Постанова

від 29.05.2018 по справі 915/955/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/955/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

прокуратури - Гришина Т.А.(прокурор відділу Генеральної прокуратури України),

позивачів, відповідача, третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 (судді: Колоколов С.І., Діброва Г.І., Разюк Г.П.) у справі

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі:

1) Державного агентства лісових ресурсів України,

2) Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства,

3) Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"

до Приватного підприємства "ААС",

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Касатка-Юг",

2) Виробничо-комерційна фірма "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю,

3) Приватне підприємство "ДАНА-КОБЛЕВО",

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Крепость-Юг",

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар-Південь",

про дострокове розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою та зобов'язання повернути лісову ділянку постійному користувачеві,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2016 року Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Очаківське лісомисливське господарство") звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства "ААС" (далі - ПП "ААС"), в якому просив:

- достроково розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою, укладений між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та ПП "ААС" і зареєстрований 22.04.2008 за № 2 у книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісами Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - договір);

- зобов'язати ПП "ААС" повернути за актом прийому-передачі постійному користувачеві - ДП "Очаківське лісомисливське господарство" лісову ділянку загальною площею 8,75 га, розташовану в урочищі Коблеве Березанського лісництва.

Позивач, посилаючись на положення статей 18, 20, 22, 74 Лісового кодексу України (далі - ЛК), частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 62 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статей 88, 90 Водного кодексу України (далі - ВК), пункту 10.17 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17.04.1992 № 44, пункту 7 постанови Ради Міністрів УРСР від 26.06.1986 № 238 "Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнування", зазначив про порушення відповідачем умов пункту 4.2 договору щодо дотримання встановлених законом обмежень (обтяжень) у лісокористуванні.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2017 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що дії відповідача з укладення договорів про спільне користування земельними ділянками з Товариством з обмеженою відповідальністю "Парс - 32", Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбатрос 44", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дічето" надали змогу товариствам побудувати капітальні об'єкти нерухомого майна та оформити право власності на них, що створило передумови для вилучення із державної власності лісових ділянок, а також є порушенням вимог частини 8 статті 18 ЛК. Місцевий господарський суд також зазначив, що відповідач не забезпечив належного виконання встановлених законом обмежень щодо заборони будівництва будь-яких споруд у межах пляжної зони прибережних захисних смуг, крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних, що є порушенням зобов'язання, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 20 ЛК. Інші доводи прокурора, позивачів відхилено як безпідставні і такі, що не підтверджені матеріалами справи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2017 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову мотивовано тим, що прокурор і позивачі всупереч приписам статей 74, 76- 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не довели факту істотного порушення умов договору як підстави для розірвання договору в судовому порядку, а також наявності шкоди, що не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а наявні у матеріалах справи документи, надані прокурором на підтвердження порушення відповідачем умов зазначеної угоди, не можуть вважатися належними та допустимими доказами цих фактів. До того ж правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку з огляду на положення статті 651 ЦК наділені виключно сторони такого правочину. Ані Державне агентство лісових ресурсів України, ані Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства сторонами договору не є, що становить самостійну підставу для відмови у задоволенні позовних вимог стосовно цих позивачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Заступник прокурора Одеської області просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень статей 626, 629, 651 ЦК, статей 15, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 18, 20 ЛК, і порушення норм процесуального права - статей 73, 76, 77, 86, 236 ГПК, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував, що орендар не виконує умов спірного договору, а також порушує обмеження, встановлені ЛК.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 21.04.2008 № 157-р (далі - розпорядження № 157-р) ПП "ААС" у довгострокове тимчасове користування строком на 49 років надано лісову ділянку площею 8,75 га, що перебуває у постійному користуванні ДП "Очаківське лісомисливське господарство", в урочищі Коблеве Березанського лісництва для рекреаційних цілей (надання пляжних послуг).

Зазначене розпорядження було оскаржено прокурором Миколаївської області у судовому порядку у справі № 2а-4934/10/1470, за результатами розгляду якої постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013, у задоволенні адміністративного позову прокурора про визнання нечинним і скасування цього розпорядження № 157-р відмовлено. Як встановлено цими судовими рішеннями, лісові ділянки, які використовує ПП "ААС" у лісовому урочищі Коблеве Березанського лісництва ДП "Очаківське лісомисливське господарство", належать до земель лісогосподарського призначення, що підтверджено планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, актом на право користування землею від 15.11.1964, наказом Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Миколаївліс" від 04.04.1989 № 11. Постійним користувачем земельної ділянки лісогосподарського призначення, яким лісову ділянку передано у користування ПП "ААС", є ДП "Очаківське лісомисливське господарство". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 залишено без змін, при цьому суд підтвердив, що згідно з розпорядженням № 157-р ДП "Очаківське лісомисливське господарство" передано у тимчасове користування саме лісову ділянку лісового фонду для використання у рекреаційних цілях.

21.04.2008 між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" (постійний лісокористувач) і ПП "ААС" (тимчасовий лісокористувач) було укладено договір, за умовами якого постійний лісокористувач згідно з розпорядженням № 157-р передає, а тимчасовий лісокористувач приймає лісову ділянку площею 8,75 га у довгострокове тимчасове платне користування лісами за рахунок земель лісогосподарського призначення, що розташовані у кварталі 35, виділ 23, кварталі 36, виділ 17, кварталі 37, виділ 13, кварталі 38, виділ 23, кварталі 39, виділ 18 Березанського лісництва постійного лісокористувача (урочище Коблеве) (пункт 1.1 договору).

Ця лісова ділянка передається тимчасовому лісокористувачеві для рекреаційних цілей (надання пляжних послуг) строком на 49 років. Після закінчення цього строку тимчасовий користувач має переважне право укладання з ним договору на новий строк і для реалізації цього права зобов'язаний письмово повідомити постійного користувача не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію (пункт 1.2 договору).

Перелік, характеристика і стан будинків, будівель, споруд та інших об'єктів, розташованих на лісовій ділянці, недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, та інші особливості лісової ділянки зазначаються в акті прийняття-передачі лісової ділянки, який додається до договору (пункт 1.3 договору).

Використання корисних властивостей лісової ділянки для рекреаційних цілей здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища із додержанням правил планування і санітарних вимог (пункт 1.4 договору).

Порядок та умови здійснення лісокористування лісовою ділянкою для рекреаційних цілей визначаються нормативно-правовими актами України (пункт 1.5 договору).

Передача лісової ділянки тимчасовому лісокористувачеві здійснюється після підписання сторонами договору та його реєстрації у Миколаївському обласному управлінні лісового та мисливського господарства шляхом складання і підписання акта прийому-передачі лісової ділянки та встановлення меж лісової ділянки в натурі (пункт 2.1 договору).

Після закінчення строку дії договору або його припинення (розірвання) тимчасовий лісокористувач зобов'язаний повернути лісову ділянку постійному лісокористувачеві у стані, придатному для використання її у лісогосподарських цілях. У разі погіршення стану і корисних властивостей лісової ділянки тимчасовий лісокористувач відшкодовує постійному лісокористувачеві збитки у розмірі, визначеному законодавством (пункт 2.2 договору).

На виконання умов договору постійний лісокористувач передав, а тимчасовий лісокористувач прийняв лісову ділянку площею 8,75 га із земель лісогосподарського призначення, яка є предметом договору, про що між сторонами складено акт прийому-передачі лісової ділянки від 22.04.2008, який підписано та скріплено печатками сторін. Межі лісової ділянки закріплено межовими знаками у кількості 50 шт. у виді металевих стовпчиків.

У подальшому між ДП "Очаківське лісомисливське господарство" і ПП "ААС" було укладено додаткові угоди до договору, згідно з якими сторонами було змінено пункт 3.2 договору щодо розміру плати за користування лісовою ділянкою. Крім того, згідно з додатковою угодою від 05.06.2015 пункти 4.1 та 4.2 договору викладено у такій редакції:

"4.1. Тимчасовий лісокористувач має право:

4.1.1. Здійснювати господарську діяльність з організації зони відпочинку на лісовій ділянці.

4.1.2. За погодженням з постійним лісокористувачем зводити тимчасові будівлі та споруди, необхідні для ведення вищезазначеної господарської діяльності: туалети, душові кабінки, кабінки для перевдягань, тіньові навіси, малі архітектурні споруди, майданчики для проведення культурно-масових заходів (спортивні ігри, танці, інше), дитячі водні горки.

4.1.3. Отримувати доходи від господарської діяльності на лісовій ділянці.

4.1.4. Проводити озеленення території лісової ділянки деревинними та чагарниковими породами за згодою постійного користувача.

4.1.5. Організовувати рятувальну службу.

4.2. Тимчасовий лісокористувач зобов'язаний:

4.2.1. Своєчасно, згідно умов п. 3.3. Договору, сплачувати плату за користування лісовою ділянкою, щодо її використання по наданню пляжних послуг.

4.2.2. Приступити до використання лісової ділянки не пізніше одного року з моменту підписання акта приймання-передачі лісової ділянки.

4.2.3. Використовувати лісову ділянку як зону відпочинку, що в тому числі передбачає:

4.2.3.1. Щоденну очистку піску від сміття.

4.2.3.2. Встановлення в необхідній кількості сміттєзбірників, душових кабін, туалетів, тіньових навісів.

4.2.3.3. Організацію видачі пляжних лежаків та влаштування дитячих майданчиків".

Постійний лісокористувач має право: здійснювати контроль за цільовим використанням лісової ділянки, виконанням умов договору тимчасовим лісокористувачем та приймати рішення щодо припинення виявлених порушень (пункт 4.3 договору).

Постійний лісокористувач зобов'язаний сприяти належному використанню лісової ділянки тимчасовим користувачем на умовах договору (пункт 4.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного пунктом 1.2 договору (пункт 7.1 договору).

Договір зареєстровано у Миколаївському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в Книзі реєстрації договорів на право довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 22.04.2008 за № 2.

18.08.2016 комісією у складі директора ДП "Очаківське лісомисливського господарства", головного лісничого цього підприємства, лісничого Березанського лісництва цього підприємства, за участю начальника відділу лісового господарства та охорони праці Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено обстеження ділянки площею 8,75 га, яка використовується ПП "ААС", за результатами якого складено акт перевірки дотримання умов договору довгострокового тимчасового користування ПП "ААС" лісовою ділянкою від 18.08.2016, зі змісту якого вбачається, що:

- об'єкт № 1, розміщений навпроти початку межі бази відпочинку (далі - б/в) "Орбіта", - атракціон для стрибків (три батути);

- об'єкт № 2, розміщений по межі з б/в "Орбіта", - початкове будівництво споруди: є три стіни та опорні стійки, дах, увесь периметр споруди вимощено тротуарною плиткою. Використовується під спортивний майданчик;

- об'єкт № 3 - споруди на фундаменті, біля споруди вимощено тротуарну плитку (за попередніми ознаками можна віднести до капітальних споруд);

- об'єкт № 4, розміщений через 2 м від попереднього об'єкта, - споруда орієнтовними розмірами 15 м х 30 м (за попередніми ознаками можна віднести до капітальних споруд);

- об'єкт № 5 (причал № 339), розміщений через 10 м від попереднього об'єкта, -споруда на стійкому фундаменті (можна віднести до капітальних споруд);

- об'єкт № 6 навпроти входу зі сторони моря до б/в "Орбіта", розміщений на вимощеному тротуарною плиткою майданчику, за межами пішохідної доріжки, використовується для торгівлі (кафе);

- об'єкт № 7 - виступ за межову лінію орієнтовними розмірами 2 м х 6 м, облаштований під вхід у б/в "Лазурний". На пляжній території від б/в "Лазурний" до б/в "Меліоратор Юг" тіньових навісів немає;

- об'єкт № 8 - виступ овальної форми за межову лінію орієнтовними розмірами 2 м х 20 м, використовується на території б/в "Меліоратор Юг" як кафе;

- об'єкт № 9, розміщений перед початком межі б/в "Посейдон", - споруда орієнтовними розмірами 3 м х 4 м, яка використовується для торгівлі продовольчими товарами (за попередніми ознаками можна віднести до капітальних споруд). Навпроти б/в "Посейдон" до б/в "Мілленіум" розміщені тіньові навіси та шезлонги;

- об'єкт № 10 навпроти б/в "Мілленіум", розміщені зонти, столики зі стільцями, встановлено батут;

- об'єкт № 11, між б/в "Мілленіум" і VIP-готелем розміщено шатер, поблизу дитячий атракціон. Навпроти VIP-готелю розміщено тіньові навіси;

- об'єкт № 12 - навпроти межі б/в "Каліфорнія" розміщено надувний дитячий атракціон. Уздовж пляжу від б/в "Каліфорнія" до б/в "Чорноморець" розміщено тіньові навіси та шезлонги;

- об'єкт № 13 - на межі з парк-отелем "Елізіум" розміщено споруду (МАФ), яка використовується для торгівлі напоями;

- об'єкт № 14, розміщений навпроти б/в "Дельфін", - літній майданчик кафе "Маяк", споруджено кам'яну оглядову вежу (капітальна споруда). Навпроти баз відпочинку "Вайтхауз", "De La Vita", "Автомобіліст" розміщено тіньові навіси, шезлонги. Напроти б/в "Автомобіліст" установлено дитячий атракціон для стрибків, надувну водяну гірку. Від початку межі б/в "Орбіта" по межі ділянки пляжу до кінця межі цієї бази відпочинку вимощено тротуарною плиткою пішохідну доріжку шириною від 10 м до 5 м.

