Постанова

від 13.06.2007 по справі 14/7113

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" червня 2007 р.                                                          

Справа № 14/7113

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                 

           ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Приватний підприємець ОСОБА_1,

ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1,

від відповідача: Ціка В.Г.,

довіреність від 18.12.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м.Старокостянтинів

Хмельницької області

на рішення господарського суду

Хмельницької області

від "09" лютого 2007

р.  у справі № 14/7113 (суддя

Гладюк Ю.В.)

за позовом Приватного

підприємця  ОСОБА_1, Грузія, Аджарська

АР, м. Батумі

до Дочірнього підприємства

"Укрпродекспо", м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 252475грн.,- 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Хмельницької області від 09.02.2007р. у справі №14/7113

позов ПП ОСОБА_1 до ДП "Укрпродекспо" про стягнення 252475грн. задоволено

частково.

Стягнуто з

відповідача на користь позивача 251595грн. збитків, 2516грн. витрат по оплаті

державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

В решті позову

відмовлено.

Вважаючи, що

рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права,

відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та

прийняти нове - про відмову в позові.

В обґрунтування

доводів апеляційної скарги, ДП "Укрпродекспо" зазначає наступне:

-судом першої

інстанції безпідставно відхилено клопотання від 02.02.2007р. про залучення в

якості  третьої особи без самостійних

вимог ТОВ "Агротранс";

-суд не взяв до

уваги пояснення відповідача стосовно відмови позивача здійснити спільне

приймання товару по якості;

-суд  порушив 

норму матеріального права, а саме ст.687 Цивільного кодексу України, в

якій передбачено, що у випадку, якщо нормативно-правовими актами з  питань стандартизації встановлено вимоги щодо

порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або)

упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим

вимогам. Правила приймання, методи відбору і підготовка проб молочних продуктів

до експертизи встановлені ДСТУ 26809-86. На даний ДСТУ в акті експертизи

посилається і Торгово-промислова палата Аджарської автономної республіки.

Розділом 1  ДСТУ  встановлені правила приймання молочних

продуктів. Відповідно до п.1.10 даного розділу при отриманні  незадовільних результатів аналізів хоча б по

одному з показників проводиться повторний аналіз, результати якого поширюються

на всю партію товара. Оскільки повторної експертизи проведено не було, то

визнання неякісною всієї поставленої відповідачем  партії товару на підставі первинної

експертизи проведеної  Батумським

інститутом аграрної біотехнології і бізнесу є порушенням порядку, встановленого

ДСТУ 26809-86, а отже є неправомірним;

-суд дійшов

невірного висновку про те, що пунктами 4.3 та 5.3 контракту не передбачено

обов'язкової участі представника продавця при прийнятті товару, а покупець

(позивач) сам визначає обов'язковість такої участі.

Натомість в

п.4.3 контракту встановлено, що кількість і якість поставленого товару

визначається згідно із встановленими в результаті приймання в присутності

представника Покупця і Продавця фактичними даними, а в силу п.5.3 контракту

товар вважається прийнятим  Покупцем по

якості і кількості, якщо протягом 15-ти днів з дня прибуття транспортного

засобу з товаром в пункт призначення він не пред'явить Продавцю претензію щодо

якості товару. Товар прибув до місця призначення 11.07.2006р., а отже кінцевий

строк пред'явлення претензії - 26.07.2006р. ДП "Укрпродекспо"  повідомило позивача про прибуття  20.07.2006р. свого представника до Грузії для

спільного приймання товару по якості. Таким чином у позивача залишалося

достатньо часу здійснити спільний відбір і експертизу якості проданого

відповідачем товару і у випадку встановлення неналежної якості товару,

направити останньому претензію;

-суд в

порушення ст. 27 Господарського процесуального кодексу України не залучив до

розгляду справи у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні

відповідача, виробника сухого молока - ПП "Альма-Віта".

В доповненні до

апеляційної скарги №02-01/4558-07 скаржник посилається на те, що :

-судом першої

інстанції прийнятий до розгляду спір, який не підсудний господарським судам

України, оскільки позивач не є громадянином України, а держава Грузія до цього

часу не ратифікувала Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із

здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р.;

- місцевий

господарський суд порушив вимоги ст.36 Господарського процесуального кодексу

України прийнявши як докази 

документи  засвідчені печаткою

адвоката позивача, в той час як законодавець зобов'язує приймати офіційні документи,

що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або

консульськими службами України, а також 

документи,  які видано чи

засвідчено установою або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції

за встановленою формою та скріплено офіційною печаткою на території однієї з

держав - учасниць СНД;

-суд порушив

ст.1 Декрету України "Про державне мито", яка встановлює, що

платниками державного мита на території України 

є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу

документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. До

матеріалів справи долучено оригінал платіжного доручення НОМЕР_2, яким ПП

ОСОБА_2 сплатив державне мито у сумі 2524,75грн. за позовом ПП ОСОБА_1 до ДП

"Укрпродекспо". Отже, позивач не сплачував державне мито, що є

підставою для повернення позовної заяви;

- державне мито

сплачене ПП ОСОБА_2 у гривнях, в той час як за дії та операції в іноземній

валюті державне мито справляється в іноземній валюті.

В судовому

засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у

письмовому відзиві  та його представник в

судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги,

вважають оскаржуваний судовий акт законним та обґрунтованим, просять залишити

його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (докладніше у письмовому

відзиві  НОМЕР_3).

Заслухавши

пояснення представників сторін, позивача, обговоривши доводи апеляційної

скарги, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Судом першої

інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено контракт

НОМЕР_4 за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві молочну

продукцію, а позивач зобов'язався провести 100% передоплату товару(п.п.1.1-3.2

контракту).

15.06.2006р.

сторони підписали додаток до контракту НОМЕР_4, в якому визначено поставку

товару - молоко сухе обезжирене 1,5% жирності у кількості 20 тон, ДСТУ

10970-87, вартістю 29900 доларів США та молоко сухе цільне 25% жирності в

кількості 5 тон, ДСТУ 4495-87, вартістю 8150 доларів США (а.с.10).

Якість товару

повинна відповідати вимогам ДСТУ, ТУ, ветеринарним,   медико-біологічним, санітарно-гігієнічним

вимогам, діючим в Україні.

Партія товару

повинна забезпечуватись оригіналами документів, товаро-транспортною накладною,

рахунком-фактурою (інвойсом), сертифікатом відповідності, свідоцтвом якості,

ветеринарним  свідоцтвом та копією митної

декларації (п.п.5.1,5.2 контракту).

Згідно п.4.3

контракту прийомка поставленого товару по кількості і якості проводиться в

момент розгрузки партії товару вантажоодержувачем, з участю Покупця, а при

необхідності з участю представника Продавця. Кількість і якість поставленого

товару визначається у відповідності з фактично встановленими у результаті

прийомки даними у присутності представника Покупця і Продавця і підтверджуються

приймальним актом Покупця або при необхідності актом Торгово-промислової

палати.

На спірні

правовідносини, які склалися у зв'язку з поставкою продукції неналежної якості,

поширюється дія ст.ст. 265,268,269 Господарського кодексу України та

ст.ст.673,678,679 Цивільного кодексу України.

Відповідно до

ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -

постачальник  зобов'язується  передати 

(поставити у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар

(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити

за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1,5

ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються,

повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації,

яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не

визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки

товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи

зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати

товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем - вимагати повернення сплаченої

суми.

Частиною 7

ст.269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів

неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з постачальника штраф

у розмірі, передбаченому ст.231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено

законом або договором.

Позови, що

виникають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені

протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку

недоліків поставлених йому товарів (ч.8 ст.269 Господарського кодексу України).

В силу ч.3

ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та

виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими

актами.

За змістом

ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором , законом або

не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 678

Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог

щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків,

усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу,  недоліків, які виявилися неодноразово чи

з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової

суми, вимагати заміни товару.

Як вбачається з

матеріалів справи, позивачу 11.07.2006р. на підставі рахунку - фактури НОМЕР_5,

міжнародної товарно-транспортної накладної НОМЕР_6 та вантажно-митної

декларації від 20.06.2006р. було поставлено молоко сухе знежирене (1,5%

жирності) ДСТУ 4273:2003 та молоко сухе цільне (25% жирності) ДСТУ 4273:2003.

Оскільки товар

не відповідав ДСТУ за договором, позивач перевірив його на відповідність у

лабораторії Батумського молокозаводу, де і було встановлено, що сухе молоко має

підвищену кислотність, високий осад, нехарактерний смак і затхлий запах.

Позивач листом

від 13.07.2006р. повідомив відповідача про необхідність  направлення 

до 17.07.2006р. представників останнього для участі в експертизі по

якості товару, яка має проводитись Торгово-промисловою палатою Аджарської АР

(а.с.22).

