Рішення

від 05.06.2018 по справі 920/116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2018 Справа № 920/116/18 м. Суми

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк , м. Київ

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми ЕОЛ-М ЛТД , м. Ромни Сумської області

2) Головного територіального управління юстиції у Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, м. Суми

про звільнення майна з-під арешту

Суддя В.Л.Котельницька

За участю представників сторін:

від позивача - Ліщишин І.В. (довіреність № 266 від 26.06.2017)

від 1-го відповідача - не прибув

від 2-го відповідача - не прибув

при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд звільнити з-під арешту (номер запису про обтяження: 23983502), накладеного постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 18.12.2017 у виконавчому провадженні №55295623, нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма ЕОЛ-М ЛТД (код ЄДРПОУ: 24001205; місцезнаходження: 42001, Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи (колишній Жовтневої революції), 28), а саме: нежитлова будівля - будівля ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе-бесідки під літ. Б 91-5), які розташовані за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28; земельна ділянка, кадастровий № 5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28.

29.03.2018 перший відповідач подав заяву № 7 від 28.03.2018, відповідно до якої він визнає позов і просить ухвалити судове рішення на користь позивача за результатами підготовчого засідання, розгляд та вирішення справи просить проводити без участі його представника.

22.03.2018 до господарського суду надійшов відзив 2-го відповідача по справі, відповідно до якого він не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, доводи другого відповідача вважає безпідставними та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Також від позивача до суду надійшла заява про виправлення описки у тексті позовної заяви, відповідно до якої він, посилаючись на технічну помилку, просить суд розглядати позовні вимоги, викладені у наступній редакції: звільнити з-під арешту (номер запису про обтяження: 23983502), накладеного постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 18.12.2017 у виконавчому провадженні №55295623, нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма ЕОЛ-М ЛТД (код ЄДРПОУ: 24001205; місцезнаходження: 42001, Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи (колишній Жовтневої революції), 28), а саме: нежитлова будівля - будівля ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе-бесідки під літ. Б (1-5), які розташовані за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28; земельна ділянка, кадастровий № 5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28.

23.04.2018 представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № 3224 від 23.04.2018).

23.04.2018 на виконання вимог п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 05.04.2018 № 920/116/18 другий відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи матеріалів виконавчих проваджень ВП № 51965005, № 55295623, № 55295801.

Судовою ухвалою від 03.05.2018 було задоволено усне клопотання представника позивача та замінено другого відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області - належним відповідачем - а саме: Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області .

Представником позивача подані до суду докази направлення на адресу належного другого відповідача копії позову разом з доданими до нього документами.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули.

У підготовчому засіданні від 05.06.2018 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у даному судовому засіданні за згодою представника позивача (враховуючи неявку у засідання представників відповідачів та їх належне повідомлення про час і місце розгляду справи), із занесенням зазначеної ухвали до протоколу судового засідання згідно з ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді справи по суті у судовому засіданні від 05.06.2018 судом надано вступне слово позивачу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Судом досліджено докази, поданні позивачем.

Судом досліджено докази, поданні першим відповідачем.

Судом досліджено докази, подані другим відповідачем.

Представником позивача були надані пояснення з приводу обставин, на які він посилався у поданих до суду заявах та додаткових поясненнях.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши подані докази, суд встановив:

12.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком Укргазбанк (надалі Банк, АБ Укргазбанк ) та приватним підприємством Будінвест Ю.С. (надалі Позичальник, ПП Будінвест Ю.С. ) було укладено кредитний договір № 114/08-РБФ, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 4500000,00 грн. За вказаним кредитним договором Позичальник зобов'язався здійснювати платежі в терміни, передбачені графіком погашення кредиту, відповідно до якого останній платіж повинен був відбутись 10.03.2016.

Одночасно з кредитним договором відповідно до його умов укладено договір іпотеки № 96/08-ІФ між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою ЕОЛ-М ЛТД , згідно з яким в забезпечення вимог іпотекодержателя (АБ Укргазбанк ) в іпотеку передано будівлю ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе бесідки під літ. Б (1-5), яка розташована за адресою: Сумська обл., м. Ромни, б-р Жовтневої революції, 28 та земельну ділянку загальною площею 0,1422 га, кадастровий номер 5910700000:05:010:0018.

Враховуючи порушення позичальником - ПП Будінвест Ю.С. умов кредитного договору АБ Укргазбанк у встановленому порядку звернувся до Господарського суду Сумської області з відповідним позовом про стягнення заборгованості з Позичальника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ фірма ЕОЛ-М ЛТД , який було задоволено судом.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2014 у справі №920/640/14 Господарським судом Сумської області видано відповідні накази. За наказом Господарського суду Сумської області від 18.05.2015 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області було відкрито виконавче провадження за № 51965005.

18.08.2016 у відповідності до ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІУ від 21.04.1999, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа та надано боржнику строк для добровільного виконання.

Державним виконавцем згідно ст. 56 Закону України Про виконавче провадження проведено опис та арешт майна боржника, а саме: нежитлова будівля - будівля ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе-бесідки, земельна ділянка кадастровий номер № 5910700000:05:010:0018 площею 0,1422 га, які розташовані за адресою Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28. Про, що винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 12.09.2017.

28.11.2017 державним виконавцем на підставі п. 3, ч. 1, ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Постанову про стягнення виконавчого збору від 28.11.2017 та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 28.11.2017 виведено в окремі виконавчі провадження.

Дані обставини встановлені рішенням Господарського суду Сумської області у межах розгляду справи № 920/1218/17. Також даним судовим рішенням був скасований арешт, накладений на майно боржника постановою від 12.09.2017.

З матеріалів даної справи вбачається, що постановою державного виконавця від 04.12.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 55295801 про стягнення з ТОВ фірма ЕОЛ-М ЛТД на користь держави 267,16 грн. витрат виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 04.12.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 55295623 про стягнення з ТОВ фірма ЕОЛ-М ЛТД на користь держави 603373,50 грн. виконавчого збору.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, відповідно до постанови державного виконавця ВП № 55295623 від 18.12.2017 накладено арешт на все майно боржника - ТОВ фірма ЕОЛ-М ЛТД .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що спірне майно належить йому як іпотекодержателю за Договором іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008.

Факт реєстрації іпотеки за договором іпотеки № 96/08-ІФ підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 107490774 від 14.12.2017.

Позивач наголошує, що наявність вищевказаного арешту на майно порушує права АБ Укргазбанк як іпотекодержателя та унеможливлює задоволення законних вимог Банку за рахунок майна, що перебуває в іпотеці.

Суд, розглянувши вимогу позивача про зняття накладеного постановою державного виконавця арешту з майна, яке належить ТОВ фірмі ЕОЛ-М ЛТД , зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 названого Закону у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Також, п. 6.3 договору іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008 (у редакції від 12.08.2011) передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Іпотека за договором іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008 є зареєстрованою в передбаченому законом порядку та чинною, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №114090935 від 15.02.2018.

Судом встановлено, що боржником вже порушено основне зобов'язання, за яке поручився майновий поручитель - ТОВ ЕОЛ-М ЛТД , і у АБ Укргазбанк вже наявне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

При цьому, учасники кредитних правовідносин, пов'язаних із кредитним договором № 114/08-РБФ від 12.03.2008, в т.ч. АБ Укргазбанк , ПП Будінвест Ю.С. та ТОВ фірма ЕОЛ-М ЛТД , досягли згоди щодо погашення заборгованості ПП Будінвест Ю.С . перед АБ Укргазбанк саме в позасудовому порядку, що підтверджується документами, наявними у матеріалах справи.

Також сторонами визначено загальну суму заборгованості ПП Будінвест Ю.С ., що складає 6 249 825,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про іпотеку майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Сторонами в п. 2.2 договору іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008 (у редакції від 12.08.2011) встановлено вартість предмета іпотеки 3 257 440,00 грн.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що вартість предметів іпотеки, на які накладено арешт постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області є меншою за суму заборгованості ПП Будінвест Ю.С. перед АБ Укргазбанк .

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника перед заставодержателем; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Таким чином, враховуючи, що обставини, вказані в ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження відсутні, а отже відсутні підстави для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Отже, з огляду на те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно у виконавчому провадженні, відкритому для задоволення вимог стягувача, який не є іпотекодержателем, в першу чергу задовольняються вимоги іпотекодержателя в повному обсязі, а заборгованість боржника перед АБ Укргазбанк значно перевищує вартість предмета іпотеки, то зазначений арешт не несе жодних юридичних наслідків відносно предмета іпотеки для стягувача в даному виконавчому провадженні, проте унеможливлює реалізацію права іпотекодержателя на погашення заборгованості в порядку позасудового врегулювання.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України Про іпотеку випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.04.2018 у справі №923/1371/16, в якій суд зазначив, що такі дії суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до норм Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Положеннями статті 59 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно із статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вже зазначено вище, статтею 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено зняття арешту з майна. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки іншого законного способу захисту прав, крім звернення до суду з даним позовом, у позивача немає, враховуючи усе викладене вище, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову про звільнення майна з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 18.12.2017 у виконавчому провадженні № 55295623, а саме - нерухомого майна, що належить ТОВ фірмі ЕОЛ-М ЛТД : нежитлова будівля - будівля ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м. та літнє кафе-бесідки під літ. Б (1-5), які розташовані за адресою: м. Ромни, бул. Свободи, 28; земельна ділянка кадастровий номер 5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: м. Ромни, бул. Свободи, 28.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 232-233, 236, 237,238, 241, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звільнити з-під арешту (номер запису про обтяження: 23983502), накладеного постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 18.12.2017 у виконавчому провадженні №55295623, нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма ЕОЛ-М ЛТД (код ЄДРПОУ: 24001205; місцезнаходження: 42001, Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи (колишній Жовтневої революції), 28), а саме: нежитлова будівля - будівля ресторану під літ. А-2, загальною площею 1418,2 кв.м та літнє кафе-бесідки під літ. Б (1-5), які розташовані за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28; земельна ділянка, кадастровий №5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 28.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 11.06.2018.

Суддя В.Л.Котельницька