Рішення

від 01.06.2018 по справі 383/459/17

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/459/17

Номер провадження 2/383/24/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Замши О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Машкової О.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі від 13.11.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 10,08 га, розташованої на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованого відділом Держкомзему у Бобринецькому районі 18.12.2012 року за №352088604002828.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив , що є власником вказаної земельної ділянки, яку за усною домовленістю передав у користування відповідачу, домовившись, що в будь-який час зможе її повернути. В кінці 2015 року звернувся за поверненням земельної ділянки на що відповідач йому відмовив, а також повідомив, що на вказану земельну ділянку укладено договір оренди строк якого не минув. Звернувшись до відділу Держгеокадастру у Бобринецькому районі Кіровоградської області, позивач отримав копію оскаржуваного договору. Вказує, що спірний договір не підписував, що є підставою для визнання його недійсним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити, додатково пояснивши, що про укладення спірного договору оренди землі дізнався у кінці 2015 році, оскільки до цього часу земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача без укладення письмового договору. Примірник спірного договору відповідач йому не вручив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, вказавши, що оскільки про укладення спірного договору позивач дізнався у 2015 році, а тому строк позовної давності ним не пропущений.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Свої заперечення обґрунтував тим, що договір оренди землі був підписаний особисто сторонами та зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, з даного питання позивач 09.08.2016 року звертався до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, в задоволенні якого рішенням суду від 26.10.2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18.01.2017 року, було відмовлено. У рішенні суду зокрема встановлено про укладення договору оренди землі від 13.11.2012 року між сторонами та обставини, які вказують на обізнаність позивача про наявність спірного договору. Так, позивач в позовній заяві по справі №383/708/16-ц сам стверджував, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди землі від 13.11.2012 року. Таким чином, позивач з 13.11.2012 року достовірно знав про правовідносини, які виникли з договору оренди землі, однак звернувся до суду із зазначеним позовом лише в 2017 році, тобто з пропуском строку позовної давності (Т.1 а.с. 83-86). Просив застосувати строк позовної давності та відмовити в позові на цій підставі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших учасників справи, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 10,08 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії КР №001371, виданого 30 березня 2001 року Бобринецькою районною Радою народних депутатів (Т.1 а.с.6).

18 грудня 2012 року у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі за №352088604002828 зареєстрований договір оренди землі від 13 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 терміном на сорок дев'ять років, за яким об'єктом оренди є земельна ділянка площею 10,08 га, розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, належна позивачу на підставі державного акту серії КР №001371 (Т.1 а.с.7, 71).

Згідно з висновком спеціаліста №8 від 22.02.2017 року, підпис від імені ОСОБА_1, розташований в графі ПІДПИС ОРЕНДОДАВЦЯ в договорі оренди землі від 13.11.2012 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Яковичем, щодо оренди земельної ділянки загальною площею 10,08 га, розташованої на території Павлогірківської сільської ради, зареєстрованому 18.12.2012 року у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі за №352088604002828, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (Т.1 а.с.18-29).

За висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1708/1709/17-27, 933/18-27 від 06.03.2018 року підпис від імені ОСОБА_1 в примірниках договорів оренди землі, укладеному 13.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрованому відділом Держкомзему у Бобринецькому районі 18.12.2012 року за №352088604002828, виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою (Т.1 а.с.237-244).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень частини першої статті 626 ЦК України та частини першої статті 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Правочин вважається таким, що укладений в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема ч.3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Аналізуючи вказані вище норми законодавства суд приходить до висновку, що волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується з свободою договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються права та обов'язки сторін. Підписи сторін є обов'язковим реквізитом договору, укладеного в письмовій формі, який відображає волевиявлення сторін на укладення такого договору. Дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, сторони складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Враховуючи те, що позивач спірний договір оренди землі від 13.11.2012 року особисто не підписував та повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання вищевказаного договору оренди землі недійсним.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача подав клопотання про застосування строку позовної давності (Т.2 а.с.10-11).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.357 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ч.1 ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З пояснень позивача судом встановлено, що він дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди у кінці 2015 року, що в розумінні ч.1 ст.261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності, а звернувся до суду із зазначеним позовом 16.06.2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Будь-яких належних та допустимих доказів обізнаності позивача про існування спірного договору в 2012 році відповідачем суду не надано, а тому твердження представника відповідача про його пропуск не доведені та не знайшли свого підтвердження під час розгляду судом справи.

Обставини, які встановлені у рішенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.10.2016 року по справі №383/708/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати (Т.1 а.с.8-11), не можуть бути визнані як такі, що вказують на обізнаність позивача у існуванні спірного договору та застосування строку позовної давності, оскільки той факт, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого майнового права, тобто про укладення договору від його імені, повинен бути доведеним відповідними доказами в даній справі, а не в інших справах щодо даної земельної ділянки.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 640 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 215, 256, 261, 267, 357, 626, 792 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 13.11.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, зареєстрований відділом Держкомзему у Бобринецькому районі 18.12.2012 року за № 352088604002828, площею 10,08 га., яка розташована на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕВ № 019943, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- відповідач: ОСОБА_4, місце реєстрації: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Павлогірківка, вул. Шкільна, 15, паспорт серії ЕН № 992043, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 08.06.2018 року.

Суддя О.В. Замша