Ухвала

від 12.06.2007 по справі 16/452-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" червня 2007 р.                                                                           

Справа № 16/452-нА

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді      

                                           Черпака

Ю.К.

суддів:                                                                       

Веденяпіна О.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі                                                            

Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     ОСОБА_2 (довіреність від 24.11.2006р.),

від відповідача: Полудняк Л.Г.

(довіреність № 2313\07 від 29.05.2007р.)

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на постанову господарського суду

Хмельницької  області

від "15" січня 2007 р. у

справі   

за позовом  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(м.Славута

Хмельницької області)

до управління Пенсійного фонду

України в Славутському районі та місті Славута (м.Славута Хмельницької області)

про визнання протиправними дій та

скасування вимоги про сплату боргу, 

ВСТАНОВИВ:

В листопаді

2006 року підприємець ОСОБА_1 пред'явила позов(враховуючи подані уточнення)

до  управління Пенсійного фонду України в

Славутському районі та м.Славута про визнання протиправною дію управління

Пенсійного фонду (далі - управління ПФУ) щодо виставлення вимоги НОМЕР_1 про

сплату боргу в сумі 251 грн.52 коп. за І квартал 2005 року та скасування цієї

вимоги (а.с.17).

Постановою

господарського суду Хмельницької області від 15.01.2007р. позов задоволено

частково, а саме:  визнано протиправними

дії управління ПФУ в частині виставлення позивачу вимоги НОМЕР_1 на суму 88,20

грн. та скасовано вимогу управління ПФУ НОМЕР_1 в частині сплати недоїмки в

розмірі 88,20 грн.

В апеляційній

скарзі  підприємець ОСОБА_1 просить,

серед іншого, скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від

15.01.2007р. та прийняти  нову   постанову  

про   скасування   та  

відізвання  вимоги  про 

сплату  боргу НОМЕР_1 на суму 251

грн.52 коп.  Посилається на те, що суд не

врахував докази про недостовірність форми звітів додатку № 26, передбачені

п.11.12. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд неправильно застосував Закон

України  "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" стосовно сплати фіксованої суми страхових

внесків у складі спрощеного платежу згідно Указу Президента України  "Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (а.с.65 - 68).

В запереченні

на апеляційну скаргу  управління ПФУ

просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному

обсязі та залишити постанову суду першої інстанції без змін (а.с. 75 - 81).

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний

господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи

наступне.

ОСОБА_1

зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Славутської

міської ради Хмельницької області 07.10.2002р. та перебуває на обліку в

управлінні ПФУ в Славутському районі та місті Славута як особа, яка обрала

особливий спосіб оподаткування - єдиний податок, реєстраційний номер 840

(а.с.13).

В листі

Славутської ОДПІ НОМЕР_2 повідомляється про сплату підприємцем ОСОБА_1 єдиного

податку за І квартал 2005 року в сумі 210 грн. (а.с.46).

Управління ПФУ

направило підприємцю ОСОБА_1  вимогу  НОМЕР_1 про сплату боргу в розмірі 251,52

грн. (а.с.8).

Як вбачається з

матеріалів справи, спір виник з приводу сплати недоїмки, що утворилася в період

з 01.01.2005р. до 31.03.2005р. Доводи позивача зводяться до того, що сплата

єдиного податку звільняє від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування в мінімальному розмірі, а поданий до управління

ПФУ звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків за січень-березень

2005 року є недостовірним, оскільки виконаний на заздалегідь виготовленому

бланку відповідача.

Відповідно до

п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", який набрав чинності з 01.01.2004р., загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості

страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та

інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе

роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 3

статті 11 цього Закону визначено, що загальнообов'язковому державному

пенсійному страхуванню  підлягають

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які

обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок,

фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий

патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь в

провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 3, 4

та 6 статті 18 названого Закону передбачено, що страхові внески є цільовим

загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в

порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу

податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На

ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть

встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення

від їх сплати. Тому, Указ Президента України від  03.07.1998р. "Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", яким

запроваджено сплату єдиного податку, не звільняє позивача від обов'язку

нараховувати і сплачувати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне

страхування.

