Рішення

від 29.05.2018 по справі 172/1468/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1468/17

Провадження № 2/172/111/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Філіппова Є.Є.

за участі секретаря Лук"яненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс", третя особа ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс", ОСОБА_5 третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог зазначили, що 20.09.2017 року о 10.45 годині неподалік перехрестя вулиць Дніпровської та Гагаріна у м. Павлограді Дніпропетровської області водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 814 D , в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечну швидкість руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2107 під керуванням ОСОБА_1 пошкодивши транспортні засоби та завдавши матеріальних збитків, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністратнюі правопорушення.

Крім того, на пасажирському сидінні автомобіля ВАЗ-2107 в момент ДТП перебувала ОСОБА_2 яка внаслідок зіткнення автомобілів отримала тілесні ушкодження.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні 20.09.2017 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_5 на момент вчинення правопорушення перебував у трудових відносин з ТОВ Прод-Транс , на посаді водія та виконував свої посадові обов'язки.

Після вказаного випадку позивачі викликали швидку допомогу, яка доправила ОСОБА_2 до Павлоградської міської лікарні № 4, де вона лікувалась в період з -21.09.2017 по 29.09.2017 року з діагнозом - правосторонній посттравматичний кохлеоневрит, струс головного мозку. В день виписки ОСОБА_2 було направлено на додаткове обстеження до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова, де, в свою чергу, висновком спеціаліста установлено забій-розтягнення зв'язкового апарату в шийному відділі хребта.

Крім того, внаслідок вчинення даного адміністративного правопорушення позивачі зазнали неабияких моральних страждань, а відтак, внаслідок протиправних дій відповідача була спричинена моральна шкода. Наявність моральної шкоди обґрунтовують фізичним болем та стражданнями, яких зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_2 яка являється дружиною ОСОБА_1 Наслідки пошкодження здоров'я ОСОБА_2 під час вищевказаних подій до цих пір дають про себе знати, душевними стражданнями, пережитими позивачами у зв'язку із самою подією, хвилюваннями у зв'язку з можливістю втрати здоров'я та його не відновлення до початкового стану, порушенням нормального ритму життя у зв'язку з відсутністю автомобіля та, як наслідок, не змогою їздити до районного центру тощо.

Позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просять стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. кожному, 7847,26 грн. на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди, а також стягнути з відповідачам понесені позивачами витрати на правову допомогу у сумі 3500 грн.

Сторони в судове засідання 29.05.2018 року не з"явилися.

Позивачі надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник ТОВ "Прод-Транс" в особі директора проти позову заперечив. Свою позицію виклав в письмових запереченнях щодо позову.

ОСОБА_5, та третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 року встановлено, що 20.09.2017 року о 10.45 год. неподалік перехрестя вулиць Дніпровської та Гагаріна у м.Павлограді Дніпропетровської області водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем "Mercedes-Benz 814 D" в порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, пошкодивши транспортні засоби та завдавши матеріальних збитків, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністратнюі правопорушення. (а.с.9).

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2017 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за фактом ДТП, що сталась 20.09.2017 року о 10.45 год, згідно якої водій ОСОБА_5 не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, в постанові не зазначено, щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та її госпіталізації.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає дану справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Протоколом огляду від 18.10.2017 року за фактом ДТП від 20.09.2017 року- зафіксовано пошкодження транспортного засобу ВАЗ 210700-20, держ.номер НОМЕР_3 який отримав пошкодження. (а.с.25)

Згідно висновку Інспектора СРПП №1 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.10.2017 року, встановлено, що 20.09.2017 року о 10.45 годині на перехресті вулиць Дніпровська-Гагаріна водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Через 15 хвилин після ДТП пасажир автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 відчула погіршення здоров"я та каретою швидкої допомоги була доставлена до приймального відділення 4-ї МЦЛ. Автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинені матеріальні збитки. У зв"язку з тим, що відповідно до довідки наданої головним лікарем 4-ї МЦЛ ОСОБА_2 характер отриманих тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних, інші не постраждали.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2016 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки передбачено, що: п.4: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, обов"язок відшкодування шкоди, завданої позивачу під час ДТП з вини водія ОСОБА_5 покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" , з яким водій ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах, так як на момент скоєння ДТП та завдання шкоди останній виконував свої трудові обов"язки.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно виписки з історії хвороби Павлоградської міської лікарні № 4 ОСОБА_2 лікувалась в період з -21.09.2017 по 29.09.2017 року де їй діагностували - правосторонній посттравматичний кохлеоневрит, струс головного мозку. В день виписки ОСОБА_2 було направлено на додаткове обстеження до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова, де, в свою чергу, висновком спеціаліста установлено забій-розтягнення зв'язкового апарату в шийному відділі хребта.

Тобто в зв'язку з вищенаведеними ушкодженнями здоров'я позивачці ОСОБА_2 довелося звертатися до медичних установ для проведення лікувальних маніпуляцій, що призвело до трати часу та власних коштів, придбано ліків, матеріалів та обладнання для лікування після уточнення на загальну суму 7847,26 грн., що і являється матеріальним збитком, завданим ОСОБА_2 з боку відповідача. Також був погіршений психічний стан позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв"язку з порушенням ритму відпочинку та сну, який погіршився у зв"язку з посиленим фізичним болем, стресу, та стражданнях, у зв"язку з чим довелось приймати медичні препарати. Моральну шкоду позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оцінюють по 20 000,00 грн. кожному.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, позивачі не в повній мірі обґрунтували зазначену оцінку моральної шкоди саме в розмірі по 20 000 грн. кожному, так як до матеріалів справи не надали відповідних доказів щодо характеру та обсягу страждань, яких зазнали, характеру майнових та немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) саме на суму позову в цій частині.

Згідност. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наведеного та вимог закону стосовно врахування принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині - в сумі по 2 000,00 грн. кожному. Такий розмір відповідає характеру та обсягу страждань, яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазнали у результаті дорожньо-транспортної пригоди та завданих збитків.

Крім того, 01 грудня 2017 року між позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та адвокатом Мелешко І.В. укладено договір про надання правової допомоги (а.с.93).

З матеріалів справи вбачається, що згідно прибуткового касового ордеру №5 від 07.05.2018 року та акту виконаних робіт від 01.12.2018 року в період з 02.12.2017 року по день звернення до суду адвокатом Мелешко І.В. надані послуги на загальну суму 3500,00 грн. (а.с.119,120).

Положеннями п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов"язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2,3 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вартість наданих юридичних послуг є достатньою та обгрунтованою.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково, і стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає 7847,26 грн. матеріальної шкоди, та по 2000,00 грн. кожному моральної шкоди, та витрати на надання правової допомоги в розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13,76, 80, 81, 82, 133, 137,141,259, 263, 264,265 ЦПК України, ст.ст. 11,15,16,22,23,1166, 1167,1187,1188, 1194 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс", третя особа ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (код 36282322 м. Київ вул. Мельникова, 12, 04050) на користь ОСОБА_2, 1956 року народження на відшкодування матеріальної шкоди 7847,26 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (код 36282322 м. Київ вул. Мельникова, 12, 04050) на користь ОСОБА_2, 1956 року народження та ОСОБА_1, 1953 року народження на відшкодування моральної шкоди по 2000 (дві тисячі) грн., кожному.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (код 36282322 м. Київ вул. Мельникова, 12, 04050) на користь ОСОБА_2, 1956 року народження та ОСОБА_1, 1953 року народження витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн., та 3500,00 (три тисячі п"ятсот грн. 00 коп.) грн. на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Транс" (код 36282322 м. Київ вул. Мельникова, 12, 04050) на користь держави судові витрати за позовну вимогу морального характеру в розмірі 1762, 00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.)

В іншій частині позовних вимог відмовити у звязку з їх необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів.

Суддя:

.