Рішення

від 01.06.2018 по справі 804/1778/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Справа № 804/1778/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Скупейко І.М.

за участю:

представника позивача Коваль І.О.

представника відповідача Гармаш І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньГоловного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0005771411 від 30.08.2016 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК визначено суму грошових зобов'язань з ПДВ у сумі 150 047,00 грн. (в т.ч. основний платіж 120 038,00 грн., фінансова санкція 30 009,00 грн.); № 0005781411 від 30.08.2016 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК визначено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 128 311,00 грн. (в т.ч. основний платіж 128 311,00 грн., фінансова санкція 0,00 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Відображення в акті перевірки податкової інформації щодо ланцюгів господарських взаємовідносин та іншої інформації не стосується безпосередньо конкретних господарських відносин позивача з контрагентами. Підприємством дотримано вимоги розумної обережності при укладенні договорів з контрагентами. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з ТОВ Прайм девелопмент груп та ТОВ МВК Трейд порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Товар, зазначений в договорах,поставлений в повному обсязі,послуги надані, результати господарських операцій відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства. До перевірки надані всі первинні документи щодо господарських операцій з контрагентами. Первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та повністю підтверджують реальність господарських операцій. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення № 0005771411 від 30.08.2016 р.,№ 0005781411 від 30.08.2016 р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які не мали можливості здійснити постачання товарів та надання послуг в зазначеному в первинних документах обсязі, оскільки вказані контрагенти не мають достатнього обсягу ресурсів для здійснення видів господарської діяльності, зазначених в договорах. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Прайм девелопмент груп , ТОВ МВК Трейд . Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

09.08.2016 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову перевіркуТовариства з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.11.2013 р. по 31.03.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2013 р. по 31.03.2016 р.

За результатами перевірки складено акт № 441/04-36-14-11/38988348 від 16.08.2016 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені ТОВ Завод ЗБК :

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі120 038,00 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 128 311,00 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

ТОВ Завод ЗБК за перевіряємий період мало господарські взаємовідносини, з контрагентамиТОВ Прайм девелопмент груп , ТОВ МВК Трейд , які були оформлені документально без фактичного здійснення, а відтак, позивач не мав правових підстав включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі таких операцій.

ТОВ Прайм девелопмент груп задекларовано операції з придбання товарів у 47 постачальників, а саме, продуктів харчування, металопродукції, будівельних матеріалів, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання.

Однак, продаж товарів ТОВ Прайм девелопмент груп мало зовсім інший характер. Відповідно до даних ЄРПН в перевіреному періоді ТОВ Прайм девелопмент груп реалізовано на адресу 110 покупців товар, який не придбавався підприємством.

Відповідно до наданого балансу (звіт про фінансовий результат) за 2014 р. відсутні залишки товарів на 01.01.2015 р. - це свідчить про відсутність походження даних ТМЦ.

Таким чином, відповідно до бази ЄРПН ТОВ Прайм девелопмент груп зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України відповідно до звіту 1 ДФ за 2014 р. в ТОВ Прайм девелопмент груп працювала 1 особа, основні засоби відсутні.

Товарно-транспортні накладні складені з порушенням законодавства, а саме, відсутня інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, відсутні ПІБ відповідальних осіб, є незаповнені графи.

Тобто, осіб, які здійснювали відвантаження та приймання товару, навантажувальні та розвантажувальні роботи ідентифікувати не можливо, не зазначено конкретну адресу місця завантаження товару.

Згідно звіту 1 ДФ в 2014 р. ТОВ Прайм девелопмент груп не задекларовано виплат особам (водіям, автоперевізникам), які вказані в товарно-транспортних накладних, відсутнє придбання товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України відповідно до звіту 1 ДФ за 2014 р. в ТОВ МВК Трейд працювала 1 особа, основні засоби відсутні.

Згідно баз даних ДФС України встановлено, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва зареєстровано карну справу за ст. 205 КК України у відношенні керівників ТОВ Прайм девелопмент груп № 42015100030000004 від 22.01.2015 р. В рамках цієї справи допитано громадянина ОСОБА_3, який повідомив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду без мети ведення господарської діяльності.

Згідно з даними Реєстру облікових карток суб'єктів фіктивного підприємництва ІС Податковий блок по ТОВ МВК Трейд ГУ ДФС у Тернопільській області встановлено ознаку фіктивності та 22.12.2015 р. внесено до Реєстру СФП інформацію про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

На підставі акту № 441/04-36-14-11/38988348 від 16.08.2016 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській областівинесено податкові повідомлення-рішення № 0005771411 від 30.08.2016 р., № 0005781411 від 30.08.2016 р.

01.12.2014 р. ТОВ Завод ЗБК (Покупець) та ТОВ Прайм девелопмент груп (Продавець) укладено договір № 2122014.

05.05.2015 р. ТОВ Завод ЗБК (Замовник) та ТОВ МВК Трейд (Перевізник) укладено договір № 6 про перевезення людей.

На підтвердження фактичної поставки товарів та надання послуг на підставі укладених договорів позивачем надано копії наступних документів: договорів, додаткових угод, рахунків-фактур; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень; банківських виписок; акту здачі-прийняття послуг.

Податковим органом надано витяги з бази даних, податкові розрахунки форми 1 ДФ, звіти про фінансові результати.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державн умитну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманнямя кого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державн уподаткову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (плановіабопозапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є :83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючіоргани.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;в) ввезення товарів на митну територію України;е) постачанняпослуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання ких є митна територія України; г) ввезення не оборотних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг ;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основнихзасобів, у тому числі інших не оборотних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротн ікапітальні активи); ввезенням товарів та/або не оборотних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітногоподаткового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїйсукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ Завод ЗБК за перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ Прайм девелопмент груп , ТОВ МВК Трейд , на підставі яких сформована спірна сума податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, послуг з метою їх використання в господарській діяльності, підтвердження господарських операцій належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Згідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів, послуг з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В судовому засіданні позивачем не спростовано наявність порушень, зазначених в акті перевірки.

З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредит вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Доводи позивача стосовно того, що реальність постачання товарів, надання послугз боку спірнихконтрагентів в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договорами, видатковими накладними, іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання, не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товарів, надання послуг в адресу позивача, доказів можливості постачання товарів, надання послуг завдяки залученню контрагентами інших контрагентів для подальшого постачання товарів, надання послуг позивачу. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у контрагентів підприємства об'єктивної можливості виконати умови договорів через не достатність ресурсів для здійснення господарських операцій, не встановлення факту придбання товару ТОВ Прайм Девелопмент груп для подальшого продажу позивачу, не встановлення первинних документів про залучення спірними контрагентами третіх осіб до здійснення господарських операцій.

Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у поданих позивачем первинних документах (зокрема, щодо постачальника товарів, надання послуг) змісту розглядуваних операцій.

Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари дійсно поставлені позивачу, послуги надані, але не тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит.

Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірними контрагентами. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0005771411 від 30.08.2016 р., № 0005781411 від 30.08.2016 р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Завод ЗБК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено у повному обсязі 08.06.2018р.

.

Суддя О.С. Рябчук