Ухвала

від 07.06.2018 по справі 5/41-71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"07" червня 2018 р. Справа № 5/41-71 за скаргою Луцької міської ради, м. Луцьк

на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

по справі № 5/41-71

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк

до відповідача 1 : Луцької міської ради, м.Луцьк

до відповідача 2: Дочірнього підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101", м.Луцьк

про зобов'язання ДП ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти у комунальну власність гуртожиток та обслуговуючі мережі

Суддя Войціховський В.А .

Секретар судового засідання Гримайло О.П.

за участю представників:

Андрусяк І.В.-головний спеціаліст, юрист відділу судового представництва юридичного департаменту Луцької міської ради (довіреність від 13.04.2018р. №1:1-8/2824)

Бойко Ю.А. -головний спеціаліст сектору правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (довіреність від 30.09.2016р. №15)

Новосад О.Ю. -старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (довіреність від 02.01.2018р. №13-1-8/31)

Суть скарги: 11 травня 2018 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла скарга Луцької міської ради від 07.05.2018р. №1.1-8/3577 на дії ДВС, в якій скаржник просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19.04.2018р. (ВП № 51526184), видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р., видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.05.2018р. скаргу Луцької міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у справі №5/41-71 було залишено без руху та зобов'язано Луцьку міську раду впродовж 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

На виконання вимог суду, визначених в ухвалі від 15.05.2018р., від Луцької міської ради надійшов до суду супровідний лист від 25.05.2018р. №3-18/342 із додатками в підтвердження вчинення дій, визначених господарським судом.

Відповідно до п 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції від 15.09.2016р.) у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44- 2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Волинської області від 25.05.2018р. №01-3/48, у зв'язку із перебування судді Слободян О.Г. у відпустці з 29.05.2018р. по 11.06.2018р. та неможливістю у зв'язку з цим прийняття до провадження та розгляду зазначеної скарги суддею впродовж визначеного ч. 1 ст. 342 ГПК України строку, було проведено її автоматичний перерозподіл між суддями (повторний розподіл).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2018р., скаргу по справі №5/41-71 для подальшого розгляду було призначено судді Войціховському В.А.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2018р. скаргу Луцької міської ради від 07.05.2018р. №1.1-8/3577 було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 07.06.2018 року, запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

05.06.2018р. на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області надійшов відзив на скаргу №04-35/3138 від 04.06.2018р. з доказами його направлення на адресу учасників судового провадження, в якому останній стосовно скарги Луцької міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області заперечив, вказавши що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебувало виконавче провадження №51526184 по примусовому виконанню наказу, виданого 15.02.2011р. господарським судом Волинської області по справі №5/41-1, про зобов'язання ДП ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17.

Державним виконавцем відділу, на підставі статей 17, 19, 20, 25 ЗУ "Про виконавче провадження" /в редакції від 04.11.2010р./, 29.06.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржників виконати рішення суду до 06.07.2016р.

З метою виконання рішення суду державним виконавцем 23.11.2016р. здійснено виїзд за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17. Встановлено, що за даною адресою ДП ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" не знаходиться, посадові особи відсутні, за даною адресою знаходиться житловий трьох-поверховий будинок, а тому відібрати пояснення в посадових осіб боржника не виявилося за можливе, про що складено відповідний акт.

Рішенням Луцької міської ради від 20.07.2011р. № 12/11 "Про прийняття у міську комунальну власність електромереж за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17" передбачено передати електричні мережі ПАТ "Волиньобленерго", оскільки Луцька міська рада не може визначити інших балансоутримувачів, крім єдиного постачальника електроенергії в місті - ПАТ "Волиньобленерго".

Однак, ПАТ "Волиньобленерго" не погоджується прийняти електричні мережі без передачі безоплатно трансформаторної підстанції ТП-191. Трансформаторна підстанція продана акціонерним товариством у приватну власність Алейнику В.А. і використовується для безперебійного живлення виробництва, Алейник В.А. намірів щодо її безоплатної передачі не має.

Крім того, від трансформаторної підстанції підключено 24 квартирний житловий будинок по вул. Можайського, 4 та подається електроенергія до ПрАТ "Київстар", ПП "Вишків - брук", ПП "Альтра-Метерс", котельня КП "Луцьктепло", підприємець Кашицький І.І., ТОВ "Алкон", КНС-15 КП "Луцькводоканал".

Робочою групою 10.11.2016 року у складі представників Луцької міської ради, представника РВ ФДМУ по Волинській області, представників ПАТ "Волиньобленерго", представника власника трансформаторної підстанції ТП-191 проведено перевірку державного майна за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17. та встановлено, що ПАТ "Волиньводбуд" електромережі не використовує. Робоча група встановила необхідність забезпечення об'єктів соціальної інфраструктури альтернативним джерелом постачання електроенергії. З цією метою рекомендували Луцькій міській раді здійснити заходи щодо забезпечення об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих по вул. Можайського та вул. Ціолковського альтернативним джерелом постачання електроенергії для подальшого вирішення питання списання внутрішньої електролінії протяжністю 163 пог. м та зовнішньої навісної електролінії протяжністю 215 пог. м згідно з Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314.

Луцькою міською радою надіслано на адресу стягувача повідомлення відповідно до якого КП "Луцькводоканал" надало згоду прийняти на баланс підприємства частину навісної електромережі за адресою м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17, запропоновано РВ ФДМУ по Волинській області скласти проект акту передачі майна та надати його для підписання членам комісії. Надалі департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради буде підготовлено проект рішення для затвердження на засіданні комітету.

Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області 29.03.2017р. було надіслано на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області проекти актів приймання-передачі державного майна, а саме: внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17 та трансформаторну підстанцію ТП-191, що знаходиться у приватного підприємця Алейника В.А.

Проте, виконавчим комітетом Луцької міської ради 05.05.2017р. було надіслано на адресу стягувача повідомлення згідно якого, надіслані регіональним відділенням примірники акту приймання-передачі у міську комунальну власність державного майна, не можуть бути підписані членами комісії від виконкому Луцької міської ради, так як відображене в акті не відповідає даним, викладеним у попередньому акті планової перевірки стану державного майна від 10.11.2016р., який був погоджений та підписаний усіма членами комісії, а саме: в судовому рішенні не передбачено передачі трансформаторної підстанції ТП-191.

На адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області 10.11.2017р., надіслано вимогу, щодо повторного направлення на адресу боржника - Луцької міської ради акту прийому- передачі, в якому чітко вказати, що Луцькій міській раді необхідно: "прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17". Після надання Луцькою міською радою відповіді або прийняття в комунальну власність майна зазначеного в судовому рішенні - державним виконавцем буде прийнято рішення згідно ЗУ "Про виконавче провадження", щодо подальшого виконання судового рішення.

Регіональним відділенням, враховуючи зазначені вище зауваження направлено на адресу Луцької міської ради акти приймання-передачі майна зазначеного в рішенні суду.

Однак, вкотре листом від 23.01.2018р. №1.1-20/507 Луцькою міською радою було повторно повернуто акти приймання-передачі майна.

Тому, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області Новосадом О.Ю., керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 13.02.2018р. винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Пунктом 2 зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Копію постанови направлено Луцькій міській раді за вих.№04-35/718 від 13.02.2018р. для виконання та до відома. Боржником зазначена копія постанови про накладення штрафу отримана 16.02.2018р.

17.04.2018р. на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області надійшла заява стягувача щодо невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, та в якій останній просить звернутися до правоохоронних органів повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

В зв'язку з цим, керуючись статтями 63, 75 ЗУ "Про виконавче провадження", державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області 19.04.2018р. було винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн., копію якої направлено боржнику до виконання за вих.№04-35/1930 від 19.04.2018р.

Станом на 23.04.2018р. боржником рішення суду в повному обсязі виконано не було, Луцькою міською радою не надано державному виконавцю документального підтвердження наявності поважних причини невиконання рішення суду.

Отже, відсутність будь яких дій з боку Луцької міської ради по вжиттю необхідних мір для фактичного виконання в повному обсязі рішення суду свідчить про умисне невиконання рішення суду службовими особами Луцької міської ради.

В зв'язку з тим, що дане рішення суду підлягає виконанню відповідно до вимог розділу VIII Закону України "Про виконавче провадження" і державним виконавцем вже двічі застосовано до боржника штрафні санкції, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області 24.04.2018р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено в правоохоронні органи повідомлення про вчинення службовими особами Луцької міської ради кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК України, оскільки статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищенаведене, державний виконавець просить суд у задоволенні скарги на постанови державного виконавця про накладення штрафу від 19.04.2018р. та про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. відмовити.

Водночас, долучив до матеріалів скарги копії матеріалів виконавчого провадження №51526184.

06.06.2018р. на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області надійшли письмові пояснення №10-06-1242 від 06.06.2018р. з доказами в їх обґрунтування, в яких Регіональне відділення засвідчує на тому, що листом від 29.03.2017р. № 05-03-675 ним було надіслано на адресу Луцької міської ради проекти акту приймання-передачі державного майна, а саме: внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17 та трансформаторну підстанцію ТП-191, що знаходиться у приватного підприємця Алейника В.А.

Як визначено у скарзі Луцької міської ради від 24.05.2018р. № 1.1-8/3577, зазначені проекти акту приймання-передачі повернуто регіональному відділенню без підписання та зазначено, що вони не можуть бути підписані членами комісії від виконкому Луцької міської ради, так я к відображене в акті не відповідає даним, викладеним у попередньому акті планової перевірки стану державного майна від 10.11.2016р., який був погоджений та підписаний усіма членами комісії.

Проте, у своїй скарзі, Луцька міська рада не врахувала той факт що регіональне відділення, листом від 11.12.2017р. № 05-03-2612, враховуючи зазначені вище зауваження та лист відділу примусового виконання рішень УДВС від 10.11.2017р. № 04-35/702, повторно направило до Луцької міської ради акти приймання-передачі.

Однак, листом від 23.01.2018р. № 1.1-20/507 Луцька міська рада вкотре повернула регіональному відділенню вищезазначені акти приймання-передачі без підпису, при цьому зазначивши причини повернення: - неможливість визначення наступного балансоутримувача навісних електромереж, так як ПАТ "Волиньобленерго" не погоджується прийняти ці мережі без передачі товариству безоплатно трансформаторної підстанції ТП- 191, яка продана у приватну власність; будівля гуртожитку на вул. Можайського, 10 забезпечена електропостачанням через нову електромережу, влаштовану за техумовами ПАТ "Волиньобленерго"; - відображене в акті не відповідає даним, викладеним у попередньому акті планової перевірки стану державного майна від 10.11.2016р., який був погоджений та підписаний усіма членами комісії, в тому числі представниками виконкому міської ради, які брали участь у обстеженні. Під час обстеження рекомендовано провести списання зовнішньої навісної електромережі, яка не підведена до об'єктів соціальної інфраструктури на вул. Ціолковського, 17 у м. Луцьку.

Вважає, що вирішення вищевказаних питань належить виключно до компетенції Луцької міської ради, а не до регіонального відділення.

Як наслідок, у зв'язку з невиконанням боржником - Луцькою міською радою рішення господарського суду Волинської області від 15.08.2010р. по справі № 5/41-71, державним виконавцем, правомірно було винесено постанову від 19.04.2018р. (ВП № 51526184) про накладення на Луцьку міську раду штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн.

Однак, боржниками - ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" та Луцькою міською радою і надалі не вчинялось жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначеного рішення суду.

Як наслідок, 24 квітня 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а також направлено до правоохоронних органів повідомлення про вчинення службовими особами Луцької міської ради кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Проте вказує, що на його думку, зазначена постанова винесена передчасно з наступних підстав.

При винесені спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавець керувався абзацом 3 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", де передбачено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проте, при зверненні до правоохоронних органів, у державного виконавця були правові підстави керуватись частиною 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана норма не передбачає обов'язку державного виконавця виносити постанову про закінчення виконавчого провадження, що дає значно більші можливості для виконання рішення суду.

Представник скаржника-Луцької міської ради в судовому засіданні 07.06.2018р. підтримує подану ним скаргу та просить суд її задовольнити з підстав та обставин, визначених у скарзі.

Присутній в судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, посилаючись на подані ним письмові пояснення №10-06-1242 від 06.06.2018р. вказує, що підтримує доводи скаржника в частині вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р., виданої старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю.

Водночас, скаргу в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 19.04.2018р. (ВП № 51526184), виданої старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю. просить суд відхилити з огляду на її необгрунтованість в цій частині.

Присутній в судовому засіданні старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, долучаючи до матеріалів справи копії матеріалів виконавчого провадження ВП №51526184, з посиланням на доводи, викладені ним у відзиві на скаргу від 04.06.2018р. №04-35/3138, просить суд скаргу відхилити, як необґрунтовану.

У визначений судом день та час Дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" уповноваженого представника в судове засідання не направило, направлена на адресу Дочірнього підприємства ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101": 43006, м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17, рекомендованою кореспонденцією ухвала від 29.05.2018р. була повернута до суду без вручення адресату з підстав: "адресат не значиться".

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників скаржника, РВ ФДМУ по Волинській області та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області , дослідивши матеріали справи, скарги та додатково надані документи, господарський суд,-

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.08.2010р. у справі №5/41-71 зобов'язано Дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі гуртожитку в місті Луцьку по вул. Можайського, 10; відстрочено виконання рішення суду до 31.12.2010р.; в решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Ухвалою від 30.11.2010 року пункт 1 резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області у справі №5/41-71 від 05.08.2010р. було викладено в наступній редакції: "Зобов'язати дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі гуртожитку в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17."

На виконання рішення від 05.08.2010 року у справі №5/41-71 господарським судом було видано наказ №5/41-1 від 15.02.2011 року, яким зобов'язано дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101"(м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17, код 01036661) передати, а Луцьку міську раду (м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код 04051327) прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2014 року було відмовлено Луцькій міській раді в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі суду від 30.11.2010 року та зазначено, що рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2010 року, із врахуванням ухвали суду від 30.11.2010 року, слід розуміти в розрізі об'єктів наступним чином адреса: будівлі гуртожитку м.Луцьк, вул.Можайського,10, адреса внутрішніх електромереж та наружних навісних електромереж м.Луцьк, вул. Цілковоського, 17.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2015р. було поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Волинської області №5/41-1 від 15.02.2011 року та встановлено строк для пред'явлення його до виконання до 21 травня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2016р. видано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області дублікат наказу №5/41-1 від 15.02.2011р. у справі №5/41-71.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2016р. було виправлено помилку в наказі господарського суду Волинської № 5/41-1 від 15.02.2011р., зазначивши стягувачем Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області (Волинська обл., м. Луцьк, майдан Київський, 9, код 13347870).

Як вже зазначалось, 11 травня 2018 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла скарга Луцької міської ради від 07.05.2018р. №1.1-8/3577 на дії ДВС, в якій скаржник просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19.04.2018р. (ВП № 51526184), видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р., видану старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У відповідності до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Статтею 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконання судових рішень здійснюється виконавчою службою у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012року № 512/5.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Виконавче провадження, згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється, з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокерма, оскаржуваати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що згідно постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області виконавче провадження №51526184 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5/41-1 від 15.02.2011р. було відкрито органом державної виконавчої служби 29 червня 2016 року на підставі заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області від 16.06.2016р. №10-06-1126 (отримана Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області 22.06.2016р.) та зобов'язано виконати рішення суду до 06.07.2016р. (том 2 а.с. 75).

Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом за вих.№04-34/3593 від 29.06.2016р. для виконання та до відома (том 2 а.с. 74).

Луцькою міською радою копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана 07.07.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302512157557 (том 2 а.с. 76).

Як вбачається з акта державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Нововсада О.Ю. від 23.11.2016р. з метою виконання рішення суду державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17. Встановлено, що за даною адресою ВАТ "Волиньводбуд" Луцька ПМК-101 не знаходиться, посадові особи відсутні. За даною адресою знаходиться житловий трьох-поверховий будинок. А тому відібрати пояснення в посадових осіб боржника не виявилося за можливе (том 2 а.с. 77).

23.02.2017р. Луцькою міською радою було надіслано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області повідомлення №1.1-20/1004 відповідно до якого КП "Луцькводоканал" надало згоду прийняти на баланс підприємства частину навісної електромережі за адресою м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17. Запропоновано регіональному відділенню ФДМУ по Волинській області скласти проект акту передачі майна та надати його для підписання членам комісії. Надалі Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради буде підготовлено проект рішення для затвердження на засіданні комітету. (том 2 а.с. 91)

Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області 29.03.2017р. надіслано на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області та Луцької міської ради проекти актів приймання-передачі державного майна, а саме: внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17 та трансформаторну підстанцію ТП-191, що знаходиться у приватного підприємця Алейника В.А. (том 2 а.с. 92-94).

Проте, виконавчим комітетом Луцької міської ради 05.05.2017р. було надіслано на адресу стягувача повідомлення №1.1-20/2378 згідно якого - надіслані регіональним відділенням примірники акту приймання-передачі у міську комунальну власність державного майна, не можуть бути підписані членами комісії від виконкому Луцької міської ради, так як відображене в акті не відповідає даним, викладеним у попередньому акті планової перевірки стану державного майна від 10.11.2016р., який був погоджений та підписаний усіма членами комісії, а саме: в судовому рішенні не передбачено передачі трансформаторної підстанції ТП-191. (том 2 а.с. 95)

16.05.2017р. на адресу Луцької міської ради було надіслано вимогу державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Нововсада О.Ю. №04-35/1563 з вказівкою на виконання рішення суду в 3-денний термін з моменту отримання даної вимоги або повідомити про поважні причини його невиконання (том 2 а.с. 82).

Листом б/н б/д "Про надання інформації" Луцька міська рада повідомила державного виконавця про наступні обставини.

Рішенням Луцької міської ради від 20.07.2011р. № 12/11 "Про прийняття у міську комунальну власність електромереж за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17" передбачено передати електричні мережі ПАТ "Волиньобленерго", оскільки Луцька міська рада не може визначити інших балансоутримувачів, крім єдиного постачальника електроенергії в місті - ПАТ "Волиньобленерго".

Однак, ПАТ "Волиньобленерго" не погоджується прийняти електричні мережі без передачі безоплатно трансформаторної підстанції ТП-191. Трансформаторна підстанція продана акціонерним товариством у приватну власність Алейнику В.А. і використовується для безперебійного живлення виробництва, Алейник В.А. намірів щодо її безоплатної передачі не має.

Крім того, від трансформаторної підстанції підключено 24 квартирний житловий будинок по вул. Можайського, 4 та подається електроенергія до ПрАТ "Київстар", ПП "Вишків - брук", ПП "Альтра-Метерс", котельня КП "Луцьктепло", підприємець Кашицький І.І., ТзОВ "Алкон", КНС-15 КП "Луцькводоканал".

Робочою групою 10.11.2016 року у складі представників Луцької міської ради (начальник юридичного відділу департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Треля А.Ю.), начальник відділу по експлуатації та ремонту житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Фіщук В.М.), та представника регіонального відділення ФДМУ по Волинській області (головний спеціаліст сектору управління державним майном та корпоративними правами держави Новосад О.А.), представників ПАТ "Волиньобленерго" (директор з технічних питань Перчук В.П., директор Луцької філії ПАТ "Волиньобленерго" Боднарчук В.І., головний інженер Луцької філії ПАТ "Волиньобленерго" Мазін В.В.) представника власника трансформаторної підстанції ТП-191 проведено перевірку державного майна за адресою: м. Луцьк, вул. Ціолковського, 17, за наслідками якої встановлено, що ПАТ "Волиньводбуд" електромережі не використовує. Робоча група встановила необхідність забезпечення об'єктів соціальної інфраструктури альтернативним джерелом постачання електроенергії. З цією метою рекомендували Луцькій міській раді здійснити заходи щодо забезпечення об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих по вул. Можайського та вул. Ціолковського альтернативним джерелом постачання електроенергії для подальшого вирішення питання списання внутрішньої електролінії протяжністю 163 пог. м та зовнішньої навісної електролінії протяжністю 215 пог. м згідно з Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314. Також було встановлено, що до зовнішньої навісної електромережі був підключений гуртожиток по вул. Можайського, 10, який разом із новозбудованою за кошти мешканців електромережею, передано у комунальну власність та житловий будинок по вул. Можайського, 8 та на дату перевірки підключено до електроліній ПАТ "Волиньобленерго". У зв'язку з цим ставилось питання до РВ ФДМУ по Волинській області про списання зовнішньої навісної лінії, яка не підведена до об'єктів соціальної інфраструктури міста Луцька, згідно з Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314 (том 2 а.с. 83-84).

На адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області 10.11.2017р. було надіслано вимогу, щодо повторного направлення на адресу боржника - Луцької міської ради акт прийому- передачі, в якому чітко вказати, що Луцькій міській раді необхідно: "прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17". Після надання Луцькою міською радою відповіді або прийняття в комунальну власність майна зазначеного в судовому рішенні - державним виконавцем буде прийнято рішення згідно Закону України "Про виконавче провадження", щодо подальшого виконання судового рішення (том 2 а.с. 99-100).

Враховуючи вищезазначені вказівки державного виконавця, Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області на адресу Луцької міської ради було направлено акти приймання-передачі, зазначеного в рішенні суду майна, однак, Луцькою міською радою акти приймання-передачі майна були повторно повернуті.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю., 13.02.2018 року було винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу в розмірі 5 100,00 грн. та, водночас пунктом 2 якої, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (том 2 а.с. 106).

Копію постанови було направлено Луцькій міській раді за вих.№04-35/718 від 13.02.2018р. для виконання та відома. Боржником зазначена копія постанови про накладення штрафу була отримана 16.02.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302516176130 (том 2 а.с. 107).

17.04.2018р. на адресу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області від стягувача надійшла заява, в якій повідомлено про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, та в якій РВ ФДМУ по Волинській області просить Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області звернутися до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене та на підставі статтей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області 19.04.2018р. було винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу в розмірі 10 200,00 грн., копію якої направлено боржнику до виконання за вих.№04-35/1930 від 19.04.2018р.

Надаючи оцінку діям державного виконавця на відповідність вимогам чинного законодавства щодо винесення постанови про накладення штрафу від 19.04.2018р., суд, дослідивши наказ господарського суду Волинської області №5/41-1 від 15.02.2011 року, яким було зобов'язано Дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17, встановив, що за своєю правовою природою даний наказ містить зобов'язання Дочірнього підприємства ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" та Луцької міської ради вчинити певну дію, а саме зобов'язано Дочірнє підприємство ВАТ "Волиньводбуд" "Луцька ПМК-101" передати, а Луцьку міську раду прийняти в комунальну власність внутрішні електромережі та наружні навісні електромережі в місті Луцьку по вул. Ціолковського, 17, а тому суд вважає, що при його виконанні належить застосовувати ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" яка визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та відповідно до ч. 1 якої, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що у межах виконавчого провадження №51526184 державним виконавцем було вжито усіх необхідних заходів щодо виконання рішення з урахуванням особливостей виконання даного типу рішень, встановлених ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", однак стягувачем та державним виконавцем було отримано від боржника пояснення щодо неможливості виконання рішення з посиланнями на неможливість визначення наступного балансоутримувача навісних електромереж, так як ПАТ "Волиньобленерго" не погоджується прийняти ці мережі без передачі товариству безоплатно трансформаторної підстанції ТП-191, яка продана у приватну власність; будівля гуртожитку на вул. Можайського, 10, забезпечена електропостачанням через нову електромережу, влаштовану за техумовами ПАТ "Волиньобленерго"; відображене в акті не відповідає даним, викладеним у попередньому акті планової перевірки стану державного майна від 10.11.2016р., який був погоджений та підписаний усіма членами комісії, в тому числі представниками виконкому Луцької міської ради, які брали участь у обстеженні. Під час обстеження рекомендовано провести списання зовнішньої електромережі, яка не підведена до об'єктів соціальної інфраструктури на вул. Ціолковського, 17 у м. Луцьку. Однак, вирішення вищевказаних питань належить виключно до компетенції Луцької міської ради.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Внаслідок невиконання боржником рішення, 13.02.2018р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області у межах виконавчого провадження №51526184 на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" було прийнято постанову, якою було накладено на боржника-Луцьку міську штраф в розмірі 5 100,00грн., висунуто вимогу про виконання рішення протягом 10 робочих днів (оскільки рішення не містить вказівки, що підлягає негайному виконанню) та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Боржником постанова про накладення штрафу була отримана 16.02.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302516176130 (том 2 а.с. 107).

Проте, дана постанова, як і рішення суду, виконані не були.

Крім того, Луцькою міською радою постанова про накладення штрафу від 13.02.2018р. ВП №51526184 у встановленому законодавством порядку оскаржена не була.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів до судового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

В зв'язку з цим, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 19.04.2018р. було винесено постанову про накладення на Луцьку міську раду штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн., копію якої направлено боржнику до виконання супровідним листом за вих.№04-35/1930 від 19.04.2018р. (том 2 а.с. 110-111).

При цьому суд зауважує, що оскаржуючи постанову державного виконавця від 19.04.2018р. ВП №51526184 про накладення штрафу, яка була винесена державним виконавцем за наслідками невиконання боржником рішення суду, скаржником не було зазначено будь-яких невідповідностей дій державного виконавця нормам Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні цієї постанови, як і не наведено поважності причин невиконання рішення суду.

Крім того, суд засвідчує, що скаржник не скористався своїм правом на звернення до суду з відповідною заявою щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, у зв'язку з викладеними ним у скарзі обставинами, що, на його думку, ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Матеріали справи не містять доказів виконання наказу господарського суду Волинської області № 5/41-1 від 15.02.2011р.

За таких обставин, оскільки після закінчення строку, визначеного державним виконавцем, рішення господарського суду Волинської області від 05.08.2010р. у справі №5/41-71 Луцькою міською радою виконано не було, а доказів наявності поважних причин невиконання рішення боржником не надано, невиконання останнім постанови про накладення штрафу від 13.02.2018р. державним виконавцем, з огляду на положення ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", було правомірно винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі, що становив 10 200 грн.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зауважив, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, суд засвідчує, що доводи скаржника, викладені ним у скарзі в частині скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про накладення штрафу від 19.04.2018р. ВП №51526184 є неправомірними, а дії державного виконавця при винесенні постанови про накладення штрафу від 19.04.2018р. ВП №51526184 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", відтак скаргу Луцької міської ради в частині визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 19.04.2018р. ВП №51526184 про накладення штрафу слід відхилити.

Стосовно вимоги скаржника в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП №51526184, прийнятої старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О.Ю., суд засвідчує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2018р. в зв'язку з тим, що рішення суду від 05.08.2010р. у справі №5/41-71 підлягає виконанню відповідно до вимог розділу VIII Закону України "Про виконавче провадження" і державним виконавцем вже двічі було застосовано до боржника штрафні санкції, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області 24.04.2018р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено в правоохоронні органи повідомлення про вчинення службовими особами Луцької міської ради кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК України, оскільки статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (том 2 а.с. 113-118).

Проте суд з діями державного виконавця в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП №51526184 погодитися не може з наступних підстав.

Згідно частини 1, 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

В даному випадку боржник-Луцька міська рада є органом місцевого самоврядування, а тому на нього поширюється дія статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України (заява № 60750/00), від 27.07.2004 по справі "Ромашов проти України" (заява № 67534/01), від 19.03.1997 "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).

У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій)

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004). При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

Дана правова позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №910/3972/16.

За приписами ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (ред. з 15.12.2017) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом надано оцінку відповідності дій державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження ВП № 52797389, зокрема, під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №51526184 від 24.04.2018р. приписам статей 10, 33 Закону України "Про виконавче провадження", статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і встановлено, що при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП №51526184 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області не було враховано вимог статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", якою визначено, що у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, чого державним виконавцем зроблено не було, а отже постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП №51526184 є передчасною.

Також судом засвідчується, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доводи скаржника, викладені у скарзі щодо визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в частині прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП № 51526184 є правомірними, а відтак, суд вважає за необхідне постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24.04.2018р. ВП №51526184 про закінчення виконавчого провадження визнати недійсною.

Керуючись, ст. ст. 232, 234, 235, 255, 256, 339-343, п.п. 9, 11 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Луцької міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в частині прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2018р. ВП № 51526184.

3. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24.04.2018р. ВП №51526184 про закінчення виконавчого провадження.

4. Скаргу Луцької міської ради в частині визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 19.04.2018р. ВП №51526184 про накладення штрафу відхилити.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ст.255 ГПК України ухвала про розгляд скарги на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця, підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Повну судову ухвалу складено 11.06.2018р.

Суддя В. А. Войціховський