Ухвала
Іменем України
04 червня 2018 року
м. Київ
справа № 594/834/15-к
провадження № 51-6424 ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року,
встановив:
Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України (далі КК) та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Перевіривши касаційну представника потерпілого ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначається найменування особи, що подає касаційну скаргу, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
В той час, як у частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зокрема, у касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_6 , вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначає їх зміст та вплив на незаконність судових рішень, з урахуванням вимог статті 412 КПК.
До того ж, вимоги представника потерпілого ОСОБА_4 стосуються ухвали суду апеляційної інстанції, однак зі змісту касаційної скарги убачається, що він також вказує на незаконність вироку районного суду, чим допустив неузгодженість своєї позиції та суперечності у своїй касаційній скарзі.
Крім того, звертаємо увагу представника потерпілого ОСОБА_4 на те, що з огляду на вимоги КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, що перешкоджає наданню нової оцінки доказам у кримінальному провадженні ніж це було зроблено судами попередніх інстанцій.
Проте представник потерпілого ОСОБА_4 у касаційній скарзі вказує на ненадання належної оцінки доказам у кримінальному провадженні, суперечливість доказів та показань свідків, засудженого тощо.
Тобто у касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_4 має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, як вбачається з копій судових рішень доданих до касаційної скарги, ОСОБА_4 брав участь у судовому провадженні в якості представника потерпілого.
Разом з цим, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 425 КПК касаційну скаргу має право подати, зокрема, представник потерпілого у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог заявлених ним в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 3 статті 58 КПК повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: документами, передбаченимистаттею 50цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
У частині 1 статті 50 КПК, визначено що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте ОСОБА_4 не долучено до касаційної скарги жодних документів на підтвердження повноважень представляти інтереси потерпілого і взагалі не зазначено чиї саме інтереси він представляє, як про це вказав суд першої інстанції у своєму вироку.
Таким чином, недодержання скаржником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року залишити без руху, надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2018 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 74551685 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Білик Наталія Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лагнюк Микола Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні