Постанова

від 07.06.2018 по справі 535/609/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 червня 2018 року

м. Київ

справа № 535/609/16-ц

провадження № 61-5100 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_4, відповідач -сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Україна , третя особа -Микілківська сільська рада Котелевського району Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна на рішення Котелевського районного суду Полтавської області у складі судді Цвітайла П. В. від 23 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області у складі суддів: Одринської Т. В., Карпушина Г. Л., Корнієнка В. І. від 24 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна , третя особа - Микілківська сільська рада Котелевського району Полтавської області, про повернення земельної ділянки та заборони щодо її обробітку.

Встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі - СГ ТОВ Україна ), третя особа - Микілківська сільська рада Котелевського району Полтавської області, про повернення земельної ділянки та заборони щодо її обробітку .

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3.5769 га, яка розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області , яку неправомірно віднесено до відумерлої спадщини та надано в оренду ТОВ Україна .

Таким чином, просила повернути спірну земельну ділянку яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2016 року позов задоволено частково; зобов`язано СГ ТОВ Україна повернути ОСОБА_4 шляхом передачі в натурі за актом приймання-передачі, земельну ділянку площею 3,5769 га, що розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ; вирішено питання про розподіл судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними доказами правомірність своїх вимог, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції на предмет доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, СГ ТОВ Україна просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи дійшли односторонніх та передчасних висновків про задоволення позову, оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ОСОБА_4 просить відхилити касаційну скаргу СГ ТОВ Україна та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 січня 2018 року вказану справу передано на розгляд до Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною 2 статті 1280 ЦК України, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

За змістом частини 1 статті388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею .

Установлено, що рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2013 року визнано земельну ділянку площею 3,5769 га, що розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належала ОСОБА_5 відумерлою спадщиною.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2014 року, рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2013 року скасовано, заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 16 грудня 2015 року, запис про державну реєстрацію права власності за Микілківською сільською радою Котелевського району Полтавської області на земельну ділянку площею 3,5769 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва скасовано .

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 10 березня 2015 року, ОСОБА_4 визначено додатковий строк, достатній для подання нею до Котелевської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її тітки ОСОБА_5

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 лютого 2016 року, 02 лютого 2016 року право власності на спірну земельну ділянку площею 3,5769 га зареєстровано за ОСОБА_4

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову, оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності позивача поза її волею, тобто на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасованим, тому вказана земельна ділянка може бути витребувана у фактично добросовісного користувача СГ ТОВ Україна , і повернута законному власнику - ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди, задовольняючи позов не врахували того, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору оренди землі. Однак суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доказам у справі та дійшли обґрунтованого висновку про те, що земельна ділянка вибула із власності позивача поза її волею, а тому підлягає поверненню власнику.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судами надана належна правова оцінка, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Підстави для скасування судових рішень відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Враховуючи наведене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на особу, яка подала касаційну скаргу. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з суду першої інстанції, надано сторонам у справі строк на подачу заперечень на касаційну скаргу та зупинено виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2016 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2016 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2016 року.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Україна .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська