Рішення

від 01.06.2018 по справі 751/987/18

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/987/18

Провадження №2/751/561/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

секретаря судового засідання Гармаш-Лящинській М.В.

за участю: позивач - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 міської ради - ОСОБА_7

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Новозаводське ОСОБА_6 міської ради, про визнання недійсним рішення та Державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

20.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою (уточнену в ході судового розгляду) до ОСОБА_3 , в якій просить: визнати недійсним рішення 22 сесії 6 скликання ОСОБА_6 міської ради від 26.06.2012 року в частині передачі ОСОБА_3 АДРЕСА_1 у власність безоплатно для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 0648 га, в тому числі: площею 0, 0180 га, ділянка № 1 (кадастровий номер 7410100000:01:03065061); площею 0,0048 га, ділянка № 2 (кадастровий номер 7410100000:01:03065062); площею 0, 0327 га, ділянка № 3 (кадастровий номер 7410100000:01:03065063); площею 0, 0077 га, ділянка № 4 (кадастровий номер 7410100000:01:03065064); площею 0, 0016 га, ділянка № 5 (кадастровий номер 7410100000:01:03065065); визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки по вул. Жабинського №10 в м. Чернігові, видані на ім я ОСОБА_3 серії ЯО № 860746 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860745 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860744 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860743 від 20.12.2012 р.

Мотивуючи свої вимоги тим, що 28.04.2017 року позивач придбав квартиру АДРЕСА_2. Вказує, що так як вказаний будинок має більше двох квартир, то він є багатоквартирним житловим будинком. Зазначає, що на підставі рішення ОСОБА_6 міської ради від 26.06.2012 року, ОСОБА_3 всупереч діючому законодавству безпідставно були передані у власність земельні ділянки, на яких розташовані частково вказаний багатоквартирний житловий будинок, належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія. Вказує, що відповідач, на фоні конфліктних відносин, постійно створює перешкоди у користуванні прибудинковою територією, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених в позові та просили задовольнити.

Відповідач та її представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказали на пропущений строк позовної давності, посилались на відзив на позовну заяву з додатками. (а.с. 69 -72)

Представника відповідача ОСОБА_6 міської ради - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відзив на позовну заяву (а.с. 59-61).

Представник третьої особи КП Новозаводське ОСОБА_6 міської ради в судове засідання не з явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином (а.с. 131) Клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Вислухавши пояснення сторін судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи № 751/987/18, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є одноособовим власником квартири АДРЕСА_3 (а.с.109-113).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами по справі, рішенням ОСОБА_6 міської ради від 26.06.2012 року ОСОБА_3 була передана у власність безоплатно для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) АДРЕСА_4 загальною площею 0, 0648 га, в тому числі: площею 0, 0180 га, ділянка № 1 (кадастровий номер 7410100000:01:03065061); площею 0,0048 га, ділянка № 2 (кадастровий номер 7410100000:01:03065062); площею 0, 0327 га, ділянка № 3 (кадастровий номер 7410100000:01:03065063); площею 0, 0077 га, ділянка № 4 (кадастровий номер 7410100000:01:03065064); площею 0, 0016 га, ділянка № 5 (кадастровий номер 7410100000:01:03065065). (а.с. 18)

На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 міської ради, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: серії ЯО № 860746 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860745 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860744 від 20.12.2012 р.; серії ЯО № 860743 від 20.12.2012 р. і земельна ділянка по вул. Жабинського була передана у власність, що підтверджується матеріалами справи. (а.с. 19-40, 64, 83-86, 97-127)

Крім того, судом встановлено, що 28.04.2017 року відповідно до договору купівлі - продажу квартири, позивач ОСОБА_1 придбав у власність квартиру АДРЕСА_5. (а.с. 10 - 13)

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об єднанню власників.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (правова позиція ВСУ у справі №6-92цс13).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про те, чи дотримано по дані справі справедливий баланс між інтересами суспільства, правами позивача ОСОБА_1 та правами відповідача ОСОБА_3, суд звертає увагу, що оскільки сама місцева влада при прийнятті спірного рішення про безоплатну передачу у власність відповідної земельної ділянки вважала, що вона має право здійснювати таку передачу в особисту власність, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на правильність дій останньої.

Більш того, сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами по справі, за відсутності доведених безпосередньо визначених фактів порушення особистого права позивача, а також відсутності винної, протиправної поведінки самого набувача та враховуючи обставини справи, зумовлені досягненням домовленості щодо встановлення та погодження меж спірних земельних ділянок (станом на час виникнення спірних правовідносин) між всіма співвласниками (користувачами) житлового будинку № 10 по вул. Жабинського в м. Чернігові, а так само власниками (землекористувачами) суміжних земельних ділянок (а.с.117); обладнанням окремим входом кожної окремо взятої квартири вищезгаданого будинку і тривале володіння і користування спірними земельними ділянками відповідачкою ОСОБА_3, на думку суду, не може бути беззаперечним доводом існування по справі проблем суспільного значення або безпосереднього втручання в права, свободи та законні інтереси позивача, які виправдовують заявлені вимоги останнього щодо позбавлення права власності відповідача ОСОБА_3 і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що по даній справі має місце непропорційне втручання в мирне володіння своїм майном, що є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, і у зв язку з цим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не наділений правом звернення до суду в суспільних інтересах.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Новозаводське ОСОБА_6 міської ради, про визнання недійсним рішення та Державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 08.06.2018 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач