ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2018 р.Справа № 922/884/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Яновській А.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селектур", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків про стягнення 7 990,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Селектур" 05 квітня 2018 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення у розмірі 7990,00 грн. Також просить стягнути з Відповідача судові витрати, в т.ч. витрати за надану правничу допомогу в сумі 5444,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2018 року по справі № 922/884/18 було залишено без руху позовну заяву. Ухвалою суду від 07 травня 2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селектур" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" пені у розмірі 7990,00 грн. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/884/18, а розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана ухвала суду Позивачем не була отримана, оскільки повернулась до суду з довідкою поштового відділення, де зазначено причину повернення поштових відправлень - за закінченням встановленого строку зберігання, а відповідач отримав, згідно з довідки поштового повідомлення - 11.05.2018 р.
Також, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 29.05.2018 р.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву (вх. № 14326 від 16.05.2018 р.), в якому він просить суд проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторні та просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовної заяви повністю.
Позивачем ніяких додаткових документів надано не було.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
24.07.2017 р. господарський суд м. Києва прийняв рішення, яким стягнув з ТОВ "Еларгопром" на користь ТОВ "Селектур" 85000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 1600,00 грн. судового збору. Даним рішенням було встановлено, що 19.05.2017 р. позивачем було помилково перераховано на рахунок ТОВ "Еларгопром" кошти в сумі 85000,00 грн.
03.11.2017 р. старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ Савчуком К.П. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55048093 про стягнення з ТОВ "Еларгопром" на користь ТОВ "Селектур" боргу в сумі 86600,00 грн. 15.01.2018 р. Оболонський районний суд м. Києва прийняв ухвалу, якою клопотання ТОВ "Еларгопром" та ТОВ "Селектур" у кримінальному провадженні № 42016101050000107 від 13.07.2016 р. "про скасування арешту майна" - задовольнив. Скасував арешт майна, накладений ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2017 р. на грошові кошти в сумі 85000,00 грн., які були сплачені ТОВ "Селектур" згідно платіжного доручення № 1514 від 19.05.2017 р. на рахунок 2600715172, відкритий ТОВ "Еларгопром" у ПАТ "Мегабанк".
Позивач зазначає, що з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору 22.01.2018 р. звернувся до ПАТ "Мегабанк" з заявою про повернення коштів, а 25.01.2018 р. банком дану заяву було отримано. 02.02.2018 р. Заступником голови правління ПАТ "Мегабанк" - Лещенком О.М. надано відповідь № 10-205БТ, якою вказано, що Банк, який обслуговує неналежного отримувача не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів. 15.2.2018 р. директор ТОВ "Селектур" звернувся з заявою про Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, якою просив: в примусовому порядку стягнути з ПАТ "Мегабанк" грошові кошти в сумі 85000,00 грн. та повернути їх ТОВ "Селектур" шляхом перерахування на надані реквізити. 26.02.2018 р. Позивач звернувся з запитом до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, яким просив повідомити, чи надсилалась виконавцем платіжна вимога на примусове списання коштів до ПАТ "Мегабанк" в рамках виконавчого провадження № 55048093 у відповідності до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", якщо так, то чи виконано банком таку вимогу. 05.03.2018 р. начальником Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - Гоцієм Б.І. надано лист, яким вказано, що 16.2.2018 р. державним виконавцем до ПАТ "Мегабанк" направлено платіжну вимогу для примусового списання коштів з рахунку № 2600715172, який належить боржнику. Проте ПАТ "Мегабанк" платіжну вимогу державного виконавця повернуто без виконання у зв"язку з тим, що на кошти боржника накладено арешт для забезпечення виконання за цншим виконавцим документом і на цьому рахунку немає інших ніж (крім арештованих) коштів. 12.03.2018 р. Позивач звернувся до ПАТ "Мегабанк" з запитом № 3, в якому просив повідомити: 1) коли, ким та на підставі яких виконавчих документів чи кримінальних проваджень накладно арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунку ТОВ "Еларгопром", відкритий в ПАТ "Мегабанк"; 2) яка сума коштів перебуває на розміщеному рахунку ТОВ "Елегропром", відкритий в ПАТ "Мегабанк". 16.03.2018 р. заступником голови правління ПАТ "Мегабанк" - Лещенком О.М. надано відповідь № 13-1815, якою вказано, що інформація, яка запитується відноситься до банківської таємниці передбаченої ст. 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Позивач зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1073 Цивільного кодексу України, в разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнту, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Ст. 32.2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені в розмірі 0,1% в сумі 7990,00 грн., виходячи з наступного.
Порядок повернення грошових коштів, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача регулюється постановою НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.04.2004 р. № 22, в п. 2.35. якої зазначається, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатись ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
Господарський суд м. Києва від 24.07.2017 р. визначив неналежним отримувачем ТОВ "Еларгопром", на якого законом покладено обов"язок повернути грошові кошти Позивачу. Таким чином, ТОВ "Еларгопром" згідно п. 2.35. Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22 повинен повернути Позивачу грошові кошти. Одночасно у відповідності до п. 2.35 Постанови, ПАТ "Мегабанк" не несе відповідальності за своєчасність подання ТОВ "Еларгопром" розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на рахунок ТОВ "Еларгопром" коштів.
Щодо звернення Позивачем до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з заявою про стягнення з ПАТ "Мегабанк" грошових коштів в сумі 85000,00 грн., то таке звернення є безпідставним, оскільки ПАТ "Мегабанк" не було учасником судового провадження по справі № 910/11260/17, відносно ПАТ "Мегабанк" виконавче провадження не відкривалось та будь-яких рішень зобов'язуючих ПАТ "Мегабанк" здійснити виплати не приймалось.
Стосовно питання повернення платіжної вимоги про списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Еларгопром", відповідач зазначає, що Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві до ПАТ "Мегабанк" направив платіжну вимогу № 55048093/26 від 16.02.2018 р., згідно якої ПАТ "Мегабанк" повинен був списати з рахунку ТОВ "Елагропром" кошти в сумі 95600,30 грн., ПАТ "Мегабанк" повернув платіжну вимогу без виконання з наступних підстав.
1. В платіжній вимозі № 55048093/26 від 16.02.2018 р. виконавцем порушено заповнення поля 50 та 60, а саме дата надходження платіжної вимоги в банк стягувача зазначена в неналежному місці, що передбачено в Додатку 8 Інструкції та є порушенням п. 2.5. гл. 2 Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22, зокрема - якщо розрахункові документи, в яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 та 12 та додатку 8 до Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.
2. На кошти боржника - ТОВ "Еларгопром" накладено арешт для забезпечення виконання за іншим виконавчим документом і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) у відповідності до п. 10.9. гл. 10 Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22 кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт або до отримання передбачених законодавством документів про знаття арешту з коштів.
Якщо до банку надійде платіжна вимога/інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з п. 2.18. глави 2 та п.п. 12.11. гл. 12 Інструкції.
На даний час на грошові кошти ТОВ "Еларгопром" накладено арешт (ухвала слідчого судді Оболонського району м. Києва від 16.03.2017 р.) Будь-які офіційні документи щодо скасування ухвали слідчого судді Оболонського району м. Києва від 16.03.2017 р. до ПАТ "Мегабанк" не надходили.
Відповідно до п. 10.11. Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22, Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою згідно законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим листом, відправником якогоє виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
Банк також приймає до виконання постанову виконавця про знаття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації. Але з Банку не надходило будь-якого електронного документу щодо зняття арешту з коштів. Отже, платіжну вимогу № 55048093/26 від 16.02.2018 р. ПАТ "Мегабанк" повернув до Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ м. Києва у відповідності з нормами діючого законодавства та на законних підставах.
Згідно ст. 32.2. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", в разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов"язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Ст. 8 цього Закону визначено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження.
Так, клієнт - ТОВ "Еларгопром" доручень по виконанню платіжних документів Банку не надавав. Ініціювання платежів щодо списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Еларгопром" проводилось Шевченківським РВДВС м. Києва в примусовому порядку і на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
П. 5.1. Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22 передбачено, що відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України, кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підтсаві рішення суду, а також у випадках, встановлених законом.
Так, Шевченківський РВДВС м. Києва ініціював списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Еларгопром" шляхом направлення до ПАТ "Мегабанк" платіжної вимоги, яка була повернута без виконання на підставі п. 10.9, 2.5. Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 р. № 22.
Таким чином, вимога Позивача про застосування до ПАТ "Мегабанк" пені за порушення строків виконання розрахункових документів ТОВ "Еларгопром" є неправомірною, так як ТОВ "Еларгопром" доручень по виконанню платіжних документів ПАТ "Мегабанк" не надавав та ПАТ "Мегабанк" доручення ТОВ "Елергопром" виконати ніяким чином не міг.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові повністю.
Повне рішення складено 08.06.2018 р.
Відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Суддя І.П. Жигалкін
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2018 |
Оприлюднено | 11.06.2018 |
Номер документу | 74570276 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жигалкін І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні