Рішення

від 01.06.2018 по справі 916/235/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/235/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 43/вих-мр від 20.02.18р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 01.03.18р.

Від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність № 01-36/45 від 27.12.17р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 міської ради до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 комунальної відповідальності ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 455 371,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" 455 371,22 грн., з яких: 412 406,58 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, 3250,30 грн. - 3% річних, 13517,39 грн. - інфляційні витрати, 26 196,95 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі від 23.02.2010р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за земельну ділянку, а саме: самостійним нарахуванням відповідачем орендної плати за землю за 2017 рік за новою нормативною грошовою оцінкою земель 2017 року за відсутності внесених змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №916/235/18 за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

02.03.2018р. за вх.№5241/18 до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.03.2018р. ОСОБА_6 комунальної власності ОСОБА_4 міської ради (третя особа) було надано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням на несвоєчасну оплату відповідачем орендної плати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, на суму якої здійснено відповідне нарахування 3% річних, індексу інфляції та пені.

В судовому засіданні 06.03.2018р. судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до "20" березня 2018 р. о 11:15 год.

15.03.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від ОСОБА_4 міської ради надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти викладених у відзиві на позов аргументів та наполягає на задоволенні позовних вимог.

20.03.2018р. у підготовчому засіданні представником відповідача було надано клопотання про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2018р.було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/235/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "02" квітня 2018 р. о 10:30 год.

В судовому засіданні 02.04.2018р. представником ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" було надано суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/235/18 за позовом ОСОБА_4 міської ради до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 комунальної відповідальності ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 455 371,22 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "02" травня 2018 р. о 11:30 год.

В судовому засіданні 02.05.2018р. судом було оголошено перерву у судовому засіданні до "22" травня 2018 р. о 10:30 год.

В судовому засіданні 22.05.2018р. судом було оголошено перерву у судовому засіданні до "01" червня 2018 р. о 10:00 год.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 01.06.2018р., яке відбулося за участю представників учасників справи, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:

23.02.2010 року між ОСОБА_4 міською радою (надалі - орендодавець) та ОСОБА_5 акціонерним товариством Укрелеваторпром (надалі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), кадастровий номер 5110137600:76:004:0003, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1, терміном на 49 років для реконструкції приймально-очисного вузла і відпускної галереї та експлуатації адміністративних, складських будівель та споруд зернового перевантажного комплексу.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 19 345кв.м., у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою - 1478 кв.м., під тимчасовою забудовою - 59 кв.м., під спорудами - 4 813 кв.м., під проїздами, проходами, площадками - 12 637 кв.м., під зеленими насадженнями - 358 кв.м.

Відповідно до п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 354 540 грн. з урахуванням індексації за 2009 рік, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.05.2009р. №86/С, складеної управлінням Держкомзему у місті ОСОБА_7 управління держкомзему у Одеській області Державного комітету України по земельних ресурсах.

Згідно з п.п.3.1,3.2 договору договір укладено терміном на 49 (сорок дев'ять) років, для реконструкції приймально-очисного вузла і відпускної галереї та експлуатації адміністративних будівель та споруд зернового перевантажного комплексу. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата за земельну ділянку площею 19 345 кв. м., розрахована у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 501 272,43 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

Згідно з п.4.2 договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення ОСОБА_4 міської ради №4247-IV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись ОСОБА_4 міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні.

Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації. (п. 4.3 Договору).

Згідно з п.4.4 договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями ОСОБА_4 міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Відповідно до п.4.5 договору Орендар надає Одеському міському управлінню земельних ресурсів копію платіжного документу щодо внесеної орендної плати за його вимогою.

Згідно з п.4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пеня перераховується Орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3 договору.

Пунктами 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.9.4.2 договору Орендар зобов'язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з п.12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Договором про зміни від 16.03.2012 року внесено зміни до договору оренди землі від 23.02.2010 року на підставі рішення ОСОБА_4 міської ради зід 22.11.2011 року № 1531-VI. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 17875051101.

Пунктом 1.2 договору про зміни до договору оренди землі п. 4.1 викладено у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, площею 19 345 кв.м. розрахована у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 900 171,21 грн. на рік

Однак, як зазначає орендодавець, орендар покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в належному розмірі, внаслідок цього департаментом комунальної власності ОСОБА_4 міської ради надіслано претензію ПрАТ Укрелеваторпром від 13.09.2017 р. №01-13/4430 про необхідність сплати заборгованості за період з січня 2017 року та лист від 20.10.2017 р. № 01-13/5518.

Листом голови правління ПАТ Укрелеваторпром від 13.11.2017 р. .N*9 1247/19 щодо розгляду претензії відповідач ПАТ Укрелеваторпром , посилаючись на отримання листа департаменту комунальної власності ОСОБА_4 міської ради від 27.12.2016 р. № 01-13/6739 (про необхідність отримання витягу у зв'язку введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_7 з 01 січня 2017 року) зазначив, що відповідачем нібито виконані вимоги діючого законодавства та припис ОСОБА_4 міської гади, самостійно визначено розмір орендної плати за договором, який підлягає сплаті та претензію не визнав.

З наведених підстав ОСОБА_4 міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" 455 371,22 грн., з яких: 412 406,58 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, 3250,30 грн. - 3% річних, 13517,39 грн. - інфляційні витрати, 26 196,95 грн. - пеня.

Крім того, судом встановлено, що Рішенням ОСОБА_4 міської ради №756-VII від 29.06.2016р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_7" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_7, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016р., та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017р.

28.02.2017р. відповідачем отриманий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, згідно з яким нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2017р. становить 23 158 682,35 грн.

Саме на підставі вказаного Витягу відповідачем самостійно здійснено розрахунок розміру орендної плати, із застосуванням ставки 5%, та протягом 2017р. щомісячно сплачувалася оренда плата в сумі 96 494,51 грн.

Окрім того, відповідач у відповіді на претензію №994/19 від 22.09.2017р. просив позивача внести зміни у договір оренди землі, у зв'язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Листом від 08.11.2017р. №57470/10/28-10-49-11 Одеського управління ОВПП ДФС повідомлено ОСОБА_6 комунальної власності ОМР, що відповідач у 2017р. самостійно нарахував орендну плату за землю на поточний рік з урахуванням нової НГО 2017 року, що призвело до скорочення нарахувань орендної плати за землю на 549 876,12грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, строкове, платне володіння, користування земельною ділянкою площею 19 345 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1, здійснюється відповідачем на підставі договору оренди землі від 23.02.2010р.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з умовами п.4.2. укладеного між сторонами договору, розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення ОСОБА_4 міської ради №4247-IV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись ОСОБА_4 міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні.

При цьому, у п. 4.4. договору передбачено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями ОСОБА_4 міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Таким чином, умови укладеного між сторонами договору передбачають можливість зміни розміру орендної плати орендодавцем, без укладання при цьому відповідних угод у випадку, зокрема, у випадку коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями ОСОБА_4 міської ради.

Такі умови укладеного між сторонами договору відповідають вимогам ч.1 ст.651 ЦК України якою встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом та вимогам ч.1 ст.654 ЦК України, згідно з якими зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України „Про оренду землі» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено оренди на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Аналогічні вимоги містяться і в абз.2,3 п. 288.1. ст.288 Податкового кодексу України, в редакції, чинній станом на 01.01.2017р., якою встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено оренди на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики.

Згідно з абз. 1 п.288.1., п. 288.4. ст.288 Податкового кодексу України, в редакції, чинній станом на 01.01.2017р., підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вище встановлено господарським судом, у 2015-2016р.р. орендна плата за користування земельною ділянкою сплачувалася відповідачем у розмірі, який встановлений у підписаному сторонами Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку (для експлуатації й обслуговування адміністративної будівлі), на 28.01.2015р., форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724.

При цьому, орендна плата, яка сплачувалася відповідачем протягом 2015-2016р.р. саме у розмірі, встановленому сторонами у Розрахунку, приймалася позивачем без жодних зауважень щодо її розміру.

Рішенням ОСОБА_4 міської ради №756-VII від 29.06.2016р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_7" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та встановлено, що НГО підлягає застосуванню з 01.01.2017р.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України, в редакції, чинній станом на 01.01.2017р., рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013р. у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов'язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010р. і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Разом з цим, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування" тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. ("ОСОБА_8 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Таким чином виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням ОСОБА_4 міської ради №756-VII від 29.06.2016р. підлягає застосуванню з 01.01.2017р., що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено можливість внесення змін у договір орендодавцем у випадку коригування „Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями ОСОБА_4 міської ради, а також виходячи з вимог ч.3 ст.24 Закону України „Про оренду землі» , абз.2,3 п. 288.1. ст.288 Податкового кодексу України, в редакції, чинній станом на 01.01.2017р., якими встановлено повинність (обов'язок) позивача інформувати відповідний контролюючий орган про внесення змін до існуючих договорів оренди землі до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни, господарський суд вважає, що відповідач мав "законні очікування" на легітимність, добросовісність та "належне урядування" позивача у спірних правовідносинах, зокрема щодо самостійного внесення позивачем змін у договір оренди землі шляхом подання до контролюючого органу відповідної інформації до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Проте, у даному випадку внаслідок бездіяльності позивача та зволіканням зі зміною розміру орендної плати відповідачем самостійно з 01.01.2017р. обчислено суму орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням ОСОБА_4 міської ради №756-VII від 29.06.2016р. та протягом всього 2017р. здійснювалася оплата орендної плати саме в такому розмірі.

При цьому такі дії відповідача відповідають п.9.4.2. договору, умовами якого встановлено, що Орендар зобов'язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Також судом враховується, що відповідь відповідача на претензію позивача №994/19 від 22.09.2017р. із вимогою внести зміни у договір оренди землі, у зв'язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки взагалі не розглянута позивачем.

Таким чином господарський суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу відсутні, оскільки позивачем недоведені обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі. Водночас, враховуючи, що вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних витрат, та пені є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, у задоволенні позовних вимог в цій частині також відмовлено господарським судом.

Посилання позивача на те, що між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору щодо розміру орендної плати, який встановлений у Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку не приймаються до увагу господарським судом, з огляду на наступне.

По-перше, розмір орендної плати змінений у Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку на підставі Витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки м. Одеси від 28.02.2017р. №5167/86-17, тобто саме у випадку коригування „Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями ОСОБА_4 міської ради, що відповідає укладеному між сторонами договору оренди землі, умовами якого встановлено, що в такому випадку зміни розмір орендної плати змінюється орендодавцем без укладення відповідних угод.

По-друге, вказаний Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 є додатком до типового договору оренди землі та умови укладеного між сторонами договору оренди землі передбачають встановлення розміру орендної плати у відповідності до розрахунку розміру орендної плати.

Таким чином, Господарський суд Одеської області зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. У спірних правовідносинах в даній господарській справі такі зміни розміру орендної плати здійснюється орендодавцем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 20, 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_4 міської ради до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 комунальної відповідальності ОСОБА_4 міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 455 371,22 грн. - відмовити.

2. Витраті по сплаті судового збору покласти на позивача ОСОБА_4 міську раду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 червня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут