Рішення

від 30.05.2018 по справі 910/23538/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2018Справа № 910/23538/17

За позовомФермерського господарства Клевань доУповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Публічне акціонерне товариство Златобанк за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. ОСОБА_1 проскасування результатів електронних торгів Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

позивача:не з'явився; відповідача:не з'явився; третьої особи 1:ОСОБА_2; третьої особи 2:ОСОБА_1, ОСОБА_3;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Клевань (надалі - ФГ Клевань ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку Публічне акціонерне товариство Златобанк (надалі - Банк ) про скасування результатів електронних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з продажу майна ФГ Клевань , а саме лоту №Q82243b16438 - земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,1280 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська; нежитлова будівля - зернокомплекс ЗАВ-10 площею 107,4 за адресою: АДРЕСА_1; монети 4 одиниці (в т.ч. ПДВ), проведені 24.10.2017 з порушенням норм чинного законодавства, а відтак результати його проведення мають бути скасовані. Крім того, позивач просить суд призначити нові електронні торги та допустити ФГ Клевань до новопризначених торгів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.02.2018.

05.02.2018 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву на 19.02.2018.

14.02.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено та ухвалою суду від 19.02.2018 у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб витребувано відповідні докази.

19.02.2018 підготовче засідання відкладено на 12.03.2018.

07.03.2018 через канцелярію суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на недоведеність заявником того, що прийняте у даній справі рішення може вплинути на його права і обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28.03.2018.

26.03.2018 через канцелярію суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, відповідно до яких заявник заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з огляду на відсутність правових підстав для скасування електронних торгів з продажу лоту №Q82243b16438.

27.03.2018 через канцелярію суду від ОСОБА_4 надійшла заява, в якій заявник просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ТОВ Закупівлі ЮА , ДП Прозорро , ОСОБА_1 як учасників спірних торгів.

Судом в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з огляду на недоведеність заявником яким чином рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки, а також права та обов'язки інших осіб.

28.03.2018 через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2018.

28.03.2018 підготовче засідання відкладено на 02.04.2018.

02.04.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявник заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 відкладено підготовче засідання на 16.04.2018 та залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

10.04.2018 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких заявник заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також надійшли заяви про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та про зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду відшкодування майбутніх витрат на професійну допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 підготовче засідання призначено на 07.05.2018.

В судовому засіданні 07.05.2018 судом відхилено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.05.2018.

23.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1, в якій заявник просить суд покласти на позивача розмір судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 45 880,00 грн., які він має сплатити у зв'язку із розглядом даної справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи по суті повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047037283.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи по суті повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 07.05.2018 та розпискою уповноваженого представника про повідомлення йому місця, дати та часу наступного судового засідання.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи 1 надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Третя особа 2 та його представник в судове засідання з'явились, надали пояснення по суті спору, проти позову заперечили та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, неявка представників позивача та відповідача, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

У судовому засіданні 30.05.2018 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 між ФГ Клевань та Банком було укладено кредитний договір №165/1/13-KL, відповідно до умов якого Банк надав позивачу кредит, а позивач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі та сплатити відсотки за його користування.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 05.02.2014 між сторонами був укладений договір іпотеки, за яким позивачем було передано відповідачу в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,1280 га, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, та нежитлову будівлю - зернокомплекс ЗАВ-10 загальною площею 107,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі №910/2686/16, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Клевань за Кредитним договором №165/1/13-KLвід 06.06.2013 в сумі 1 658 212,33 грн. заборгованості по кредиту, 6 520,54 грн. процентів за користування кредитом, 1 297 522,46 грн. пені за прострочення зобов'язань, 5 000,00 грн. штрафу, 85 117,52 грн. 3 % річних шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Златобанк права власності на предмет іпотеки, який належить Фермерському господарству Клевань , а саме вказані вище земельну ділянку та зернокомплекс.

24.10.2017 відбулися електронні торги з продажу лоту - земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,1280 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, нежитлової будівлі - зернокомплекс ЗАВ-10 площею 107,4 за адресою: АДРЕСА_1 та монети 4 одиниці (в т.ч. ПДВ), переможцем за яким визначено ОСОБА_1.

Результати вказаних торгів оформлені протоколом електронних торгів №UA-EA-2017-10-17-000004-b від 24.10.2017.

Спір у справі виник у зв'язку з порушенням, на думку позивача, процедури проведення спірних електронних торгів.

Зокрема, позивач вказує, що всупереч приписам ч. 1 ст. 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень його як боржника не було повідомлено про намір відповідача реалізувати обтяжене майно, а також про призначення аукціону та проведення спірних торгів.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

За змістом ч. 1 ст. 30 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Позивач вважає, що під час проведення спірних електронних торгів не були дотримані приписи вказаних норм, а внаслідок неповідомлення позивача про намір реалізувати забезпечене майно ФГ Клевань було позбавлене права до дня продажу нерухомого майна виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача, а також викупити таке майно на торгах.

Вказані твердження позивача судом оцінюються критично з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Отже, Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна .

В той же час, як було встановлено судом, майно (земельна ділянка та нежитлова будівля зернокомплексу), яке було виставлено на продаж на спірних електронних торгах, є саме нерухомим майном , переданим відповідачу в іпотеку з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, приписами Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень не регулюються правовідносини відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку, а відтак посилання на порушення ч. 1 ст. 30 вказаного Закону під час проведення електронних торгів є безпідставним.

По-друге, як встановлено судом, рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі №910/2686/16, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Златобанк в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства Клевань за Кредитним договором №165/1/13-KLвід 06.06.2013 в сумі 1 658 212,33 грн. заборгованості по кредиту, 6 520,54 грн. процентів за користування кредитом, 1 297 522,46 грн. пені за прострочення зобов'язань, 5 000,00 грн. штрафу, 85 117,52 грн. 3 % річних шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством Златобанк права власності на предмет іпотеки, який належить Фермерському господарству Клевань , а саме вказані вище земельну ділянку та зернокомплекс.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N11-рп/2012).

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади від 13.06.2007 № 8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

01.03.2017 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі №910/2686/16 проведено державну реєстрацію права власності Банку на нежитлову будівлю зернокомплексу площею 107,4 за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,1280 га (кадастровий номер НОМЕР_1), за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2017 індексні номери 107503038 та №107505596.

Таким чином, станом на момент проведення спірних торгів, право власності на вказане вище нерухоме майно та земельну ділянку перейшло до Банку та було зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку.

Слід зазначити, що проведення електронних торгів за лотом №UA-EA-2017-10-17-000004-b було здійснено в рамках процедури ліквідації неплатоспроможного банку в межах повноважень наданих нормами чинного законодавства

Судом встановлено, що відповідно до постанови правління Національного банку України №310 від 12.05.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду №99 від 13.05.2015 розпочато процедуру ліквідації Банка. Рішенням Фонду №100 від 18.05.2015 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку до 13.05.2016. Рішенням Фонду №391 від 24.03.2016 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку до 13.05.2018. Рішенням Фонду №1135 від 19.04.2018 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку до 13.05.2020 .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з п. 8 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб законодавчі та інші нормативно-правові акті, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, у зв'язку з віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та впровадженням процедури його ліквідації Уповноважена особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ Златобанк при здійсненні своїх повноважень діє в межах та на підставі Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним, а його норми пріоритетними над іншими.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Частинами другою, шостою і сьомою статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні).

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Таким чином, вказаною нормою Закону чітко визначено, що умови продажу майна Банку затверджуються виключно Фондом.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №3575 від 17.08.2017 Про затвердження умов продажу активів АТ Златобанк затверджено умови продажу активів Банку в тому числі: земельної ділянки загальною площею 0,1280 га, розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1); нежитлової будівлі - зернокомплекс ЗАВ-10 загальною площею 107,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відтак, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах наданих йому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб повноважень, було встановлено умови проведення аукціону з продажу спірного нерухомого майна.

Суд відзначає, що позивачем у позовні заяві не зазначено жодних порушень, які мали місце під час проведення спірних електронних торгів в межах процедури продажу активів

Банку під час його ліквідації, та які можуть підставою для скасування результатів таких торгів.

Більш того, у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі №6-1884цс15 зазначено, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами під час розгляду спору про визнання недійсним прилюдних торгів, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

В той же час суд відзначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами ані порушення чинного законодавства, що могли вплинути на результати торгів, ані порушення прав та інтересів ФГ Клевань результатами його проведення.

Також суд враховує, що на момент вирішення спору у даній справі Васильківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення від 02.02.2018 у справі №362/6860/17, яким за ОСОБА_5 визнано право власності за результатами електронних торгів №UA-EA-2017-10-17-000004-b - щодо купівлі-продажу активів (майна) лот №Q82243b16438, на земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 0,1280 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська; нежитлову будівлю - зернокомплекс ЗАВ-10 площею 107,4 за адресою: АДРЕСА_1; монети 4 одиниці.

Вказане рішення набрало законної сили, а право власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно зареєстроване у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №116885241 від 13.03.2018 та №117278444 від 16.03.2018.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдінг проти України (заява № 48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії (заява №28342/95)) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини від 18.11.2003 №01-8/1427).

Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 29 жовтня 2015 року (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).

З огляду на викладене, судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов'язковими до виконання, було встановлено, що за результатами проведених електронних торгів №UA-EA-2017-10-17-000004-b - щодо купівлі-продажу активів (майна) лот №Q82243b16438, право власності на спірне майно перейшло до переможця таких торгів - ОСОБА_1, яке вподальшому було зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ФГ Клевань про скасування результатів електронних торгів від 24.10.2017, призначення нових електронних торгів та допущення позивача до новопризначених торгів, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно заяви ОСОБА_1 про покладення розміру судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 45 880,00 грн. на позивача суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 надав суду Договір №3/2018/О від 02.04.2018 про надання правової (правничої) допомоги при здійсненні господарського судочинства по справі № 910/23538/17, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно до п. 1 якого предметом договору є надання правової (правничої) допомоги, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства по справі №910/23538/17, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Як вбачається із акту надання послуг (виконання робіт) від 22.05.2018, за результатами розгляду справи №910/23538/17 в Господарському суді міста Києва, адвокат ОСОБА_3 надала, а ОСОБА_1 прийняв послуги за надання професійної правничої допомоги у справі в розмірі 45 880,00 грн.

Окрім зазначених доказів, заявником також надано копії рахунку-фактура № 00001/18 від 22.05.2018, виставленого Адвокатським об'єднанням СПАС , розрахунку суми судових витрат, в якому зазначено вид робіт, витрачений час та їх вартість, а також прейскуранту вартості правової допомоги Адвокатським об'єднанням СПАС .

В той же час, за змістом абз. 1 та 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд відзначає, що згідно умов укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору про надання правової допомоги клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку-фактури (п. 8 розділу Гонорар ).

В той же час, жодних доказів фактичного понесення третьою особою 2 витрат на оплату послуг адвоката ОСОБА_3 матеріали справи не містять, а до закінчення судових дебатів ні адвокатом, ні ОСОБА_1 не було подано заяв про вирішення питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з абз. 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного суду приходить до висновку, що у зв'язку з неподанням третьою особою 2 у встановлений строк доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, заява ОСОБА_1 про покладення розміру судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 45 880,00 грн. на позивача залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фермерського господарства Клевань відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.06.2018.

Суддя В.П. Босий