Постанова

від 27.05.2020 по справі 461/5108/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 461/5108/17

провадження № 61-40070 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Автопоміч ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року у складі судді Юрківа О. Р., постанову апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ Автопоміч та просив поновити його на посаді юрисконсульта ТОВ Автопоміч , стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 червня 2017 року та 5000 грн відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом від 30 червня 2017 року № 15 його було звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За час роботи на посаді юрисконсульта ТзОВ Автопоміч жодного разу не притягався до дисциплінарної відповідальності та ніяких порушень трудової дисципліни не допускав, з наказами від 15 червня 2017 року № 11, від 19 червня 2017 року № 12, від 26 червня 2017 року № 13 про винесення догани ознайомлений не був.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Автопоміч , третя особа ОСОБА_2 , про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Автопоміч 5000 грн витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції виходив із того, що обрані відповідачем стягнення за проступки у виді доган та звільнення з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідають вимогам частини третьої статті 149 КЗпП України щодо врахування ступеню тяжкості вчинених проступків і заподіяної ними шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника, у зв`язку з чим підстав для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та його поновлення на роботі суд не вбачає.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що ТОВ Автопоміч дотримало вимоги статті 149 КЗпП України при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, було запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу фактів виявлення порушень трудової дисципліни, визначених правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Автопоміч , однак ОСОБА_1 відмовився від надання таких пояснень.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, передати справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

Зазначає, що жодних пояснень у зв`язку з наказами від 15 червня 2017 року № 11, від 19 червня 2017 року № 12, від 26 червня 2017 року № 13 про винесення догани не надав, з цими наказами, а також наказом про звільнення не був ознайомлений.

Стверджує, що акти про відмову позивача надавати пояснення щодо трудової дисципліни є неналежними доказами, а телефонних розмов, зазначених в актах, у позивача з директором ТОВ Автопоміч не було.

Вказує на суперечності між наказом від 12 червня 2017 року № 10, у якому зазначено про відсторонення позивача від роботи та опломбування приміщення, та вищезазначеними наказами про накладення на нього дисциплінарних стягнень за проступки, вчинені в опломбованих приміщеннях на час відсторонення позивача.

Вважає, що при стягненні з нього 5000 грн витрат на правову допомогу суд не визначив фактичний обсяг і зміст наданих адвокатом послуг.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Сологуб А. М., яка діє в інтересах ТОВ Автопоміч , у якому представник відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Зазначає, що позивач створив своїми діями конкурентні умови в сферах провадження господарської діяльності, зокрема уклав договори про надання юридичних послуг від свого імені з третіми особами, змінив налаштування до облікового запису товариства, чим неодноразово порушив правила внутрішнього трудового розпорядку.

Позивачу було запропоновано надати письмові пояснення з приводу даних порушень трудової дисципліни, однак він відмовився від їх надання.

Стверджує, що актом виконаних робіт від 02 жовтня 2017 року визначено, які юридичні послуги надала ОСОБА_3 , оплата цих послуг підтверджується належними доказами.

У січні 2019 року надійшло заперечення на відзив від ОСОБА_1 , у якому позивач заперечує, що йому було запропоновано надати письмові пояснення, стверджує, що не був ознайомлений із правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Автопоміч .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що наказом директора ТОВ Автопоміч від 03 січня 2017 року № 1 прийнято на роботу ОСОБА_1 за його заявою на посаду юрисконсульта з 04 січня 2017 року.

Наказом від 12 червня 2017 року № 10 було утворено комісію у ТОВ Автопоміч для службового розслідування. На період проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків юрисконсульта з робочим місцем у м. Запоріжжі. Приміщення ТзОВ Автопоміч у м. Запоріжжі опломбовано.

14 червня 2017 року директор ТОВ Автопоміч ОСОБА_2 в присутності начальника планового відділу ТОВ Автопоміч ОСОБА_4 у телефонному режимі повідомив юрисконсульта ОСОБА_1 про виявлення факту порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_1 уклав від свого імені договір про надання юридичних послуг із громадянкою ОСОБА_5 , чим створив конкурентні умови в сфері провадження господарської діяльності ТОВ Автопоміч , та попросив надати письмові пояснення з цього приводу до 15 години 15 червня 2017 року, однак ОСОБА_6 повідомив, що не бажає надавати своїх пояснень, оскільки виклав свої пояснення ОСОБА_4 в рамках проведення службового розслідування, яке було ініційоване на підставі наказу від 12 червня 2017 року № 10, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу створення конкурентних умов у сфері провадження господарської діяльності ТОВ Автопоміч від 15 червня 2017 року.

15 червня 2017 року за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами трудового розпорядку, що проявилися в укладенні із ОСОБА_5 договору про надання правової допомоги в орендованому ТОВ Автопоміч приміщенні (м. Запоріжжя) у робочий час, всупереч інтересам товариства, ОСОБА_1 наказом № 11 винесено догану.

15 червня 2017 року директор ТОВ Автопоміч ОСОБА_2 у присутності начальника планового відділу ТОВ Автопоміч ОСОБА_4 та начальника відділу кадрів ОСОБА_9 у телефонному режимі повідомив юрисконсульта ОСОБА_1 про виявлення факту порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_1 уклав від свого імені договір про надання юридичних послуг із громадянкою ОСОБА_10 , чим створив конкурентні умови в сфері провадження господарської діяльності ТОВ Автопоміч , та попросив надати письмові пояснення з цього приводу до 11 години 19 червня 2017 року, однак ОСОБА_1 повідомив, що не бажає надавати будь-яких пояснень по даному факту, оскільки свідомо уклав такий договір від свого імені, щоб отримати додатковий дохід, тому що його не влаштовувало його скрутне фінансове становище, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу створення конкурентних умов у сфері провадження господарської діяльності ТОВ Автопоміч від 19 червня 2017 року.

Наказом від 19 червня 2017 року № 12 за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами трудового розпорядку, що проявилися в укладенні договору з ОСОБА_10 про надання правової допомоги в орендованому ТОВ Автопоміч приміщенні (м. Запоріжжя) у робочий час, ОСОБА_1 винесено догану.

22 червня 2017 року директор ТОВ Автопоміч ОСОБА_2 в присутності начальника планового відділу ТОВ Автопоміч ОСОБА_4 та начальника відділу кадрів ОСОБА_9 у телефонному режимі затребував від юрисконсульта ОСОБА_1 надати письмові пояснення по факту виявлення порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, які проявилися у тому, що ОСОБА_1 змінив налаштування до облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме змінив номер телефону для відновлення даного облікового запису та здійснив прив`язку даного облікового запису до свого особистого номера телефону, після чого змінив пароль доступу до цього облікового запису, чим унеможливив доступ законному володільцю облікового запису, однак ОСОБА_1 повідомив, що пояснювати нічого з даного приводу не буде, що підтверджується актом про відмову надати письмові пояснення з приводу зміни налаштувань облікового запису від 26 червня 2017 року.

Наказом від 26 червня 2017 року № 13 винесено догану ОСОБА_1 за зміну налаштувань облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет, а саме зміну номеру телефону зі службового на свій особистий.

Відповідно до акту проведення службового розслідування від 30 червня 2017 року підтверджені обставини, що зазначені у наказах № 11, 12 та 13 від 15 червня 2017 року, 19 червня 2017 року та від 26 червня 2017 року.

Наказом від 30 червня 2017 року № 15 ОСОБА_1 звільнено з посади юрисконсульта ТОВ Автопоміч на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на ОСОБА_1 правилами трудового розпорядку, оскільки до нього раніше неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у виді оголошення доган.

Відповідно до акту виконаних робіт від 02 жовтня 2017 року адвокат Сологуб А. М. надала ТОВ Автопоміч наступні юридичні послуги: юридична консультація (2 год.), аналіз трудового та цивільного законодавства (2 год.), аналіз судової практики по розгляду трудових спорів (2 год.), написання та подання до суду клопотання про визнання явки позивача обов`язковою (1 год.), аналіз особової справи громадянина ОСОБА_1 (2 год.). Загальна сума, що підлягала сплаті за надані юридичні послуги, становила 5000 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 02 жовтня 2017 року та сплачено ТОВ Автопоміч 03 жовтня 2017 року, що підтверджується вихідним платежем № 718.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно дояких вонимають ґрунтуватисяна засадахверховенства права, бути законнимиі обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Суди встановили, що за фактом вчинення позивачем трьох дисциплінарних проступків, а саме: укладення договору про надання юридичних послуг із ОСОБА_5 , укладення договору про надання юридичних послуг із ОСОБА_10 , зміну налаштування облікового запису роботодавця до позивача застосували наказами від 15 червня 2017 року № 11, від 19 червня 2017 року № 12, від 26 червня 2017 року № 13 дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Наказом від 30 червня 2017 року № 15ОСОБА_1 звільнено з посади юрисконсульта ТОВ Автопоміч на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин правил трудового розпорядку, при цьому судами не встановлено обставин щодо вчинення позивачем іншого дисциплінарного правопорушення, ніж вищеперелічені, за які йому оголошено догани, та не перевірено дотримання вимог частини першої статті 147 КЗпП щодо недопущення застосування до позивача одночасно обох заходів стягнення за одне і те ж порушення трудової дисципліни.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 619/392/17 (провадження № 61-5351св19) зазначено, що підставою для розірвання трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП є систематичне невиконання працівником трудових обов`язків. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, слід уважати працівників, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 334/6163/17 (провадження № 61-13102св19) дійшов аналогічного висновку, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 461/5027/17 (провадження № 61-37966св18) з подібними правовідносинами за участю ТОВ Автопоміч .

Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили у своїх рішеннях, коли та яке саме порушення трудової дисципліни було вчинено позивачем після застосування стягнення за три попередні порушення, що дало би підстави для застосування більш суворого виду стягнення - звільнення.

У касаційній скарзі позивач посилається на ту обставину, що він не був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Автопоміч , за порушення яких його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17 (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не встановили, за яке саме порушення трудової дисципліни до відповідача було застосовано стягнення у вигляді звільнення, коли саме було вчинене таке порушення та чи було воно вчинене саме після застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є підставою для звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, тобто не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук