за 12.12.2017 та 16.01.2018.

Судом також встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов'язання по остаточній оплаті виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 22 500,00 грн. за Договором.

Відповідач відзив не подав, наявність у нього спірної заборгованості в сумі 22 500,00 грн. не заперечив, а рівно не заперечив, що станом на час розгляду справи дана заборгованість ним непогашена.

Як встановлено судом, відповідач був зобов'язаний здійснити остаточну оплату робіт за Договором до 13.12.2017 включно.

Станом на час розгляду справи відповідач не здійснив остаточної оплати робіт за Договором, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 500,00 грн. основного боргу на підставі зазначеного договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 246,56 грн. 3% річних та 947,17 грн. інфляційних втрат за періоди з 14.12.2017 по 15.01.2018 та з 16.01.2018 по 18.04.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 947,17 грн. інфляційних втрати та 246,56 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК країни).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро Марини Богуш Алтана (бюро), в директора Богуш Марини Костянтинівни, укладено Договір № 17/04/2018 про надання правової допомоги від 17.04.2018, відповідно до п. 1.1 якого бюро зобов'язується надавати правову допомогу клієнту в справі щодо стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюсактив на користь клієнта за Договором № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт від 13.09.2017.

Згідно Звіту № 1 від 19.04.2018 щодо надання правової допомоги за Договором № 17/04/2018 про надання правової допомоги від 17.04.2018 та рахунку № 17/04-2018 від 17.04.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, адвокатське бюро станом на 19.04.2018 надало клієнту правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 112 від 18.04.2018, зі змісту якого вбачається, що на рахунок Адвокатського бюро Марини Богуш Алтана надійшли кошти від позивача у сумі 15 000,00 грн. згідно рахунку № 17/04-2018 від 17.04.2018. Також, в матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правової допомоги серії КВ № 730761 від 17.04.2018, яким уповноважено адвоката Богуш Марину Костянтинівну на представництво інтересів ТОВ Реєстраційний центр Алтана в Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Враховуючи ціну позову, обсяг виконаної роботи та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 15000,00 грн . визнаються судом співмірними.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем разом із позовною заявою подано попередній розрахунок суми судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 15 000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 124, 126, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплюсактив (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4; ідентифікаційний код 40164920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Реєстраційний центр Алтана (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 11, прим. 1А; ідентифікаційний код 38091560) 22 500,00 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 246,56 грн. (двісті сорок шість гривень 56 коп.) 3% річних, 947,17 грн. (дев'ятсот сорок сім гривень 17 коп.) інфляційних втрат, 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 07.06.2018

Суддя Гумега О.В.