Рішення

від 05.06.2018 по справі 803/812/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/812/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Полетило П.С.,

за участю представників позивача Степанюка С.П., Трофимука А.В.,

представників відповідача Пивовара В.В., Ярошика Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства СТ до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство СТ (далі - ПП СТ , позивач) звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2018 року №0000271408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ПП СТ вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ від 15 січня 2015 року №400000000/2015/900105, про що складено акт від 19 грудня 2017 року №16077/14-08/30242174.

На підставі акту перевірки від 19 грудня 2017 року №16077/14-08/30242174 ГУ ДФС у Волинській області 11 січня 2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271408, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 116730,69 грн., в т. ч.: за основним платежем - 93384,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23346,14 грн., та яке було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС у Волинській області від 30 березня 2018 року №11361/6/99-99-11-03-03-25 про результати розгляду скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки з тих підстав, що в ході перевірки контролюючим органом підтверджено викрадення партії синтетичного лінійного поліетилену низької густини марки SABIC LLDPE 318B 00900 у кількості 23375 кг шляхом організації шахрайських дій, протизаконної підміни митного органу і застосування підроблених печаток та встановлено порушення за цим фактом кримінального провадження від 21 січня 2015 року №12015110200000266. При цьому, склад учасників (підозрюваних) вказаного кримінального провадження не включає осіб, пов'язаних з ПП СТ , що вказує на відсутність вини перевізника, а також відсутність причинно-наслідкового зв'язку між його діями і порушенням норм Митного кодексу України (далі - МК України). Крім того, вважає, що визначення грошових зобов'язань та застосування фінансових санкцій є безпідставним у правовому відношенні, оскільки норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), на які посилається відповідач, не передбачають визначення грошових зобов'язань та застосування фінансових санкцій з причин, вказаних в акті перевірки.

З врахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11 січня 2018 року №0000271408.

Ухвалою судді від 07 травня 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов від 22 травня 2018 року представник відповідача його вимог не визнав, мотивуючи тим, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте відповідачем правомірно, оскільки зобов'язання щодо сплати митних платежів, яке передбачене пунктом 4 статті 75, пунктом 2 статті 193, підпунктом 5 частини третьої статті 293 МК України, у разі втрати товарів після ввезення їх на територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб та недоставляння товарів до органу доходів і зборів призначення товарів, ввезених на територію України за митною| декларацією типу ІМ40ЕЕ від 15 січня 2015 року №400000000/2015/900105, несе перевізник - ПП СТ . При цьому, зазначає, що документи, які б підтверджували факт аварії або дії обставин непереборної сили, у позивача відсутні. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач відповіді на відзив до суду не подав.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позові. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача підтримали доводи, наведені у відзиві на позовну заяву. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ПП СТ вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ від 15 січня 2015 року №400000000/2015/900105, про що складено акт від 19 грудня 2017 року №16077/14-08/30242174.

Як слідує з вказаного акту, перевіркою встановлено, що ПП СТ не сплачено митні платежі, встановлені на імпорт товару, який був ввезений на територію України за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ від 15 січня 2015 року №400000000/2015/900105 і який був втрачений внаслідок протиправних дій третіх осіб. Встановлені порушення призвели до не сплати митних платежів на загальну суму 93384,55 грн., в т.ч. ПДВ - 93384,55 грн.

Внаслідок чого перевіркою зроблено висновок про порушення ПП СТ :

- пункту 4 статті 75, пункту 2 статті 193, пункту 1 частини першої статті 289, підпункту 5 частини третьої статті 293 МК України;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого до бюджету не сплачено митних платежів на загальну суму 93384,55 грн., у тому числі ПДВ - 93384,55 грн.

На підставі акту перевірки від 19 грудня 2017 року №16077/14-08/30242174 ГУ ДФС у Волинській області 11 січня 2018 року було прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000271408, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 116730,69 грн., в т. ч.: за основним платежем - 93384,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 23346,14 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДФС України від 29 січня 2018 року № 07.

Рішенням ДФС у Волинській області від 30 березня 2018 року №11361/6/99-99-11-03-03-25 про результати розгляду скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове-повідомлення рішення ГУ ДФС у Волинській області від 11 січня 2018 року №0000271408 - без змін (а. с. 16-19).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Згідно пункту 37 частини першої статті 4 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 91 МК України переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються внутрішнім транзитом або каботажем, зокрема, від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України (частина друга статі 91 МК України).

Як передбачено частинами першою, другою статті 92 МК України режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

Згідно з частиною четвертою статті 92 МК України для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 93 цього кодексу товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Так, статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої цієї статті автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з частиною п'ятою статті 102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу

Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 191 МК України перевізники зобов'язані у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них; не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу органу доходів і зборів.

Частинами другою, третьою статті 193 МК України встановлено, що у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов'язання щодо сплати митних платежів.

Перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до статті 290 МК України обов'язок із сплати митних платежів припиняється, зокрема, якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що у разі втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. При цьому, звільнення від зобов'язання щодо сплати митних платежів у розі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб МК України не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2015 року через п/п Ягодин Волинської митниці ДФС було здійснено пропуск товару синтетичний лінійний поліетилен низької густоти марки SABIC LLDPE 318 В 00900, код товару 3901, вага нетто 23375 кг. по МД типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року, згідно CMR б/н від 15 січня 2015 року, інвойсу №1846065270 від 15 січня 2015 року та направлено в зону діяльності Хмельницької митниці ДФС на адресу ТОВ Сіріус Екстружен (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20). Вартість товару згідно інвойса - 25128,13 євро. Контрольна дата доставки 26 січня 2015 року. Перевезення товару здійснювалось ПП СТ (Волинська область, м. Ковель, вул. Шевченка, 30а, код ЄДРПОУ 30242174) за маршрутом м. Кутно (республіка Польща) - ПП Ягодин - м. Хмельницький (Україна) на автомобілі НОМЕР_1 напівпричіп НОМЕР_3.

Хмельницька митниця ДФС листом від 28 січня 2015 року №519/7/22-70-00.3.24-24-ЕП повідомила Волинську митницю ДФС, що до Хмельницької митниці ДФС надійшов лист ТОВ Сіріус Екстружен , яким інформовано митницю про вивантаження в іншому місці товару, що слідував на адресу даного суб'єкта господарювання згідно МД типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року. Товар було ввезено на митну територію України в зоні діяльності Волинської митниці ДФС.

Вантажний автомобіль тягач д/н НОМЕР_2 напівпричіп д/н НОМЕР_3 згідно інвойсу №1846065270 від 15 січня 2015 року, CMR від 15 січня 2015 року транспортував сировину поліетилену марки SABIC LLDPE 318 В 00900 в кількості 23375 кг. Для переміщення через митний кордон України ТОВ Сіріус Екстружен було оформлено попередню декларацію №400000000/2015/900105. 17 січня 2015 року всупереч товарно-супровідним документам автомобіль розвантажено невідомими особами в Київській області.

По даному факту ТОВ Сіріус Екстружен звернулось до органів внутрішніх справ Київської області. За інформацією ТОВ Сіріус Екстружен місцезнаходження вантажу невідомо.

По факту організованого шахрайства та крадіжки вантажу заведена кримінальна справа, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових справ під №12015110200000266 від 21 січня 2015 року і знаходиться в проваджені Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

ГУ ДФС у Волинській області листами від 17 лютого 2017 року №1099/10/03-20-14-06-121 та від 27 березня 2017 року. №2180/10/03-20-14-08-12 звернулось до ГУ Національної поліції в Київській області з проханням надати інформацію про результати кримінального провадження №12015110200000266 від 21 січня 2015 року.

Головне управління Національної поліції в Київській області листом від 28 квітня 2017 року №5254 повідомило про те, що досудове розслідування у кримінальному проваджені №12015110200000266 від 21 січня 2015 року триває, проводяться слідчі дії спрямовані на розслідування кримінального правопорушення.

ГУ ДФС у Волинській області листом від 23 березня 2017 року №2179/10/03-20-14-08-10 звернулося до Хмельницької митниці ДФС з запитом про надання інформації щодо звернення ТОВ Сіріус Екстружен до митниці про продовження строків декларування товару, ввезеного на територію України за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року, проте Хмельницька митниця ДФС листом від 28 березня 2017 року №1359/7/22-70-00.2-18 повідомила, що товари та транспорті засоби комерційного призначення до митниці доставлені не були, митна декларація не подавалась.

ГУ ДФС у Волинській області листом від 30 травня 2017 року №3802/10/03-20-14-08-14 звернулося до ПП СТ про надання пояснення щодо несплати митних платежів відповідно до діючого митного законодавства та надати документальне підтвердження відносно перевезення зазначеного товару (копії договору на перевезення, рахунку - фактури, акту виконаних робіт, CMR, копії банківських виписок про отримання грошових коштів за надані послуги з перевезення), інформацію щодо стану розрахунків (наявність кредиторської/дебіторської заборгованості) за здійснення послуг з перевезення товару за вказаною декларацією.

ПП СТ листом від 09 червня 2017 року №19 повідомило ГУ ДФС у Волинській області, що ввезений по митній декларації типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року вантаж під час транспортування було викрадено шахрайським методом, про що свідчить кримінальна справа. Грошові кошти за надані послуги з перевезення на підприємство не надходили (наявна дебіторська заборгованість), замовником по даному перевезенню Приватне підприємство СКБ-1 (ЄДРПОУ 38372278), з яким ПП СТ було укладено договір-доручення (заявка) №3/д від 13 січня 2015 року, отримувачем та власником втраченого вантажу є ТОВ Сіріус Екстружен . Крім того, зазначено що повернення вантажу власникам та сплата грошових зобов'язань по митній декларації типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року лежить на групі шахраїв, проти яки заведена кримінальна справа.

ГУ ДФС у Волинській області для з'ясування обставин переміщення вантажу направило лист від 07 вересня 2017 року №4171/7/03-20-14-08-15 до офісу великих платників податків ДФС (за місцем основного обліку ТОВ Сіріус Естружен ) з проханням звернутися до ТОВ Сіріус Екстружен з запитом про надання інформації яка відноситься до поставки вкраденого товару та підтвердити її копіями відповідних документів.

Офіс великих платників податків ДФС листом від 22 вересня 2017 року №49762/10/28-10-41-09-08 направив запит на ТОВ Сіріус Екстружен про надання інформації стосовно придбання лінійного поліетилену по МД №400000000/2015/900105 від 15 січня 2017 року. Відповідь у встановлені законодавством строки підприємством не надана.

Крім того, станом на час проведення перевірки позивача та станом на день розгляду даної справи в митних органах відсутня інформація про доставку вказаного транспортного засобу до митниці призначення.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено факт, що вантаж, ввезений на територію України за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року, який знаходився під митним контролем, до митниці призначення не був доставлений. Відтак, перевізником ПП СТ не забезпечено дотримання вимог пункту 2 частини другої статті 191 МК України в частині недоставлення товару до митних органів призначення у строк, встановлений статтею 95 МК України, а тому відповідно до частини другої статті 193 цього кодексу позивач зобов'язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він не несе відповідальності щодо сплати митних платежів за ввезений за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №400000000/2015/900105 від 15 січня 2015 року вантаж, по факту викрадення якого порушеного кримінальне провадження №12015110200000266 від 21 січня 2015 року та склад учасників (підозрюваних) якого не включає осіб, пов'язаних з ПП СТ , оскільки звільнення перевізника від зобов'язання щодо сплати митних платежів у разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб МК не передбачено, при цьому, документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили позивачем не надано.

Згідно частини чотирнадцятої статті 354 МК України рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки

Відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Як передбачено пунктом 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно до пункту 193.1 статті 193 ПК ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно здійснено розрахунок податкових зобов'язань на загальну суму 116730,69 грн., в тому числі: ПДВ - 93384,55 грн., фінансові санкції - 23346,14 грн. та на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 11 січня 2018 року №0000271408

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки від 19 грудня 2017 року №16077/14-08/30212174, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства СТ до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повний текст рішення складений 11 червня 2018 року.