Постанова

від 17.05.2018 по справі 461/5108/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/5108/17 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/7300/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю: представника ТзОВ Атопоміч - Сологуб А.М., третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Автопоміч , третя особа - ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 звернувся до Галицького районного суду міста Львова з позовом до ТОВ Автопоміч (код ЄДРПОУ 392 79328, м. Львів, вул. В.Великого, 50, оф. 30) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Свої вимоги мотивував тим, що наказом №15 від 30.06.2017 року його було звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку оскільки до нього раніше неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, хоча за час роботи на посаді юрисконсульта ТзОВ Автопоміч жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності та ніяких порушень трудової дисципліни не допускав, з наказами № 11 від 15.06.2017 року, № 12 від 19.06.2017 року, № 13 від 26.06.2017 року про винесення догани ознайомлений не був.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду міста Львова від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопоміч витрати на правову допомогу - 5 000 грн.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4

В апеляційній скарзі посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а саме залучено до розгляду справи без належної процесуальної аргументації ОСОБА_3 як третю особу.

Стверджує, що про притягнення його до дисциплінарної відповідальності йому стало відомо лише після звільнення, оскільки в трудовій книжці, яку він отримав поштовим переказом 05 липня 2017 року були внесені записи про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є грубим порушенням порядку ведення трудових книжок, і від нього не були відібрані письмові пояснення як визначено у ст. 149 КЗпП України.

Зазначає, що суд не дослідив та не надав належну правову оцінку зазначеним порушенням, не зробив відповідного аналізу документів, наданих відповідачем, керувався фактами, визначеними в наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності та актах службового розслідування, які за своїм змістом є суперечливими.

Вважає, що суд необ'єктивно прийняв рішення про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопоміч витрат на правову допомогу, оскільки суд не визначив фактичний обсяг і зміст наданих адвокатом Сологуб А.М. послуг та їх процесуальний характер. Витрати на правову допомогу стягуються у разі вчинення дій, безпосередньо пов'язаних з наданням правової допомоги у конкретній справі, які повинні бути документально підтверджені та доведені суду. ОСОБА_4 вказує, що витрати на правову допомогу Товаристом з обмеженою відповідальністю Автопоміч понесені не були, оскільки Сологуб А.М. не була присутня в судових засіданнях та не вчиняла жодної з конкретних процесуальних дій по справі.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ Атопоміч - Сологуб А.М. та третьої особи - ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції наказом директора ТзОВ Автопоміч від 03.01.2017 року № 1 прийнято на роботу ОСОБА_4 за його заявою на посаду юрисконсульта з 04.01.2017 року.

У відповідності до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Наказом № 10 від 12.06.2017 року було утворено комісію у ТзОВ Автопоміч для службового розслідування. На період проведення службового розслідування ОСОБА_4 відсторонено від виконання обов'язків юрисконсульта з робочим місцем у м. Запоріжжі. Приміщення ТзОВ Автопоміч у м. Запоріжжі опломбовано.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

15.06.2017 року за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами трудового розпорядку, що проявилися в укладенні договору про надання правової допомоги в орендованому ТзОВ Автопоміч приміщенні (м. Запоріжжя) у робочій час, всупереч інтересам товариства із ОСОБА_5, ОСОБА_4 винесено догану. Про вказане винесений наказ № 11 від 15.06.2017 року.

Наказом № 12 від 19.06.2017 року за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами трудового розпорядку, що проявилися в укладенні договору про надання правової допомоги в орендованому ТзОВ Автопоміч приміщенні (м. Запоріжжя) у робочій час, всупереч інтересам із ОСОБА_6, ОСОБА_4 винесено догану.

Наказом № 13 від 26.06.2017 року винесено догану ОСОБА_4 за зміну налаштування облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет, а саме номер телефону на свій особистий.

Відповідно до акту проведення службового розслідування від 30.06.2017 року підтверджені обставини, що зазначені у наказах №№ 11, 12 та 13 від 15.06.2017 року, 19.06.2017 року та від 26.06.2017 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Наказом від 30.06.2017 року № 15 ОСОБА_4 звільнено з посади юрисконсульта ТОВ Автопоміч на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_4 правилами трудового розпорядку, оскільки до нього раніше неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді оголошення доган.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9 за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Отже, застосувати п. 3 ст. 40 КЗпП можна для звільнення працівника, який неодноразово, без поважних причин, припускався навмисного невиконання (чи неналежного виконання) покладених на нього трудових функцій та до якого вже були застосовані дисциплінарні або громадські стягнення.

Вирішуючи питання щодо правомірності накладення дисциплінарних стягнень, судом встановлено, що відповідачем дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ст. 149 КЗпП України під час звільнення позивача.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Будь-яких доказів неправомірності дій відповідача - ТзОВ Автопоміч щодо накладення доган на позивача та винесення наказу про звільнення останнього з посади юрисконсульта, судом не отримано.

За таких обставин, обрані відповідачем стягнення за проступки у виді доган та звільнення з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відповідають вимогам ч. 3 ст. 149 КЗпП України щодо врахування ступеню тяжкості вчинених проступків і заподіяної ними шкоди.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування наказу про звільнення ОСОБА_4, поновлення на роботі та задоволення інших позовних вимог.

Інтереси ТзОВ Автопоміч були представлені в суді адвокатом Сологуб А.М. В судових засіданнях адвокат участі не брала. Проте, надала суду копію акту виконаних робіт, відповідно до якого на участь у справі адвокат витратила 8 годин часу. Відповідно до рахунку-фактури від 02.10.2017 року ТОВ Автопоміч сплатило на рахунок Сологуб А.М. 5000,00 грн.

Сума, що підлягає відшкодуванню, не виходить за межі граничного її розміру, встановленого ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , та підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ТзОВ Автопоміч .

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про неналежну процесуальну аргументацію залучення до розгляду справи третьої особи - директора ТзОВ Автопоміч ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 35 ЦПК України якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійснення провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.08.2018 року ОСОБА_3 залучено до розгляду справи як третю особу, про що свідчить запис в журналі судового засідання Галицького районного суду м. Львова від 10.08.2018 року (а.с. 16). ОСОБА_7 було повідомлено про справу, яка розглядалася Галицьким районним судом міста Львова, про залучення його до розгляду справи як третю особу та про дату і час судового засідання призначеного на 03.10.2017 року судовою повісткою (а.с. 20), яку він отримав 22.09.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Отже, Галицьким районним судом міста Львова дотримана процедура залучення до розгляду справи ОСОБА_3 як третю особу.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_4 про порушення порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності всупереч вимогам ст. 149 КЗпП України не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідачем правомірно накладено дисциплінарні стягнення і дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Директор ТзОВ Автопоміч ОСОБА_3 14.06.2017 року в присутності начальника планового відділу ТзОВ Автопоміч ОСОБА_8 у телефонному режимі повідомив юрисконсульта ОСОБА_4 про виявлення факту порушення ОСОБА_4. правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_4 уклав від свого імені Договір про надання юридичних послуг із громадянкою ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_2, чим створив конкурентні умови в сфері провадження господарської діяльності ТзОВ Автопоміч , та попросив надати письмові пояснення з цього привроду до 15 год. 00 хв. 15.06.2017 року однак ОСОБА_4 повідомив, що не бажає надавати своїх пояснень, оскільки виклав свої пояснення ОСОБА_8 в рамках проведення службового розслідування, яке було ініційоване на підставі Наказу № 10 від 1206.2017 року, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу створення конкурентних умов у сфері провадження господарської діяльності ТзОВ Автопоміч від 15.06.2017 року (а.с. 138).

Директор ТзОВ Автопоміч ОСОБА_3 15.06.2017 року в присутності начальника планового відділу ТзОВ Автопоміч ОСОБА_8 та начальника відділу кадрів ОСОБА_9 у телефонному режимі повідомив юрисконсульта ОСОБА_4 про виявлення факту порушення ОСОБА_4. правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_4 уклав від свого імені Договір про надання юридичних послуг із громадянкою ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3, чим створив конкурентні умови в сфері провадження господарської діяльності ТзОВ Автопоміч , та попросив надати письмові пояснення з цього приводу до 11 год. 00 хв. 19.06.2017 року, однак ОСОБА_4 повідомив, що не бажає надавати будь-яких пояснень по даному факту, оскільки свідомо уклав такий договір від свого імені, щоб отримати додатковий дохід, тому що його не влаштовувало його скрутне фінансове становище, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу створення конкурентних умов в сфері провадження господарської діяльності ТзОВ Автопоміч від 19.06.2017 року (а.с 139).

Директор ТзОВ Автопоміч ОСОБА_3 22.06.2017 року в присутності начальника планового відділу ТзОВ Автопоміч ОСОБА_8 та начальника відділу кадрів ОСОБА_9 у телефонному режимі затребував від юрисконсульта ОСОБА_4 надати письмові пояснення по факту виявлення порушення ОСОБА_4 правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_4 змінив налаштування до облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме змінив номер телефону для відновлення даного облікового запису та здійснив прив'язку даного облікового запису до свого особистого номера телефону, після чого змінив пароль доступу до цього облікового запису чим унеможливив доступ законному володільцю облікового запису, однак ОСОБА_4 повідомив, що пояснювати нічого з даного приводу не буде, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу зміни налаштувань облікового запису від 26.06.2017 року (а.с. 140).

П. 3.1.13 Правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства з обмеженою відповідальністю Автопоміч , затвердженого наказом директора ТзОВ Автопоміч від 03 листопада 2014 року встановлено, що працівники товариства зобов'язані не створювати своїми діями конкурентних умов в сферах провадження господарської діяльності товариства.

Отже, ТзОВ Автопоміч дотримано вимоги ст. 149 КЗпП України при притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, запропоновано ОСОБА_4 надати письмові пояснення з приводу фактів виявлення порушень трудової дисципліни, визначених правилами внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ Автопоміч , однак ОСОБА_4 відмовився від надання письмових пояснень.

Обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 про необ'єктивність стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопоміч витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки Сологуб Анна Миколаївна надавала правову допомогу ТзОВ Автопоміч на підставі договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2017 року та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Львівської області серія НОМЕР_4 від 19.04.2017 року (а.с. 39-40).

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати пов'язані з правовою допомогою оплати адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до акту виконаних робіт від 02.10.2017 року адвокат Сологуб А.М. надала ТзОВ Автопоміч наступні юридичні послуги: юридична консультація (2 год.), аналіз трудового та цивільного законодавства (2 год.), аналіз судової практики по розгляду трудових спорів (2 год.), написання та подання до суду клопотання про визнання явки позивача обов'язковою (1 год.), аналіз особової справи громадянина ОСОБА_4 (2 год.). Загальна сума, що підлягала сплаті за надані юридичні послуги становила 5 000 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 02.10.2017 року (а.с. 27) та сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю Автопоміч 03.10.2017 року, що підтверджується вихідним платежем №718 (а.с. 28).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 03 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2018 року.

Головуючий: Савуляк Р. В.

Судді: Крайник Н. П.

Мельничук О.Я.