Рішення

від 04.06.2018 по справі 279/1885/17

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №2/279/116/18

Справа № 279/1885/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Коваленко В.П.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Дюна Лідер , про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом до відповідача ПП Дюна Лідер , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2017 року по 05.05.2017 року в сумі 8194,98 гривень, кошти за невиплачену відпустку за період з 02.06.2017 року по 05.05.2017 року в сумі 1927,40 гривень; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з моменту звернення до суду по день ухвалення рішення суду.

В підтвердження своїх вимог посилається на те, що з 01 червня 2016 року працював на посаді охоронця ПП Дюна Лідер . 05 травня 2017 року був звільнений із займаної посади за власним бажанням на підставі наказу №10. Проте, при звільненні з ним не було проведено розрахунок, не виплачено заробітну плату за період з 01 лютого 2017 року по день звільнення, не отримав компенсації за невикористані відпустки.

В судове засідання ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, надано заяву про розгляд справи без його участі , позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Представник відповідача в засідання не з'явився, проти заявленого позову заперечує, надав заяву про розгляд справи без його участі .

Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд задовольняє позовні вимоги повністю , виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.43,44 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи . Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Пленум Верховного Суду України в п.17 постанови №5 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулює провадження у справі до судового розгляду роз'яснив, що під час обговорення в судовому засіданні питання про призначення експертизи, а також в ухвалі про її призначення суд повинен роз'яснити наслідки ухилення від участі в експертизі (ст. 146 ЦПК України ( 109 ЦПК України). Застосування таких наслідків можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи, яку призначив суд.

Таким чином,за умов суперечливої доказової бази для правильного вирішення спору по справі була призначена почеркознавча експертиза. Проте, відповідач ухилився від виконання своїх процесуальних обов'язків та не надав суду на неодноразову вимогу оригінали документів, необхідних для проведення експертизи.

Згідно вимог ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів , документів або від іншої участі в експертизі , якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач ухилився від проведення експертизи.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю , гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання , підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норма матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки .

Судом встановлено, що з 01 червня 2016 року по 05 травня 2017 року ОСОБА_2 працював на посаді охоронця Приватного підприємства Дюна Лідер . Наказом №10 від 05 травня 2017 року він звільнений із займаної посади за власним бажанням.

При звільненні йому не було виплачено заробітну плату за період з 01 лютого 2017 року по 05 червня 2017 року.

Заробітна плата позивача ОСОБА_2 становила 2576 гривень. Невиплаченою залишилась заробітна плата за період з лютого 2017 року по травень 2017 року (три робочих дні). 2576,00х3=7728.00 гривень + 376,98 гривень за травень= 8004,98 гривень.

Невикористана відпустка за період з 01.06.2016 по 05.05.2017 (22 календарних дні х 70,42 +12 календарних днів х 70,42 = 2394,28 гривень ( за виключенням 1,5% військового збору та 18% прибуткового податку = 1927,40 гривень.

Середній заробіток за час затримки :

Дата звільнення : 05 травня 2017 року;

Заробітна плата за квітень 2017 року - 2576 гривень, кількість робочих днів у квітні 2017 року - 20 днів, заробітна плата за березень 2017 року - 2576 гривень, кількість робочих днів у березні 2017 - 21. Середньоденна заробітна плата становить : (2576+ 2576) : (20+21) = 125,66.

Травень 2017 року - 19 днів х 125,66= 2387,54;

Червень 2017 року - 19 днів х 125,66 = 2387,54;

Липень 2017 року - 21 день х 125,66 = 2638,86;

Серпень 2017 року - 22 дні х 125,66 = 2764,52;

Вересень 2017 року 21 день х 125.66 = 2638,86.

Жовтень 2017 року 22 дні х 125.66 = 2764,52;

Листопад 2017 року 22 дні х125,66 = 2764,52;

Грудень 2017 року 21 день х 125,66 = 2638,86;

Січень 2018 року 21 день х125,66 = 2638,86;

Лютий 2018 року 20 днів х125,66 = 2513,20;

Березень 2018 року 20 днів х 125,66 = 2513,20;

Квітень 2018 року 21 день х125,66 = 2638,86:

Травень 2018 року 21 день х 125,66 = 2638,86;

Червень 2018 року 4 дні х 125,66 = 502,64.

Таким чином , до сплати підлягає середній заробіток за час затримки в сумі 34430,84 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст. 116,117 Кодексу Законів України про працю , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Дюна Лідер ( м. Житомир вул. Ватутіна,75, код ЄДРПОУ 33178175) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, невиплачену заробітну плату в сумі 8004 (вісім тисяч чотири) гривні 98 копійок за період з лютого 2017 року по травень 2017 року;

1927 (одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) гривень 40 копійок компенсації за невикористану відпустку;

34430 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 84 копійки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Приватного підприємства Дюна Лідер ( м. Житомир вул. Ватутіна,75, код ЄДРПОУ 33178175) судовий збір в сумі 1762 гривні .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п. 15 розділу Х111 Перехідні положення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання через Коростенський міськрайсуд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Коваленко В.П.