За наслідками перевірки та відповідно до пункту 4.3.1 договору директором ДП "Очаківське лісомисливське господарство" до Миколаївської місцевої прокуратури № 1 подано повідомлення від 23.08.2016 № 273, в якому зазначено, що ДП "Очаківське лісомисливське господарство" у листі від 12.03.2010 № 147 надало ПП "ААС" погодження на розміщення тимчасових будівель та споруд, передбачених пунктом 4.1.2 договору, згідно з наданою схемою генерального плану розвитку пляжної території. Цю схему розроблено на замовлення ПП "ААС" Управлінням регіонального розвиту, містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації з метою належного виконання умов договору. Вона передбачає розміщення тимчасових будівель та споруд, які доцільно встановлювати на земельній ділянці площею 8,75 га. Зазначена схема генерального плану розвитку пляжної території використовується сторонами договору і на теперішній час. Вона має розмір 0,6 м х 3,94 м, передбачає схематичне місце розташування тимчасових об'єктів, таких як альтанки, тіньові навіси, душові кабінки тощо. При цьому дозволу на будівництво будь-яких капітальних об'єктів на території лісової ділянки підприємство не надавало. Зіставленням об'єктів, виявлених у ході перевірки 18.08.2016 дотримання ПП "ААС" умов договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою та схеми генерального плану розвитку пляжної території с. Коблеве установлено наступне. Об'єкти, зазначені в акті перевірки під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 12 та 13 відповідають схемі генерального плану. Однак всупереч погодженню, об'єкти №№ 2, 3, 4, 5, 6, 9 мають ознаки не тимчасових, а капітальних будівель і споруд. Об'єкти №№ 7, 8, 11 та 14 не відповідають схемі, їх розміщення на лісовій ділянці погоджено не було. При цьому об'єкт № 14 має ознаки капітальної споруди.

У подальшому комісією у складі Заступника Коблівського сільського голови по виконавчій роботі, спеціаліста - землевпорядника Коблівської сільської ради, начальника Березанської філії ММБТІ, директора ДП "Очаківське лісомисливське господарство", головного лісничого ДП "Очаківське лісомисливське господарство" 20.02.2017 проведено повторне обстеження ділянки площею 8,75 га, розташовані у кварталі 35, виділ 23, кварталі 36, виділ 17, кварталі 37, виділ 13, кварталі 38, виділ 23, кварталі 39, виділ 18 урочища Коблеве Березанського лісництва (пляж у зоні відпочинку Коблеве), що використовується ПП "ААС" на умовах договору тимчасового користування лісовою ділянкою. В акті, складеному за результатами обстеження, зазначено про розташування на ділянці нерухомого майна, переліченого в акті від 18.08.2016, а саме об'єктів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 9, 14, власниками яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Касатка-Юг" (об'єкт № 2), Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (об'єкти №№ 3, 4, 6), Приватне підприємство "Дана-Коблево" (об'єкт № 5), Товариство з обмеженою відповідальністю "Крепость-Юг" (об'єкт № 9), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ягуар-Південь" (об'єкт № 14).

За змістом статті 18 ЛК довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи від її реалізації. Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів (стаття 20 ЛК).

Згідно з положеннями частини 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту зазначеної норми права, законодавець розуміє як істотне таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Наявність таких негативних наслідків для постійного лісокористувача прокурор в інтересах держави в особі позивачів обґрунтовує тим, що дії відповідача призвели до забудови ділянки, можливості оформлення права власності на побудовані об'єкти, що, в свою чергу, створює передумови для набуття забудовниками права власності на земельні ділянки відповідно до статті 120 ЗК. Крім того, у зв'язку із забудовою ділянки внаслідок дій відповідача ДП "Очаківське лісомисливське господарство" позбавлено можливості вільно використовувати її для лісогосподарських потреб і після припинення строку дії договору.

Однак правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку з огляду на положення статті 651 ЦК наділені виключно сторони такого правочину. Ані Державне агентство лісових ресурсів України, ані Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства сторонами договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 21.04.2008 № 64 не є, а отже наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог стосовно цих позивачів.

Відповідно до пункту 3 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

15.07.2015 набрав чинності розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, що визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, у тому числі стаття 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-678цс17.

Звертаючись до суду в інтересах держави в особі ДП "Очаківське лісомисливське господарство", прокурор порушив норми частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.

Ураховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про неправомірність відмови у задоволенні позовних вимог щодо дострокового розірвання договору і зобов'язання відповідача повернути лісову ділянку постійному користувачеві не отримали правового та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому у задоволенні відповідних вимог суд апеляційної інстанції відмовив правомірно.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржену постанову судом апеляційної інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі № 915/955/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков