Постанова

від 06.06.2018 по справі 826/10421/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Справа № 826/10421/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Накельського Ю.Б.,

представника третьої особи Каневської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Рокмар на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2018 року у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рокмар

до Міністерства юстиції України,

Комісії з питань розгляду скарг у сфері

державної реєстрації

Департаменту державної реєстрації

Міністерства юстиції України,

державного реєстратора

Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України

Сторчак Сергія Петровича,

державного реєстратора

Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України

Чекригіна Олександра Валерійовича,

приватного нотаріуса Козівського районного

нотаріального округу Боднарук Наталії Миколаївни,

приватного нотаріуса Тернопільського міського

нотаріального округу Бондарчук Оксани Ігорівни

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги

на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Гуків Агро , товариство з обмеженою відповідальністю

Мрія Фармінг Галичина ,

товариство з обмеженою відповідальністю Новагрос

про визнання протиправними та скасування наказів

і рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Рокмар (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), державного реєстратора Департаменту державної реєстраціїМіністерства юстиції України Сторчак Сергія Петровича (далі - відповідач-3), державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича (далі - відповідач-4), приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу Боднарук Наталії Миколаївни (далі - відповідач-5), приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бондарчук Оксани Ігорівни (далі - відповідач-5), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Гуків Агро , товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Галичина , товариство з обмеженою відповідальністю Новагрос про:

- визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України від 22.02.2017 р. № 632/5, від 24.03.2017 р. № 950/5;

- визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна О.В. від 22.02.2017 р. № 33989547, від 22.02.2017 р. № 33989633, прийнятих на виконання наказу Міністерства юстиції України № 632/5 від 22.02.2017 р.;

- визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сторчака С.П. від 24.03.2017 ро. № 34448909, від 24.03.2017 р. № 34448909, прийнятих на виконання наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017 р. № 950/5;

- визнання протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. від 28.03.2017 р. № 34497284 про внесення змін до запису про право власності;

- зобов'язання Міністерства юстиції України поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи від 03.11.2015 р. № 11873987 про право власності ТОВ Рокмар на нежитлові приміщення в смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, по вул. Богуна 8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 765510961230),

- зобов'язання Міністерства юстиції України поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123055100:02:007:0854) № 7057286, вінесений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б. на підставі рішення від 04.03.2016 р. № 28597770;

- зобов'язання Міністерства юстиції України поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123055100:02:007:0854) № 13565752, внесений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б. на підставі рішення від 04.03.2016 р. № 15869495.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані ним накази були прийняті Мінюстом без вирішення питання про недійсність правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу нерухомого майна, що судом першої інстанції також не було надано оцінки даного договору, що скарга на реєстраційні дії (рішення) подана ТОВ Новагрос до Мінюсту з пропуском строку, встановленого законом, і що його не було повідомлено про її надходження та розгляд.

З цих та інших підстав, апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ Новагрос , ТОВ Гуків Агро і ТОВ Мрія Фармінг Галичина просять залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, зазначаючи, що на їх думку, судом було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та враховуючи відзиви третіх осіб, перевіривши у межах доводів апеляційної скарги відповідно до ст. 308 КАС України повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.11.2015 р. між ТОВ Новагрос і ТОВ Рокмар було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 2687,6 кв.м в смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, по вул. Богуна 8.

На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.11.2015 р. № 25807226 та від 04.03.2016 р. №№28597770, 28598671 щодо реєстрації за ТОВ Рокмар права власності на нежитлові будівлі загальною площею 2687,6 кв.м, припинення договору оренди земельної ділянки укладеного з ТОВ Новагрос та реєстрації права оренди на таку земельну ділянку за ТОВ Рокмар .

30.10.2016 р. группою компаній, що входять в структуру Агрохолдингу Мрія : ЗІБУРЕКО ЛІМІТЕД , МРІЯ АГРОХОЛДИНГ ПАБЛІК ЛІМІТЕД , МРІЯ ХОЛДІНГС САЙПРУС ЛІМІТЕД та ФАРРУКА ЛІМІТЕД до Міністерства юстиції України було подано скаргу на дії державного реєстратора щодо реєстрації 09.07.2014 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізични осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів ТОВ Новагрос .

За результатами розгляду зазначеної скарги Міністерством юстиції України прийнято наказ від 17.11.2016 р. № 3258/5, яким скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2014 № 16391050006000565 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (стосовно зміни складу засновників та найменування), проведену державним реєстратором реєстраційної служби Козівського районного управління юстиції Тернопільської області Перцаком І.В. щодо ТОВ Новагрос .

У зв'язку з цим, 24.01.2017 р. ТОВ Новагрос подало скаргу до Міністерства юстиції України на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.11.2015 р. № 25807226 та від 04.03.2016 р. №№28597770, 28598671 щодо реєстрації за ТОВ Рокмар права власності на нежитлові будівлі загальною площею 2687,6 кв.м, припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ Новагрос , та реєстрації права оренди на таку земельну ділянку за ТОВ Рокмар .

За результатами розгляду зазначеної скарги відповідачем-1 прийнто наказ від 22.02.2017 р. № 632/5, яким скасовано вказані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підставою для прийняття зазначеного наказу став висновок Комісії з питань розгляду скарг в сфері державної реєстрації від 15.02.2017 р., складений за результатами розгляду скарги ТОВ Новагрос від 24.01.2017, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.01.2017 р. за № 2297-0-33-17, яким встановлено, що оскаржувані рішення нотаріуса прийняті на підставі заяв, поданих неналежними особами.

На виконання наказу від 22.02.2017 р. № 632/5 рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна О.В. від 22.02.2017 р. № 33989547 були внесені відповідні зміни до реєстру речових прав та їх обтяжень.

Після яцього ТОВ Рокмар повторно звернувся до державного реєстратора з приводу реєстрації за ним права вланості на спірне нерухоме майно та права користування відповідною земельною ділянкою.

09.03.2017 р. державним реєстратором Тернопільської філії КП Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Черняком К.В. на підставі поданих ТОВ Рокмар документів, зокрема договору купівлі-продажу від 03.11.2015 р., укладеного між ним і ТОВ Новагрос , були прийняті рішення №№ 34196664, 34197210, 34197432 та проведено реєстраційні дії щодо прав позивача на нерухоме майно за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна 8 та земельну ділянку.

15.03.2017 р. ТОВ Новагрос звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на вказані реєстраційні дії.

За результатом розгляду зазначеної скарги відповідачем-1 прийнято наказ від 24.03.2017 р. № 950/5, яким скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.03.2017 р. №№ 34196664, 34197210, 34197432 (про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, припинення права оренди земельної ділянки ТОВ Новагрос , реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ Рокмар ).

Підставою для прийняття зазначеного наказу став висновок Комісії з питань розгляду скарг в сфері державної реєстрації від 24.03.2017 р., яким встановлено, що державним реєстратором при вчиненні спірних реєстраційних дій не було встановлено відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими і вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та прийнято рішення за відсутності повноважень у суб'єкта оскарження, оскільки договір купівлі-продажу посвідчувався приватним нотаріусом Ваврів О.Б.

На виконання наказу Мінюсту від 24.03.2017 р. № 950/5 рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сторчака С.П. від 24.03.2017 р. № 34448909 були внесені відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

04.05.2017 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ Новагрос (як Продавцем) та ТОВ Гуків Агро (як Покупцем), прийнято рішення № 35051269 про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8 за ТОВ Гуків Агро .

31.05.2017 р. приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ Гуків-Агро (як продавцем) та ТОВ Мрія Фармінг Галичина (як покупцем), прийнято рішення № 35465788 про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 765510961230, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, за ТОВ Мрія Фармінг Галичина .

Позивач, вважаючи протиправними накази Міністерства юстиції України від 22.02.2017 р. № 632/5, від 24.03.2017 р. № 950/5 та рішення державних реєстраторів, прийняті на їх підставі, а також реєстраційні рішення про реєстрацію прав на спірне нерухоме майно за третіми особами, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони винесені у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема з дотримання процедури їх прийняття.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1128), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5.12.2015 р. № 1127, яка була чинною на момент прийняття спірних рішень (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 2, ст. 4 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Державній реєстрації прав підлягають, серед іншого: іпотека та заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 3 статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов'язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

У ст. 22 Закону № 1952-IV передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Пунктами 9, 14, 18, 23 Порядку № 1127 передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та / або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Згідно зі ст. 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; 6) забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При цьому, згідно з ч. 9 вказаної статті Закону № 1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 2, 3, 8-14 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що: 1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації; 2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Отже, до повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації, під час якого здійснюється перевірка правомірності вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (рішень).

Виходячи з цього та перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 17.11.2016 р. № 3258/5 було скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2014 № 16391050006000565 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (стосовно зміни складу засновників та найменування), проведену державним реєстратором реєстраційної служби Козівського районного управління юстиції Тернопільської області Перцаком І.В. щодо ТОВ Новагрос .

Таким чином, фактично зазначеним наказом Міністерства юстиції України визнано незаконною зміну складу засновників ТОВ Новагрос , зокрема й щодо директора ОСОБА_1, яким було передано у власність позивача нежитлові приміщення за адресою: Тернопільська обл., Козівський район, смт Козова, вул. Богуна, 8 (рішення про державну реєстрацію за позивачем прав та їх обтяжень від 03.11.2015 р. № 25807226 та від 04.03.2016 р. №№ 28597770, 28598671).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що такий наказ Міністерства юстиції України від 17.11.2016 р. № 3258/5 є чинним , у встановленому законом порядку протиправним не визнавася та не скасовувався, а рішення про державну реєстрацію за позивачем речових прав на вищевказане нерухоме майно з наведених підстав (незаконного складу засновників ТОВ Новагрос , якими здійснено його реалізацію) були предметом розгляду Мінвстерства юстиції України, за результатами якого прийнято наказ від 22.02.2017 р. № 632/5 про їх скасування як таких, що прийняті на підставі заяв, поданих неналежними особами, що є порушенням вимог ст.ст. 15, 24 Закону № 1952-IV.

На виконання наказу від 22.02.2017 р. № 632/5 рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіна О.В. від 22.02.2017 р. № 33989547 були внесені відповідні зміни до реєстру речових прав та їх обтяжень.

Водночас, не зважаючи на вищезазначені накази Мінюсту від 17.11.2016 р. № 3258/5 та від 22.02.2017 р. № 632/5, позивач повторно звернувся до державного реєстратора з приводу реєстрації за ним речових прав на нежитлові приміщення за адресою: Тернопільська обл., Козівський район, смт Козова, вул. Богуна, 8 з тих же підстав і 09.03.2017 р. державним реєстратором Тернопільської філії КП Центр реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Черняком К.В. на підставі тих самих документів, поданих ТОВ Рокмар , знову були прийняті відповідні реєстраційні рішення №№ 34196664, 34197210, 34197432.

Наказом Мінюсту від 24.03.2017 р. № 950/5 вказані рішення скасовані через те, що державним реєстратором при вчиненні спірних реєстраційних дій не було встановлено відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими і вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та прийнято рішення за відсутності повноважень у суб'єкта оскарження, оскільки договір купівлі-продажу посвідчувався приватним нотаріусом Ваврів О.Б., що у сукупенрсті є порушенням норм ст. 10, 24 Закону № 1952-IV та Порядку № 1127.

На виконання наказу Мінюсту від 24.03.2017 р. № 950/5 рішенням державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Сторчака С.П. від 24.03.2017 р. № 34448909 були внесені відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку накази Мінстерства юстиції України від 22.02.2017 р. № 632/5 та від 24.03.2017 р. № 950/5 прийняті у зв'язку зі встановленням порушень державними реєстраторами вимог законодавства, а саме ст.ст. 10, 15, 24 Закону № 1952-IV, про що зазначено безпосередньо в самих наказах та вбачається з матеріалів справи, а отже вони є обґрунтованими, розсудливими та прийняті на підставі, у спосбі і в межах наданих йому повноважень, а отже є правомірними.

При цьому, доводи апелянта про те, що оскаржувані ним накази прийняті Мінюстом без попереднього вирішення питання про недійсність правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст. 37 Закону № 1952-IV та п. 8 Порядку № 1128 встановлення дійсноті договору та/або визнання його недійсним не належить до компетенції Мінюсту, зокрема при розгляді скарг на дії (рішення) державного реєстратора, а натомість ним перевіряється їх вчинення на підставі, у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідному державному реєстратору, що й було зроблено відповідачем-1.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що саме такі доводи викладені в апеляційній скарзі ТОВ Рокмар /Т.2 а.с.206/, але в судовому засіданні представник апелянта зазначив протилежне, а саме, що Мінюстом в особі його Комісії було встановлено недійсність договору за відсутності в нього таких повноважень, а також зазначено, що це не було встановлено судом першої інстанції, що не відповідає дійсності та спростовується мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції /Т.2 а.с.186 зі зворотного боку/.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності до висновку Комісії, на підставі якого було прийнято наказ № 632/5, Комісією перевірявся вказаний договів як одна з підстав для реєстрації за позивачем відповідних речових прав, що відповідає вимогам законодавства. Недійним договів Комісією не визнавався.

Більш того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням суб'єкта владних повноважень (Мінюсту) є саме наказ, а безпосередньо висновок Комісії не зумовлює виникнення у позивача та/або інших осіб додаткових прав чи обов'язків та не є підставою для їх припинення.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки договору купівлі-продажу нерухомого майна, судова колегія до уваги не примйає, оскільки предметом даного спору є накази, винесені відповідачем-1 (решта позовних вимог - похідні), тобто рішення суб'єкта владних повноважень, що у відповідності до завдань адміністративного судочинства обумовлює необхдінсть перевірки судом, чи прийняті вони відповідачем на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, а не встановлення дійсності/недійсності договору, який взагалі не є предметом даного спору та не підлягає перегляду в порядку адміністративного судочинства, що, окрім іншого, також встановлено й у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції /Т. 2 а.с. 186 зі зворотного боку/.

Крім того, наводячи такі доводи в апеляційній скарзі /Т.2 а.с.207/, представник апелянта в судовому засіданні наполягав на тому, що в межах даної справи судом не може надаватися оцінка вказаному договору, а тому, на його думку, слід зупинити провадження до розгляду господарської справи, де вирішується таке питання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом даного спору є безпосередньо рішення суб'єктів владних повноважень і судом, згідно зі ст. 2 КАС України, має бути перевірено, чи діяли вони на підставі, у спосіб та в межах наданих їм повноважень при прийнятті таких рішень, тобто зовсім інший предмет спору, ніж у господарській справі, на яку посилався представник апелянта.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 07.07.1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , в якому Суд зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. по справі Смірнова проти України визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Твердження апелянта про те, що скарга на реєстраційні дії (рішення) подана ТОВ Новагрос до Мінюсту з пропуском строку, встановленого законом, є необґрунтованими, оскільки можливість звернення ТОВ Новагрос до Мінюсту зі скаргою на дії (рішення) державного реєстратора щродо реєстрації за ТОВ Рокмар відповідних прав на нерухоме майно виникла лише після прийняття наказу Мінюсту від 17.11.2016 р. № 3258/5, а не з дати прийняття рішень про державну реєстрацію від 03.11.2015 р. та від 04.03.2016 р., як помилково вважає апелянт. Тож, як вбачається з матеріалів справи, скарги до Мінюсту, на підставі яких прийнято оскаржувані накази, подані ТОВ Новагрос у межах строку, визначеного ст. 37 Закону № 1952-IV.

Доводи апелянта про те, що його не було повідомлено про надходження та розгляд Комісією Мінюсту скарг ТОВ Новагрос , є безпідставними, оскільки як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем-1 на виконання п.п. 9, 10, 11 Порядку № 1128 було надіслано ТОВ Рокмар , листи від 13.02.2017 р. № 2/2297-0-33-17/19к та від 20.03.2017 р. № 9656-0-33-17/19к з повідомленням про надходження відповідних скарг та про те, що дата, час та місце засідання Комісії будуть оприлюдненні в підрозділі Засідання комісії розділу Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації рубрики Послуги на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату, а також копії самих скарг (додатки до листів).

Водночас, у відповідності до п. 9 Порядку № 1128 неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги та перевіривши рішення суду у їх межах, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів від 22.02.2017 р. № 632/5, від 24.03.2017 р. № 950/5 та для задоволення решти позовних вимог, що є похідними.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Рокмар підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Рокмар - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 11 червня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: