Рішення

від 22.05.2018 по справі 910/749/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2018Справа № 910/749/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", м. Вишгород, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія СМУ-56", м. Київ

про стягнення 3 552 968,49 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Войтюк Д.В. (представник за довіреністю №5/213 від 26.12.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія СМУ-56" (відповідач) неустойки в розмірі 3 552 968,49 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на виконання робіт (підряду) №КР-В-21Б/2016 від 26.07.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2018р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб для усунення її недоліків.

02.02.2018р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.03.2018р.

Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У підготовчому засіданні 06.03.2018р. оголошено перерву до 03.04.2018р.

У підготовчому засіданні 03.04.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 26.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018р. закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2018р.

В судове засідання 22.05.2018р. представник відповідача вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 22.05.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 22 травня 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір на виконання робіт (підряду) №КР-В-21Б/2016 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов Договору, виконання робіт (ДК 021:2015, код 45233000-9, Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг). Капітальний ремонт дорожнього покриття, узбіч, укосів водовідвідних споруд автодороги ПК 11+30 до ПК 121+50 лівобережної греблі філії Канівська ГЕС ПАТ Укргідроенерго .

В п. 1.2. Договору підрядник зобов'язався своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в Договорі та відповідають проектній документації, що затверджена належним чином.

Місцезнаходження та назву об'єкту, на якому проводитимуться роботи, склад, обсяги, об'єми, види, строки та ціну робіт сторонам визначено відповідно до п. п. 1.3., 1.4. Договору.

Згідно п. 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 16.08.2016р. до Договору ціна Договору становить разом з ПДВ - 25 909 485,54 грн.

У відповідності до п. 3.1. Договору строки виконання робіт, передбачених п. 1.1. Договору, становлять 90 (дев'яносто) календарних днів з дати початку робіт.

В п. 3.3. Договору сторони домовились, що підрядник приступає до виконання робіт за умови отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання Договору та проектної документації.

Як передбачено п. 3.4. Договору строк виконання робіт не може перевищувати 90 (дев'яносто) календарних днів з дати початку виконання робіт за цим договором. Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 4 Договору.

Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін (п. 4.1. Договору).

В п.п. 7.1.1. Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний на власний ризик виконувати якісно всі обумовлені Договором роботи у повній відповідності до нормативних вимог, умов Договору і вказівок замовника та передати роботи по їх закінченню у встановленому порядку і у встановлений строк.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, ним було надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку Повідомлення № 12-3/б/н від 26.07.2016р. про готовність Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до виконання Договору №КР-В-21Б/2016 від 26.07.2016р., яке відповідно до відомостей з офіційного вебсайту ПАТ "Укрпошта" ( http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku ), поштове відправлення з пошуковим ідентифікатором 0730107427439 було вручене відповідачеві 09.08.2016р.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016р. та Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. відповідачем виконано, а позивачем відповідно прийнято робіт на загальну суму 2 357 467,67 грн.

Згідно з наявним у матеріалах справи Актом виявлених недоліків з виконання робіт: Капітальний ремонт дорожнього покриття, узбіч, укосів водовідвідних споруд автодороги ПК 11+30 до ПК 121+50 лівобережної земляної греблі філії Канівська ГЕС ПАТ Укргідроенерго від 10.10.2016р., підписаного представниками позивача, відповідача (директором Семенченко О.М.), проектної організації (авторський нагляд) та технічного нагляду встановлено, що роботи на відрізку автодороги ПК 118+68 до ПК 115+79, а саме 289м, виконані з недоліками та не відповідають проектно-кошторисній документації Договору на виконання робіт (підряду) №КР-В-21Б/2016 від 26.07.2016р. Сума збитків завданих замовнику на вказаному відрізку автодороги становить 64 674,00 грн. з ПДВ.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що станом на дату закінчення робіт за договором (07.11.2016р., з урахуванням отримання 09.08.2016р. повідомлення про готовність позивача до виконання Договору) , роботи за договором в повному обсязі не виконані, вартість невиконаних робіт становить 23 552 017,87 грн. (25 909 486,54 грн. (ціна договору) - 2 357 467,67 грн. (вартість виконаних робіт).

Відповідно до п. 10.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених Календарним графіком (Додаток № 3), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожний день прострочення. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від ціни невиконаних зобов'язань.

Згідно п. 10.2. Договору за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт, підрядник сплачує штраф у розмірі 20 % від ціни неякісних робіт за кожне порушення.

Листом-претензією № 5-2-1/108 від 11.01.2017р. позивач повідомив (докази направлення та отримання листа відповідачем у справі) про відмову від Договору на виконання робіт (підряду) №КР-В-21Б/2016 від 26.07.2016р. та про необхідність перерахування в десятиденний строк з дня отримання листа неустойки за договором, з урахування чого на підставі п. 7.2.7. та ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір є розірваним з 18.01.2017р.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за договором в розмірі 3 552 968,49 грн., з яких 1 891 392,44 грн. пені, 1 648 641,25 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів, 12 934,80 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та глави 33 Господарського кодексу України.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України та ст. 318 Господарського кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, направлення позивачем Повідомлення № 12-3/б/н від 26.07.2016р. про готовність до виконання Договору, яке отримано відповідачем 09.08.2016р., виконання останнім передбачених Договором робіт на загальну суму 2 357 467,67 грн. та прийняття таких робіт позивачем (вказані вище Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016р. та Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р., підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками), виявлення недоліків у виконаних відповідачем роботах на відрізку автодороги ПК 118+68 до ПК 115+79 на підставі Акту виявлених недоліків з виконання робіт: Капітальний ремонт дорожнього покриття, узбіч, укосів водовідвідних споруд автодороги ПК 11+30 до ПК 121+50 лівобережної земляної греблі філії Канівська ГЕС ПАТ Укргідроенерго від 10.10.2016р., підписаного представниками позивача, відповідача (директором Семенченко О.М.), проектної організації (авторський нагляд) та технічного нагляду, сума збитків, завданих позивачу за які складає 64 674,00 грн. з ПДВ.

Суд відзначає, що з урахуванням положень п. п. 1.2., 3.1., 3.4., 7.1.1. Договору зобов'язання відповідача з виконання обумовлених Договором робіт мало бути виконано у строк до 07.11.2016р. включно.

Судом також встановлено, що на підставі п. 7.2.7. та ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, з огляду на отримання 18.01.2017р. відповідачем листа-претензії № 5-2-1/108 від 11.01.2017р. Договір на виконання робіт (підряду) №КР-В-21Б/2016 від 26.07.2016р. є розірваним з 18.01.2017р.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та встановлено, що він частково не відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору.

Так, в п. 10.1. Договору сторони домовились, що за неналежне виконання зобов'язань за договором підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожний день прострочення, відтак позивачем правомірно визначено у своєму розрахунку для нарахування пені ціну Договору - 25 909 485,54 грн.

Разом з тим, оскільки як встановлено судом вище та зазначає сам позивач у своїй позовній заяві, роботи за Договором мали бути виконані відповідачем у строк до 07.11.2016р., тобто прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання виникло з наступного дня після спливу зазначеного строку, а саме з 08.11.2016р.

Відтак, за порушення відповідачем строків виконання робіт за період з 08.11.2016р. по 18.01.2017р. обґрунтованою є сума пені в розмірі 1 865 482,96 грн. з розрахунку 25 909 485,54 грн. х 0,1%.

Пунктами 10.1., 10.2. Договору передбачено нарахування штрафів за прострочення виконання зобов'язання, що перевищує 30 календарних днів, у розмірі 7,0% від ціни невиконаних зобов'язань та за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт у розмірі 20 % від ціни неякісних робіт за кожне порушення.

Судом перевірено наведені у позовній заяві розрахунки штрафів та встановлено, що вони відповідають вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору та є арифметично вірними, позивачем правомірно визначено базу нарахування штрафів та їх розмір.

Зважаючи на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При розгляді даного спору, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 28.02.2011 у справі № 23/225 та від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011, згідно з якою у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, а їх одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки пені та наведені штрафи є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій за договором, водночас позивачем не доведено суду наявності обставин щодо покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені, понад суму визнану судом обґрунтованою.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/749/18 підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 865 482,96 грн. пені, 1 648 641,25 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів, 12 934,80 грн. штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт.

Судовий збір у розмірі 52 905,89 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія СМУ-56" (ідентифікаційний код 40127680, адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (ідентифікаційний код 20588716, адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород) 1 865 482,96 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 96 коп.) пені, 1 648 641,25 грн. (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч шістсот сорок одну гривню 25 коп.) штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів, 12 934,80 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні 80 коп.) штрафу за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт та 52 905,89 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень 89 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.06.2018р.

Суддя С.М. Морозов