Згідно з п.п.4

п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності,

які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок,

придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних

осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на

період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують

страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Статтею 45

Закону України від 23.12.2004р. № 2285-ІV "Про Державний бюджет України на

2005 рік", який був чинним до 31.03.2005р., встановлено на 2005 рік

фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування

для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий

спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей

зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької

діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на

місяць на кожну особу.

Відповідно до

статті 1  Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний страховий

внесок - це сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру

заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день

отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальна

заробітна плата протягом січня - березня 2005 року становила 262 грн., розмір

страхового внеску - 32%. Таким чином, фіксований розмір страхових внесків за

січень - березень 2005 року для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок), у тому числі  і для

позивача, становить 251,52 грн. (262 грн. х 32% = 83,84 грн. за один

календарний місяць х 3 міс.).

За період з

01.01.2005р. по 30.03.2005р. позивач, як особа, яка обрала особливий спосіб

оподаткування, відповідно до статті 45 Закону України "Про Державний

бюджет України на 2005 рік" зобов'язана сплатити до Пенсійного фонду

України фіксований розмір страхового внеску в сумі 163,32 грн., розрахований як

різниця між встановленою ставкою внеску (251,52 грн.) та частиною єдиного

податку в розмірі 88,20 грн. (210 грн. х 42%), яка згідно із ст.2 Указу

Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва" перераховується відділенням

Державного казначейства України до Пенсійного фонду України. Така ж сума

страхового внеску вказана в акті управління ПФУ 

від 10.10.2006р. № 65 (а.с.47).

У зв'язку з

цим, суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправною спірну вимогу про сплату

боргу в частині 88,20 грн.

Подання

позивачем звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків за І квартал

2005 року на бланку, виготовленому управлінням ПФУ, не вплинуло на формування

вимоги про сплату боргу, оскільки зазначені в бланку суми страхових внесків

обчислені відповідно до чинного законодавства (а.с.18, 48).

Необгрунтованим

є посилання позивача на Закон України "Про вирішення питання щодо

заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі

умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з перерозподілом Державним

казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального

страхування на випадок безробіття протягом 2004 - І кварталу 2005 року"

від 16.03.2006р., згідно із статтею 2 якого до суб'єктів господарської

діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності,

донарахування та фінансові (штрафні) санкції щодо сум фактично сплачених внесків

у 2004 - І кварталі 2005 року, не застосовуються.

В контексті

статті 1 цього Закону зміст наведеної редакції статті 2 слід розуміти так, що

не проводиться донарахування внесків і фінансових (штрафних) санкцій на них у

разі неперерахування органами державного казначейства, зокрема, до Пенсійного

фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого суб'єктами

підприємницької діяльності, які застосовували особливі умови оподаткування,

обліку та звітності, в складі єдиного податку (фіксованого податку, фіксованого

сільськогосподарського податку) протягом 2004 - І кварталу 2005 року.

Отже, наявність

згаданого Закону від 16.03.2006р. не впливає на сплату недоїмки по страхових

внесках з врахуванням фіксованого розміру страхових внесків, який був рівним

мінімальному страховому внеску в І-ому кварталі 2005 року.

Зважаючи на

зазначені обставини, відсутні підстави для зміни чи скасування постанови.

Оскільки

апеляційна скарга позивача залишається без задоволення, то на його користь не

стягуються витрати за проїзд та правову допомогу.

Керуючись

ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих

таперехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

постанову господарського суду Хмельницької області від 15 січня 2007 року - без

змін.

Ухвала суду

апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу

може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного

місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                

Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін

О.А. 

Іоннікова І. А. 

 Надруковано 4 прим.:

1 - в справу,

2, 3 - сторонам,

4 - в наряд.