Постанова

від 11.09.2018 по справі 916/235/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/235/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від Одеської міської ради, м. Одеса - ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.02.2018 року №44/вих-мр;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром", м. Одеса - ОСОБА_2 - за ордером від 18.07.2018 року серія КВ № 417190;

від ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса - ОСОБА_4 за довіреністю від 27.12.2017 року № 01-36/45;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року, суддя Гут С.Ф., м.Одеса, повний текст складено 08.06.2018 року

у справі № 916/235/18

за позовом Одеської міської ради, м. Одеса

до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром", м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса

про стягнення заборгованості у розмірі 455 371 грн. 22 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

08.02.2018 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром", м.Одеса за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром", м.Одеса на користь Одеської міської ради, м. Одеса заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 412 406 грн. 58 коп., інфляційне збільшення суми у розмірі 13 517 грн. 39 коп., 3% річних - 3 250 грн. 30 коп., пеню - 26 196 грн. 95 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що орендар покладені на нього зобов'язання законом та договором оренди землі від 23.2.2010 року щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в належному розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі №916/235/18 (суддя Гут С.Ф.) відмовлено у задоволенні позову Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної відповідальності Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 455 371 грн. 22 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу відсутні, оскільки позивачем недоведені обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних витрат, та пені, враховуючи те, що такі вимоги є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Одеська міська рада з рішенням суду не погодилась, тому звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі № 916/235/18 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром", м. Одеса за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса про стягнення 455 371 грн. 22 коп. задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі Одеська міська рада з посиланням на судову практику зазначає, що до внесення змін до умов договору сторони зобов'язані виконувати чинні умови договору, тому сплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром", м.Одеса орендної плати за зміненою нормативною грошовою оцінкою до моменту внесення змін до договору оренди землі не відповідає чинному законодавству.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

20.07.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про надання додаткового часу на подання відзиву, відзив на апеляційну скаргу відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, 23.07.2018 року через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів надання відзиву з додатками третій особі - ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради.

Судовою колегією клопотання про надання додаткового часу на подання відзиву не розглядається, оскільки відповідач того ж дня подав і сам відзив, а відзив на апеляційну скаргу з додатками і докази його надання третій особі долучено до матеріалів справи.

У відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Одеської міської ради у повному обсязі, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі № 916/235/18 залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрелеваторпром", м. Одеса у відзиві зазначає, що, виконуючи прямі приписи договору та листа ОСОБА_3, представники відповідача звернулися в територіальні органи Держгеокадастру за Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5110137600:76:004:0003. Відповідно до отриманого Витягу нормативна грошова оцінка земельної ділянки №5110137600:76:004:0003 складає 23 158 682 грн. 35 коп. А відповідно до п. 4.1. договору розмір орендної плати станом на 01.01.2017 року має становити 1 157 934 грн. 12 коп. на рік і 96 494 грн. 51 коп. на місяць, а не 142 317 грн. 52 коп. на місяць і 1 707 810 грн. 24 коп. на рік, як вказує позивач. Тому відповідач вважає, що він у належному розмірі та своєчасно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою № 5110137600:76:004:0003, будь-яких порушень положень договору не здійснював, а заборгованість щодо сплати орендної плати відсутня.

Третя особа письмових пояснень на апеляційну скаргу до суду не надала.

В судовому засіданні представники позивача і відповідача підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представник третьої особи усно підтримав доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 916/235/18 та наданих представниками учасників справи пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України в межах заявленої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі №916/235/18 є правомірним і не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та неоспорено учасниками справи такі обставини.

Між Одеською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_5 акціонерним товариством Укрелеваторпром (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 23.02.2010 року, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння, користування земельну ділянку кадастровий номер 5110137600:76:004:0003, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1, терміном на 49 років для реконструкції приймально-очисного вузла і відпускної галереї та експлуатації адміністративних, складських будівель та споруд зернового перевантажного комплексу.

Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 19345 кв. м., у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою - 1478 кв. м., під тимчасовою забудовою - 59 кв. м., під спорудами - 4 813 кв. м., під проїздами, проходами, площадками - 12 637 кв. м., під зеленими насадженнями - 358 кв. м.

Згідно з п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8354540 грн. з урахуванням індексації за 2009 рік, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 28.05.2009 року № 86/С, складеної управлінням Держкомзему у місті ОСОБА_6 управління держкомзему у Одеській області Державного комітету України по земельних ресурсах.

За умовами п. п. 3.1, 3.2 договору його укладено терміном на 49 (сорок дев'ять) років, для реконструкції приймально-очисного вузла і відпускної галереї та експлуатації адміністративних будівель та споруд зернового перевантажного комплексу. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 4.1 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 19 345 кв. м., розрахована у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 501 272,43 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.

Згідно з п. 4.2 договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради від 15.07.2005 року № 4247-IV у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні.

Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації. (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 4.4 договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Відповідно до п. 4.5 договору Орендар надає Одеському міському управлінню земельних ресурсів копію платіжного документу щодо внесеної орендної плати за його вимогою.

Згідно з п. 4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пеня перераховується Орендарем на рахунок, зазначений в п. 4.3 договору.

Пунктом 9.1.2 договору передбачено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 9.4.2 договору Орендар зобов'язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з п. 12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Договором про зміни від 16.03.2012 року внесено зміни до договору оренди землі від 23.02.2010 року на підставі рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 року № 1531-VI. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 17875051101.

Пунктом 1.2 договору про зміни до договору оренди землі п. 4.1 викладено у наступній редакції: Орендна плата за земельну ділянку, площею 19 345 кв.м. розрахована у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 900 171 грн. 21 коп. на рік.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_6" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_6, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016 року, та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017 року

28.02.2017 року відповідачем отримано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, згідно з яким нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2017 року становить 23 158 682 грн. 35 коп.

Саме на підставі вказаного Витягу відповідачем здійснено розрахунок розміру орендної плати, із застосуванням ставки 5%, та протягом 2017 року щомісячно сплачувалася оренда плата в сумі 96 494 грн. 51 коп.

Листом від 08.11.2017 року № 57470/10/28-10-49-11 Одеського управління ОВПП ДФС повідомлено ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради, що відповідач у 2017 році самостійно нарахував орендну плату за землю на поточний рік з урахуванням нової нормативної грошової оцінки 2017 року, що призвело до скорочення нарахувань орендної плати за землю на 549 876 грн. 12 коп.

Як зазначає орендодавець, орендар покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в належному розмірі, внаслідок цього ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради надіслано претензію ОСОБА_5 акціонерному товариству Укрелеваторпром від 13.09.2017 року № 01-13/4430 про необхідність сплати заборгованості за період з січня 2017 року та лист від 20.10.2017 року № 01-13/5518.

Листом голови правління ОСОБА_5 акціонерного товариства Укрелеваторпром від 13.11.2017 року № 1247/1.9 щодо розгляду претензії відповідач, посилаючись на отримання листа ОСОБА_3 комунальної власності Одеської міської ради від 27.12.2016 року № 01-13/6739 (про необхідність отримання Витягу у зв'язку введенням в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_6 з 01 січня 2017 року) зазначив, що відповідачем виконані вимоги діючого законодавства та припис Одеської міської ради, виконано умови договору, тому правильно визначено розмір орендної плати, яку і сплачував весь час, тому претензію не визнав.

Відповідач у відповіді на претензію від 22.09.2017 року № 994/19 просив позивача внести зміни у договір оренди землі, у зв'язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, на що будь-якої відповіді у письмовому вигляді не отримав.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно сплачує орендну плату у меншому розмірі, виходячи з власного розрахунку, а має сплачувати з урахуванням попередньої нормативної грошової оцінки до того моменту, поки між сторонами не буде внесено у встановленому порядку зміни до договору в письмовому вигляді, тому Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_5 акціонерного товариства "Укрелеваторпром" 455 371 грн.22 коп., з яких: 412 406 грн. 58 коп. - заборгованість зі сплати орендної плати, 3250 грн. 30 коп. - 3 % річних, 13517 грн. 39 коп. - інфляційні витрати, 26 196 грн. 95 коп. - пеня.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодекссу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено оренди на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог

Орендна плата за оренду майна державної та комунальної власності є регульованою ціною і в разі законодавчої зміни її розміру чинним законодавством передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору.

Внесення змін у договір оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати у зв'язку з проведенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає як вимогам чинного законодавства, так і умовам укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Одночасно з цим судова колегія зазначає, що у кожному конкретному випадку правовідносини між сторонами регулюються, крім відповідних норм чинного законодавства України, ще й тими положеннями та умовами договору оренди, який орендодавець та орендар уклали між собою. Форма та порядок кожної дії, зокрема, щодо внесення змін до укладеного договору, обумовлюються самостійно сторонами в добровільному порядку і після їх викладення в тексті договору певним чином є обов'язковими для їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати розрахована позивачем з урахуванням розміру орендної плати, який був встановлений сторонами в договорі, без урахування нової нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_6, що діє з 01.01.2017 року. На переконання позивача, відповідач повинен сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому раніше, оскільки сторони у добровільному порядку не досягли згоди щодо внесення змін до договору оренди землі, а за внесенням змін у судовому порядку сторони не звертались.

У зв'язку з цим, на думку позивача, необхідно керуватись умовами укладеного договору оренди землі з урахуванням змін, внесених договором про зміни до договору оренди.

На думку судової колегії, така позиція є хибною, виходячи з наступного.

Зробивши правовий аналіз умов договору, зокрема тексту п. 4.4, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, колегія суддів встановила, що в даному випадку ними в договорі визначено випадки, в яких не потребується сторонам вносити зміни до договору саме шляхом укладання нотаріально посвідченої письмової додаткової угоди до договору, зокрема, при зміні коригування «Грошової оцінки земель м.Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради. Тобто, сторони в договорі погодили інший порядок внесення змін до договору, ніж укладання письмової угоди.

Також, у п. 9.4.2. договору оренди визначено обов'язок орендаря самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою і порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Рішення Одеської міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_6, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім того, як зазначалося раніше, п. 4.4 договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування «Грошової оцінки земель міста ОСОБА_6» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Встановлене у п. 4.4 договору виключення з випадків зміни розміру орендної плати за згодою обох сторін в разі коригування «грошової оцінки земель м. Одеси» встановлює саме обов'язок орендодавця змінити (здійснити перерахунок) суми орендної плати.

При цьому, умовами договору оренди земельної ділянки, зокрема п. 4.4, не передбачено, яким саме чином та у який спосіб мають вноситися зміни до договору у випадку коригування грошової оцінки земель міста ОСОБА_6 самостійно орендодавцем. Тому, внесення змін до орендної плати в такому випадку може відбуватися, в тому числі, шляхом вчинення конклюдентних дій. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, сторони здійснили певні дії, направленні на фактичну зміну розміру орендної плати. Так, позивач повідомив відповідача про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, у зв'язку з чим останній здійснив відповідний новий розрахунок орендної плати, яку Одеська міська рада отримувала без будь-яких зауважень та заперечень протягом певного часу. З огляду на що, судова колегія вважає, що Одеська міська рада та відповідач своїми конклюдентними діями підтвердили фактичне внесення змін до умов договору в частині зміни розміру орендної плати, тобто сторонами по справі було досягнуто згоди щодо іншого порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки, ніж укладання письмової нотаріально-посвідченої додаткової угоди до договору, в частині розміру орендної плати у відповідності до п. 4.4. договору оренди землі і такі зміни відбулися фактично за порядком, які самі ж сторони і передбачили в договорі.

Крім того, сторонами не заперечується той факт, що орендна плата у меншому розмірі, відповідно до розрахунку відповідача сплачувалась у 2017 році і приймалась позивачем без заперечень і зауважень, що також свідчить про фактичне визнання сторонами здійснених змін в договорі в частині розміру орендної плати.

До того ж, у зв'язку з тим, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII, підлягає застосуванню з 01.01.2017 року та те, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено можливість іншого порядку внесення змін у договір орендодавцем у випадку коригування „Грошової оцінки земель м. Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, ніж укладання письмової двосторонньої нотаріально посвідченої угоди, відповідач мав право законно очікувати внесення позивачем змін у договір оренди землі. Посилання позивача на те, що незважаючи на наявний інший розмір орендної плати, який фактично був змінений діями сторін, відповідач повинен сплачувати попередній розмір орендної плати до укладання саме письмової додаткової угоди не відповідає в даному випадку умовам договору та матеріалам справи і є помилковим.

Одночасно з цим, судова колегія зауважує, що в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ також Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування" тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ("ОСОБА_7 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 року у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов'язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Більше того, у рішенні "Лелас проти Хорватії" Європейським судом з прав людини наголошено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини і, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року №756-VII підлягає застосуванню з 01.01.2017 року, що умовами укладеного між сторонами договору оренди землі встановлено можливість внесення змін у договір орендодавцем у випадку коригування „Грошової оцінки земель м.Одеси» , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, а також виходячи з вимог ч. 3 ст. 24 Закону України „Про оренду землі» , абз. 2, 3 п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, судова колегія вважає, що відповідач мав "законні очікування" на легітимність, добросовісність та "належне урядування" позивача у спірних правовідносинах, та вважав, що фактично відбулися зміни в договорі оренди в частині орендної плати після встановлення нової грошової оцінки.

Проте, у даному випадку внаслідок бездіяльності позивача та зволіканням зі зміною розміру орендної плати відповідачем самостійно з 01.01.2017 року обчислено суму орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 року № 756-VII та протягом всього 2017 року здійснювалася оплата орендної плати саме в такому розмірі.

З урахуванням викладеного, на думку суду апеляційної інстанції, метою заявленого Одеською міською радою позову є не захист порушених законних прав, а навпаки нездійснення існуючого обов'язку саме відповідача щодо зміни розміру орендної плати відповідно до положень договору та діючого законодавства. Такі дії з боку міськради свідчать про зловживання позивачем своїми правами в розумінні ст. 13 Цивільного кодексу України, що є недопустимим.

Згідно ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У даному випадку, права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, не підлягають захисту в обраний позивачем спосіб, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на те, що підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу відсутні, а також позивачем не доведені обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань у розмірі 8 020 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 1 877 грн. 24 коп., пені у розмірі 14 349 грн. 64 коп.

Переглядаючи у апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі № 916/235/18, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи не виявив порушення чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття Господарським судом Одеської області неправильного судового рішення у справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі №916/235/18 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі № 916/235/18 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2018 року у справі № 916/235/18 - залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 11.09.2018 року, повний текст постанови складено 12 вересня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10