Рішення

від 18.05.2018 по справі 522/895/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/895/17

Провадження № 2/522/4296/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси у складі :

головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 11 587 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 44 коп. та витрати на сплату судового збору.

У судове засідання сторони не з'явились.

Представник позивача надав до суду клопотання в якому просив справу розглянути без його участі, позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи сповіщався належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про неможливість прибуття в судове засідання не повідомив.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 24 січня 2016 року о 18 год. 30 хвилин в м. Одеса по вул. Фонтанська дорога 56 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу CHERY AMULET , державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_1 та транспортного засобу ВМW Х5 державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_2.

Факт скоєння ДТП підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №85550014.

Транспортний засіб ВМW Х5 , державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ СК Українська страхова група відповідно до Договору добровільного страхування №28-1509-15-00125 від 11 серпня 2015 року.

В результаті ДТП було пошкоджено забезпечений транспортний засіб ВМW Х5 , державний номерний знак НОМЕР_2.

25 січня 2016 року страхувальник звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов Договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

ПрАТ «СК «УСГ» на вимогу виконання умов договору №28-1509-15-00125 від 11 серпня 2015 року, на підставі рахунку-фактури №18 від 26 січня 2016 року, страхового акту №ПСКА-5798 від 27 січня 2016 року та розрахунку до нього на рахунок визначний страхувальником було перераховано суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №1496 від 28 січня 2016 року.

Постановою Київського районного суду м. Одеси по справі 520/1847/16-п від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до ДТП 12 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Добровільно відшкодувати заподіяний збиток відповідач не бажає.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

За п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Як зазначено в ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У той же час, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про міжнародне приватне право права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 496 ЦПК України іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно ст. 496 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про набуття позивачем права регресної вимоги після виплати страхового відшкодування та задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 128, 130, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354, 496 ЦПК України; ст.ст.. 1, 2, 11, 23, 979, 990, 1166, 1187, 1191 ЦК України; Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група грошові кошти в розмірі 11 587 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 44 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група сплачений судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.І.Загороднюк

18 травня 2018 року