Постанова

від 01.06.2018 по справі 910/3930/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/3930/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Скрап-Центр"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Корсакової Г.В. - головуючого, Чорної Л.В., Яковлєва М.Л. від 01 листопада 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до місцевого господарського суду з позовом в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скрап-Центр" 117 225, 00 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

2. Позов мотивований тим, що відповідач, як вантажовідправник, в силу статті 307 Господарського кодексу України, статей 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф, оскільки допустив порушення при складенні перевізних документів, а саме зазначив у накладній неправильну масу вантажу, що було виявлено під час проведення переважування і про що було складено відповідний комерційний акт.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.

3.1. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Скрап-Центр" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" 117 255, 00 грн. штрафу та судові витрати.

3.2. Задовольняючи вимоги позивача місцевий господарський суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

4. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 13 липня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

4.1. Постанова апеляційного суду мотивована, зокрема, тим, що господарським судом першої інстанції не враховано, що інформація про масу вантажу заносилась відповідачем до накладної з даних, які надані самою залізницею, а комерційний акт, покладений місцевим судом в основу матеріальної відповідальності відправника, взагалі не відповідає вимогам, що нього ставляться, а тому не є допустимим доказом і не може підтверджувати заявлені у позові вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, позивачем до Суду подано касаційну скаргу у якій він просить оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції від 13 липня 2017 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

6. Судом апеляційної інстанції невірно розтлумачено п. 9, п. 10 Правил складання актів, п. 10 Правил приймання вантажів, наслідком чого став висновок апеляційного суду про недопустимість складеного комерційного акту як доказу, що може бути покладений в основу матеріальної відповідальності вантажовідправника.

7. Судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки факту неукладання між сторонами даного спору окремого договору на зважування вагонів, в результаті чого було порушено вимоги статті 22 Статуту залізниць України.

7.1. Виписка з книги форми ГУ-36 не містить ані живого, ані цифрового особистого підпису працівника залізниці, який проводив зважування, а тому заявлена маса вантажу працівником станції не підтверджувалась.

8. Апеляційний господарський суд невірно розтлумачив п. 4 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, що призвело до безпідставного висновку про підтвердження залізницею маси відправленого вантажу.

9. Висновок апеляційного суду про те, що ваги разом з фахівцями по зважуванню знаходяться лише на залізниці є безпідставним та прямо суперечить статті 13 Статуту залізниць України.

10. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги межі відповідальності залізниці, що призвело до порушення статті 110 Статуту залізниць України.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

11. Постанова апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з правильними застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

12. Апеляційним судом обґрунтовано відхилено комерційний акт, як допустимий доказ, оскільки суд правильно розтлумачив п. 9, п. 10 Правил складання актів.

13. Доводи скаржника щодо відсутності окремого договору на зважування є спробою ввести суд в оману, оскільки порядок визначення маси вантажу сторони погодили у самій накладній.

14. Апеляційний суд не вказував у постанові про те, що ваги для такого зважування наявні тільки у залізниці, а доводи позивача у цій частині є свідомим перекручуванням висновків суду.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Суд відхиляє доводи скаржника описані у пункті 6 цієї постанови з огляду на таке.

15.1. Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

15.1.1. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

15.1.2. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

15.2. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 567/6855 та затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 № 334.

15.3. Суди встановили, що по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт РА № 015741/477 від 19 вересня 2016 року.

15.3.1. Як вбачається з комерційного акта серії РА № 015741/477 від 19 вересня 2016 року, підставою його складення стала невідповідність маси вантажу, який перевозився у вагоні № 66722349, даним, зазначеним вантажовідправником у накладній № 32276842.

15.3.2. З розділу "Д" комерційного акту вбачається, що внаслідок зважування вагону №66722349 в статичному режимі в присутності заст. ДС Клюева, приймальника поїздів Авілової, прийомоздавальника Рогозіної на справних 150 тн. вагоних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, які пройшли держповірку 15 січня 2016 pоку, виявлено вагу брутто - 76900 кг., тара по документу - 22200 кг., нетто - 54700 кг., що менше ваги зазначеної в документі на 4900 кг. Навантаження вантажу рівномірне нижче бортів на 20см. Вантаж вкрито листами заліза, марковано. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

15.4. Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник) , начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку , а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

15.4.1. Таким чином п. 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти. Однак судами встановлено, що тільки ОСОБА_7 (заступник начальника станції) мав право на підписання комерційного акту, інші особи - приймальник Авілова та прийомоздавальник Рогозіна таких повноважень не мають.

15.4.2. Дійсно п. 10 Правил складання актів передбачає, що у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Але залучені вони можуть бути поряд з трьома підписантами, що обов'язково повинні засвідчити акт, а не замість них.

15.5. Таким чином висновок апеляційного господарського суду про те, що комерційний акт РА № 015741/477 підписано не уповноваженими особами є законним та обґрунтованим.

15.6. Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 861/5082 встановлено, що метали всіх найменувань які перевозяться навалом зважуються із зупинкою і розчепленням вагонів. Відповідно до ДСТУ 4121 -2002 металобрухт визначається як "метали чорні вторинні". Крім цього, відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТ ЗПТ відходи та брухт чорних металів відносяться до Групи 72 Чорні метали та мають свій особистий код 7204. Таким чином брухт чорних металів (металобрухт) за внутрішньодержавним стандартом та за зовнішньоекономічною класифікацією відноситься до чорних металів.

15.6.1. Суди встановили, що на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці зважування вагону проводилось в статичному режимі, однак при цьому в акті не зазначено, чи здійснювалось розчеплення вагонів, що є обов'язковою умовою при зважуванні чорних металів відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення.

15.6.2. Апеляційний суд не вказував на те, що інформація щодо розчеплення вагонів має бути обов'язково зазначена у комерційному акті, однак в контексті встановлених обставин справи цілком правильно підсумував, що відсутність інформації про те, як саме здійснено переваження в сукупності з іншими недоліками комерційного акту виключає відповідальність вантажовідправника.

16. Суд відхиляє доводи скаржника описані у пункті 7, 7.1., 8 цієї постанови з огляду на таке.

16.1. Відповідно до п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони, тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

16.1.2. Відповідно до п. 7 "Правил приймання вантажів до перевезення" маса вантажів, які перевозяться навалом насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах.

16.1.3. Даний пункт кореспондується з "Правилами перевезення вантажів навалом і насипом", які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 п. 1.1. яких трактує вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом. У перевізних документах на ці вантажі у графі "найменування вантажу" проставляється "навалом".

16.1.3.1. У додатку № 1 до цих правил надано перелік вантажів, які допускаються до перевезення навалом або насипом серед яких зазначено - метали чорні.

16.1.3.2. Відходи та брухт чорних металів відповідно до довідника кодів товарів відповідно до Української класифікації товарів УКТ ЗЕД відносяться до групи 72 чорні метали та мають свій особистий код 7204.

16.1.3.3. Саме тому у графі 20 залізничної накладної зазначено "навал", тому вантаж може бути прийнятим до перевезення лише після зважування.

16.2. Крім цього, відповідно до п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що за домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси.

16.2.1. Сторонами в накладній узгоджено порядок визначення маси вантажу на 150-тонних вагонних вагах. Графа 26 залізничної накладної відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів "спосіб визначення маси" заповнюється відправником/залізницею та в ній зазначається спосіб визначення маси.

16.3. Залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, а отже саме в ній сторони домовились щодо саме цього вагону про спосіб визначення маси .

16.4. Апеляційний суд встановив, що накопичувальна картка № 17091945 від 17 вересня 2016 року містить відомості про надання вантажовідправнику послуги зважування на вагах залізниці згідно збірнику тарифів розділ ІІІ п. 4.1, яким передбачено, що збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) нараховується за кожну операцію в таких розмірах: 75,2 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності.

16.4.1. Таким чином, працівниками станції Вінниця в документах зазначено, що позивачем здійснено зважування на своїх вагах і це підтверджується: накопичувальною карткою № 17091945 від 17 вересня 2016 року щодо здійснення платежів за зважування на вагах залізниці, випискою з книги зважування ГУ № 36.

16.4.1.1. Як зазначено в п. 4.1. Інструкції про порядок застосування засобів вагозважувальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена Наказом Міністерства Інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442 за результатами зважування оформляються перевізні документи.

16.4.2. Дослідивши зібрані докази, на підставі встановлених обставин справи апеляційний господарський суд дійшов висновку, що саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування ГУ № 36, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в п. 24 накладної відомості щодо маси вантажу.

16.5. Верховний Суд не може додатково збирати, перевіряти докази, не має права встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, жодних порушень процесуальних норм, що могли бути допущені апеляційним судом, Судом не виявлено, а тому постанова апеляційного господарського суду і у цій частині є такою, що відповідає закону.

17. Суд відхиляє доводи скаржника описані у пункті 9 цієї постанови з огляду на таке.

17.1. Суд в цій частині повністю погоджується з доводами відповідача, що викладені ним у відзиві, оскільки апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові не зазначав про те, що ваги для зважування є лише у залізниці, а вказав, що після того як сторонами було погоджено порядок зважування ніхто крім уповноважених працівників залізниці не міг здійснити таке зважування на її вагах, адже відповідач не має ключів доступу до чужого майна та не має відповідних спеціалістів.

18. Стосовно доводів скаржника, що описані у пункті 10 цієї постанови Суд зазначає таке.

18.1. Статтею 300 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

18.2. Доводи касаційної скарги у цій частині не можуть розглядатися касаційним судом, оскільки спрямовані вони на додаткове встановлення обставин справи, чого Суд зробити не може.

19. Переглядаючи, в межах свої повноважень, судові рішення у даній справі, Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

20. Крім цього, Суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" від 28 жовтня 2010 року).

20.1. В іншому ж подана скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінкою доказів та встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

20.1.2. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

20.1.3. Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.

21. Щодо відзиву

21.1. Всі доводи відповідача наведені ним у відзиві оцінені Судом під час розгляду касаційної скарги, а висновки за результатами розгляду викладені у пунктах 15 - 15 цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

23. Судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року у справі № 910/3930/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.