У листі -

відповіді НОМЕР_7, відповідач, посилаючись на відсутність регулярного

транспортного сполучення між м. Києвом та м. Батумі, запропонував перенести

проведення експертизи на  іншу дату (а.с.

23).

17.07.2006р.

була проведена експертиза якості сухого молока по відібраних пробах.

Акт експертизи

Торгово-промислової палати Аджарської АР від 19.07.2006р. свідчить , що товар

не відповідає ДСТУ 10970-87 і ДСТУ 4492-87, має нехарактерний для даного

продукту запах та підвищену кислотність (а.с.21).

21.07.2006р.,

тобто у межах 15-ти денного строку після отримання товару як  передбачено п.5.3 контракту, позивач

звернувся до відповідача з претензією щодо якості отриманої продукції (а.с.24).

Позивач у

шестимісячний строк звернувся до суду  з

позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 38050 доларів США сплачених

за товар 19.06.2006р. на рахунок відповідача (а.с.36-37).

Крім того,

позивач просить стягнути з відповідача на його користь транспортні витрати

пов'язані з доставкою товару до місця призначення у сумі 2772 долари США,

витрати на розвантаження і завантаження товару -500 доларів США, витрати на

зберігання товару - 846 доларів США, витрати на проведення експертизи по якості

товару -400 доларів США, а всього 49995 доларів США або 252475грн. по курсу НБУ

(505грн. за 100 доларів США).

Відповідно до

ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який

порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати,

зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не

одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною.

Згідно з

частиною першою ст.679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за

недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару

покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Положеннями ч.1

ст.687 Цивільного кодексу України передбачено, що додержання продавцем умов

договору купівлі-продажу щодо, зокрема, якості товару здійснюється  у випадках та в порядку, встановлених

договором або нормами цивільного законодавства.

Частиною першою

ст. 269 Господарського кодексу України визначено, що строки і порядок

встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути

виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій

у зв'язку з недоліками поставленого товару визначаються законодавством

відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1

ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх

вимог.

Відповідач не

подав до суду доказів, які б спростували результати експертного висновку від

19.07.2006р. Торгово-промислової палати Аджарської АР щодо якості поставленого

позивачу товару.

За таких

обставин, господарський суд Хмельницької області дійшов обгрунтованого висновку

про те, що з вини ДП "Укрпродекспо", яке неналежно виконало

зобов'язання за контрактом від 01.06.2006р. про поставку товару, ПП ОСОБА_1

спричинено збитки та правомірно частково задоволив позов.

Доводи

апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Посилання

скаржника на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про

залучення третьої особи без самостійних вимог ТОВ "Агротранс" не може

бути взято до уваги, виходячи з наступного.

Нормою ст.27

Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні

позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення

з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з

сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін,

прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про

залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справи на стороні

позивача або відповідача зазначається на яких підставах третіх осіб належить

залучити або допустити до участі у справі.

Відповідач не

подав до суду  обгрунтування про

доцільність залучення третьої особи без самостійних вимог і не зазначив, які

права ТОВ "Агротранс" можуть бути порушені рішенням господарського

суду, а тому суд першої інстанції правомірно відхилив  клопотання відповідача.

Доводи

апеляційної скарги про неналежну підготовку позивача до проведення експертизи

по якості товару спростовуються поясненнями ПП ОСОБА_1, в яких він зазначає, що

при прибутті 20.07.2006р. до  місця  знаходження товару, представник відповідача

взяв декілька проб сухого молока та того ж дня виїхав у зворотньому напрямку і

не став чекати повторної експертизи Торгово-промислової палати. Крім того,

будь-яких доказів звертання про проведення повторної експертизи  відповідач до суду не подав.

Посилання

представника відповідача на непідсудність спору господарським судам

спростовуються положеннями ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно сплати

іншою особою державного мита за подачу позовної заяви, то слід зазначити, що в

матеріалах справи знаходиться  платіжне

доручення  НОМЕР_2  з відміткою про зарахування  2524,75грн. в дохід бюджету.

Інші доводи

апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на  нормах чинного законодавства, а тому рішення

господарського суду Хмельницької області від 09.02.2007р. слід залишити без

змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.  

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального

кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Хмельницької області від 09 лютого 2007 року           у справі №14/7113 залишити без змін,

а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м.

Старокостянтинів  Хмельницької області -

без задоволення.

2. Справу

№14/7113 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                 

судді:

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3-сторонам

4- в наряд