Рішення

від 01.06.2018 по справі 375/106/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/106/18

Провадження № 2/375/140/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, проживаючої в м.Біла Церква Київської обалсті, АДРЕСА_1, поштовий індекс 09100, код платника податків, НОМЕР_1, до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, с.Насташка Рокитнянського району Київської області, вул. Незалежності, 37, поштовий індекс 09633, треті особи - ОСОБА_2, проживаюча в АДРЕСА_4 поштовий індекс 09100, ОСОБА_3, проживаючий в АДРЕСА_5

про визнання заповіту нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із позовом, позивач посилається на те, що вона являється донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4.

Зазначає, що за свого життя, а саме 04.06.2009, батько склав заповіт, яким заповідав 1/2 частину земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва її брату ОСОБА_5, а іншу 1/2 її частину ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Під час оформлення спадщини після смерті батька їй стало бути відомим від секретаря Насташівської сільської ради про існування нового складеного батьком та посвідченого 11.01.2016 секретарем Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Шило О.А. заповіту, який за своїм змістом суттєво відрізнявся від попереднього і в тому числі в частині складу спадкоємців. Спадкоємцями за останням були визначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є чужими людьми для спадкодавця.

Сам заповіт, як вбачається з його змісту, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 за № 3306/5, зареєстрованого вказаним міністерством 14.11.2011 за № 1298/20036.

На вказані порушення вказує: відсутність зазначення у спірному заповіті про те, що він був складений та записаний зі слів заповідача, а також проте, що перед підписанням він був прочитаний уголос заповідачем - ОСОБА_4; та обставина, що заповіт не був посвідчений при свідках, зважаючи, що ОСОБА_4 перебував у тяжкому стані і не міг писати та розмовляти; в заповіті відсутнє зазначення про його посвідчення поза межами приміщення органу місцевого самоврядування; неналежне встановлення даних про особу заповідача; недотримання вимог п.2.10 розділу 11 Порядку щодо повного зазначення даних про прізвище, імя та по-батькові заповідача; відсутність у Насташівській сільській раді журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі нотаріальної контори; невідповідність посвідчувального напису на спірному заповіті вимогам щодо його змісту, визначених положеннями п.1.11 розділу ІІ Порядку.

При цьому було порушено вимоги щодо форми та посвідчення заповіту, передбачені: ст.1252 ЦК України, пунктом 1.4 підрозділу 1 "Посвідчення заповітів" розділу ІІІ "Правил вчинення окремих нотаріальних дій", пунктом 2.3 розділу ІІ "Загальні правила вчинення нотаріальних дій", пунктом 2.11 розділу ІІ "Загальні правила вчинення нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування; ст. 43 Закону України "Про нотаріат" в редакції, що була чинною на на час посвідчення заповіту.

Просить визнати спірний заповіт відповідно до правил ст.1257 ЦК України нікчемним.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання свого представника не направив та подав до суду письмову заяву, якою при вирішенні спору покладається на розсуд суду та просить розглянути справу за відсутності його представника.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала за викладених у ньому обставин і підстав та суду показала, що при посвідченні спірного заповіту було порушено вимоги закону щодо форми заповіту та порядку його посвідчення.

Так, у тексті заповіту у порушення вимог 1.4. підрозділу 1 Посвідчення заповітів розділу III Правила вчинення окремих нотаріальних дій Порядку не зазначено про те, що він був складений та записаний зі слів заповідача і що перед підписанням він (заповіт) був прочитаний уголос заповідачем -ОСОБА_4.

Також, враховуючи, що ОСОБА_4 перебував у тяжкому стані, оскільки йому встановили діагноз - інсульт і він не міг писати та не розмовляв, заповіт мав посвідчуватися при свідках. Натомість секретар сільської ради при посвідченні заповіту таких вимог Порядкуне виконала.

В порушення вимог п.2.10.Порядку у спірному заповіті не зазначено повністю даних про особу заповідача, а саме не зазначено даних про номер його облікової картки платника податків.

Не зазначено у заповіті у порушення вимог пункту 2.1. Порядку і про те, що посвідчення заповіту відбувалося за межами приміщення Насташівської сільської ради та не зазначено адреси місця посвідчення заповіту. Відповідачем не ведеться журнал обліку викликів секретаря для вчинення нотаріальних дій поза межами приміщення ради.

Уточнила на запитання головуючого судді, що на порушення форми та власне посвідчення спірного заповіту вказує те, що: слова заповіт прочитано мною вголос зазначені не під текстом самого розпорядження заповідача, а після посвідчувального напису; заповіт не містить посилання, що він посвідчувався за місцем фактичного проживання заповідача та не зазначено адреси місця проживання заповідача; у заповіті не зазначено серії і номера паспорта та номера картки платника податків заповідача; на час посвідчення заповіту не вівся журнал (книга) обліку викликів секретаря поза межі приміщення сільської ради для вчинення нотаріальних дій.

Просить позов задовольнити, визнавши нікчемним заповіт, складений 11.01.2016 ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області за реєстровим № 42.

Представник третьої особи ОСОБА_3) ОСОБА_8 заперечив проти вимог позову та суду показав, що підстави для задоволення позоу відсутні, а доводи представника позивача спростовуються отриманими у справі доказами і насамперед рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.10.2017 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Насташівська сільська рада Рокитнянського району Київської області про визнання заповіту недійсним та постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 19.12.2017 у вказаній цивільній справі, які набрали законної сили.

Вважає, що спірний заповіт містить дані про місце його посвідчення, час, дані про особу заповідача, зміст розпорядження, підписаний заповідачем.

Розташування власноручного напису заповідача "заповіт мною прочитано" після посвідчувального напису, зважаючи, що після останнього міститься особистий підпис заповідача, не вважає порушенням правил посвідчення заповіту.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_2) ОСОБА_10 також заперечив проти вимог позову та підтримав надані представником іншої третьої особи у справі покази, зазначивши, що доповнити нічого не бажає.

Також просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши надані ними суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 вказаного Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 04.06.2009 ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області за реєстровим № 44. Відповідно до останнього ОСОБА_4 заповів належну йому на праві власності відповідно до виданого 06.04.2004 на його імя Державного акту серії НОМЕР_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_5, а саме 1/2 її частину, а іншу 1/2частину - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 13).

11.01.2016 секретарем виконавчого комітету Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Шило О.А. було посвідчено заповіт ОСОБА_4, згідно якого зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва він заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 14).

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 і що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтом про її народження, свідоцтвами про одруження та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а. с. 10-12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер і що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 12.05.2016 виконкомом Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області (а. с. 8).

Причиною смерті ОСОБА_4 стали хронічна серцево-легенева недостатність ІІІ ступеню, атеросклеротичний кардіосклероз, ішемічна хвороба серця. Ця обставина була встановлена судом на час розгляду іншої цивільної справи і на що вказує наявна у матеріалах справи постанова колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 19.12.2017 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Насташівська сільська рада Рокитнянського району Київської області про визнання заповіту недійсним (а.с. 45-48).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами спору, мають регулюватися положеннями глави 85 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК, а саме: письмова форма; нотаріальне посвідчення або посвідчення особами, уповноваженими на це законом (статті 1251, 1252 ЦК); зазначення у заповіті місця та часу його складання; підписання заповіту заповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК, якщо заповідач не може підписати заповіт внаслідок хвороби або фізичної вади, за його дорученням і в його присутності дозволяється підписання заповіту іншою особою. Підпис цієї особи засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на здійснення нотаріальних дій. Поряд із посвідченням підпису, нотаріус зобов'язаний також в тексті заповіту зазначити причини, які зумовили необхідність підписання заповіту третьою особою (ч. 4 ст. 207 ЦК). Недотримання цих вимог є підставою для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, перелік яких визначений статтями 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно з п. 1.2. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 за № 3306/5, зареєстрованого вказаним міністерством 14.11.2011 за № 1298/20036, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення ст. 1247 ЦК. Такі заповіти прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Спірний заповіт посвідчений секретарем Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Шило О.А., яка є особою, уповноваженою на посвідчення заповітів. Така обставина є встановленою судом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Насташівська сільська рада Рокитнянського району Київської області про визнання заповіту недійсним (а.с. 46), а тому доказуванню у відповідності до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає.

Відповідно до ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Як вбачається зі змісту спірного заповіту (а. с. 14), останній 11.01.2016 посвідчено секретарем виконавчого комітету Насташівської сільської ради Шило О.А.. Умовами заповіту передбачено, що земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку посвідчено державним актом серії НОМЕР_2, виданим 15 червня 2006 року, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_3. При цьому особою, яка посвідчувала заповіт, заповідачу роз'яснено зміст ст. ст. 1241, 1307 ЦК України. Текст заповіту надрукований, має зазначення про дату та час його посвідчення - 09 годин 00 хвилин . Також заповіт містить зазначення даних про особу заповідача - "ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (народився: с.Насташка Рокитнянського району Київської області), а у нижній його частині під підписом секретаря виконкому сільської ради містить зроблений від руки запис заповіт мною прочитано вголос із підписом від імені заповідача - ОСОБА_4.

Викладене дає суду підстави вважати, що заповіт складено у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, особисто підписаний заповідачем та посвідчений уповноваженою на це посадовою особою, тобто загальні вимоги до форми та порядку посвідчення заповіту є дотриманими.

Статтею 1257 ЦК України визначено підстави нікчемності заповіту та визнання його недійсним, які не виключають застосування загальних норм § 2 глави 16 ЦК відповідно до встановлених судом обставин, якщо вони узгоджуються з правовими підставами та наслідками нікчемності або недійсності заповіту, зазначеними у ст. 1257 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК підставами нікчемності заповіту, тобто недійсності відповідно до закону, є складання заповіту особою, яка не мала на це права, або складання з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту. На підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Спору про визнання заповіту нікчемним з підстав посвідчення його не уповноваженою на те особою в даній справі не існує.

Разом з тим, як вбачається, підставами нікчемності заповіту за твердженням сторони позивача є порушення вимог щодо його форми та посвідчення.

На переконання суду наведені у позовній заяві та підтримані у судовому засіданні доводи сторони позивача в тім, що при посвідченні спірного заповіту секретарем Насташівської сільської ради було порушено вимоги чинного законодаства щодо форми заповіту та було порушено порядок його посвідчення не спростовують вказаного висновку суду.

На разі, такі доводи стороин позивача повністю спростовуються встановленими судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Насташівська сільська рада Рокитнянського району Київської області про визнання заповіту недійсним обставинами (а.с. 46), які відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

При цьому суд виходить з того, що із отриманих у справі доказів не вбачається, що під час складання та посвідчення оспорюваного заповіту ОСОБА_4 скаржився на будь-які фізичні вади, які б перешкоджали йому самостійно прочитати заповіт і що потребувало б залучення свідків про при посвідченні спірного заповіту.

Не заслуговують на увагу суду і доводи представника позивача у судовому засіданні в тім, що слова заповіт мною прочитано вголос знаходяться внизу заповіту, тобто під текстом, а дана фраза повинна бути написана перед підписом та виконана власноручно заповідачем.

Дійсно, згідно п. 1.7 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.

Разом із тим, оскільки після слів заповіт мною прочитано вголос також знаходиться підпис заповідача, на переконання суду місце їх розташування в заповіті не є принциповим і не є підставою для нікчемності заповіту, оскільки це не суперечить загальним вимогам щодо форми заповіту і не спростовує волевиявлення заповідача щодо розпорядження належним йому майном.

Одночасно суд погоджується з доводами сторони позивача, що мали місце окремі порушення Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Так, вбачається порушення вимог п.2.1 Порядку (Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування, то в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси, а також причини, з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням органу місцевого самоврядування (наприклад: "У зв'язку з хворобою заповідача заповіт посвідчено за адресою: АДРЕСА_3"), зважаючи, що посвідчення спірного заповіту відбулося фактично поза приміщенням органу місцевого самоврядування і про що не зазначено у змісті останнього.

Позаяк, суд вважає, що вказене порушення саме по собі не може свідчити про наявність підстав для визнання спірного заповіту нікчемним.

З названих підстав суд також не приймає до уваги посилання представника позивача в тім, що порушенням порядку посвідчення спірного заповіту є відсутність у Насташівській сільській ради Рокитнянського району Київської області журналу (книгу) обліку викликів секретаря за межі приміщення сільської ради для вчинення нотаріальних дій.

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що належні, допустимі, достовірні та достатні докази наявності обставин, які б свідчили про нікчемність оспорюваного заповіту, відсутні.

Окрім того, суд при ухваленні рішення у даній справі вважає за необхідне врахувати наступне.

У разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК).

На разі, як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

З огляду на зміст позовної вимоги та встановлених судовому засіданні обставин спору чітко вбачається, що вирішення спору по суті жодним чином не стосується прав та обовязків визначеного позивачем відповідача в особі Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області. Натомість останній стосується прав та обовязків третіх осіб у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які випливають щодо їх осіб із спірного заповіту. При цьому суд виходить з того, що н ікчемність заповіту, встановлена в рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред'являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача на пропозицію головуючого висловити свою думку щодо складу осіб, які будуть приймати участь у справі і в тому числі щодо належності відповідача, клопотання про заміну відповідача чи залучення в якості такого інших осіб, не заявляла.

Викладене на переконання суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, підсумовуючи викладене, оцінючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 за № 3306/5, зареєстрованого вказаним міністерством 14.11.2011 за № 1298/20036, положеннями глав 84, 85 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст. 4, 12, 13, 19, 33, 76-83, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, треті особи - ОСОБА_2,

ОСОБА_3, про визнання заповіту нікчемним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне обгрунтування рішення виготовлено 11.06.2018.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набуло законної сили "_____"