Постанова

від 11.06.2018 по справі 910/9699/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2018 р. Справа№ 910/9699/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 11.06.2018

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 (повне рішення складено 21.08.2017)

у справі №910/9699/17 (суддя Підченко Ю.О.)

За позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фастівська міська рада

про стягнення штрафу 279 000, 00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Фастівський комбінат комунальних підприємств (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 279 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору №9 від 13.09.2016 на поточний ремонт асфальтобетонного покриття дороги по вул. Симона Петлюри в м. Фастів Київської області, відповідач не виконав обумовлених договором робіт у встановлені строки, що є підставою для стягнення штрафу в сумі 279 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 позов Фастівського комбінату комунальних підприємств задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на користь Фастівського комбінату комунальних підприємств 279 000, 00 грн. штрафу та 4 320, 00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, тому на підставі п. 5.6. договору відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт також зазначив, що судом першої інстанції не перевірено факту виконання позивачем обов'язків за договором, що передують початку виконання зобов'язань відповідачем та застосовано неустойку, що є не співрозмірною з суттю порушення та обсягом заподіяної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2018 справу №910/9699/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17, роз'яснено позивачу та третій особі право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно та призначено розгляд апеляційної скарги на 21.05.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 розгляд справи №910/9699/17 відкладено на 11.06.2018.

Розпорядженням №09.1-08/1445/18 від 08.06.2018 Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9699/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 прийнято апеляційну скаргу №910/9699/17 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів Гаврилюка О.М. та Суліма В.В. до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Представник відповідача, в судовому засіданні 11.06.2018, підтримував доводи викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання, призначене на 11.06.2018, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача про розгляд справи у їх відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.09.2016 між Фастівським комбінатом комунальних підприємств (далі- замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (далі- підрядник) укладено договір № 9 на поточний ремонт асфальтобетонного покриття дороги по вул.. Симона Петлюри в м. Фастів Київської області (далі - договір) (т. 1; а.с. 18-25).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник бере на себе зобов'язання за завданням замовника, своїми силами і засобами, зі своїх матеріалів виконати роботи з поточного ремонту асфальтобетонного покриття дороги по вул. Симона Петлюри в м. Фастів, згідно обсягів, зазначених в технічному завданні (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п.4.1. договору встановлена загальна вартість робіт, яка складає 90 000, 00 гривень в тому числі ПДВ - 15 000, 00 гривень.

Відповідно до п. 3.1 договору підрядник зобов'язується розпочати роботи не пізніше п'яти календарних днів з моменту укладання договору і реєстрації та взяття на облік юридичних зобов'язань по договору управлінням Державної казначейської служби країни та закінчити їх не пізніше 01.11.2016 року.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені у разі виникнення обставин непереборної сили. Перегляд строків виконання робіт оформлюється у вигляді додаткової угоди, підписаної уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Згідно з п. 3.3 договору замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт.

Підрядник виконує роботи у відповідності до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №54 від 14.02.2012 та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері ( п. 3.4 договору).

Сторони узгодили в п. 5.6 договору, що за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору, які пов'язані з порушенням термінів, учасник сплачує замовникові штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.

Підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати роботи у встановлені договором строки та інформувати замовника про обставини, що перешкоджають виконанню робіт за договором, а також про заходи, необхідні для їх усунення ( п. 7.4 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язаний своєчасно своєчасно інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, загрозу виконанню (своєчасному виконанню) договору підряду.

Приписами пункту 15.2 договору встановлено, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строк їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою Палатою України (п.15.3 договору).

На виконання договору Фастівським комбінатом комунальних підприємств, відповідно до вимог п. 6.2. договору здійснена попередня оплата, згідно постанови Кабунету Міністрів України №117 від 23.04.2014, у розмірі 30% від вартості договірної ціни, що складає 27 000, 00 гри. та підтверджується платіжним дорученням № 29 від 19.09.2016 (т. 1; а.с. 26).

З висновків засідання робочої групи з перевірки та контролю виконання ремонтних та будівельних робіт в місті Фастові від 10.11.2016 року за участю представника позивача, завідувача сектору капітального будівництва, головного спеціаліста з питань надання адміністративних послуг сектору Державного архітектурно-будівельного контролю Фастівської міської ради, начальника відділу житлово-комунального господарства, депутатів міської ради, головного інженера філії Фастівського РайДУ та майстра по виконанню робіт ТОВ "БТК "Київбудсервіс" ОСОБА_2, створеної розпорядженням міського голови від 18.05.2016 року за № 121 од., вбачається, що станом на 10.11.2016 року підрядником лише частково проведено роботи по холодному фрезуванню та шліфуванню асфальтобетонного покриття проїжджої частини дороги. Проведене поперечне та повздовжнє фрезування старого асфальтобетонного покриття без заміни його новим, що унеможливлює безпечний рух транспорту, пішоходів та створює загрозу для життя і здоров'я людей. Також відбувається подальше руйнування дорожнього полотна, що може призвести до збільшення обсягів робіт та заміни усього асфальтобетонного покриття вулиці і завдасть значних збитків місцевому бюджету.

23.11.2016 виконавчим комітетом Фастівської міської ради прийнято рішення про зобов'язання відповідача завершити роботи до 27.11.2016 по поточному ремонту доріг, зокрема, по вул. С. Петлюри в місті Фастові, що оформлене протоколом засідання міської постійної комісії з питань ТЕБ та НС №21 (т. 1; а.с. 37).

Листом від 23.11.2016р. №08/307 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання визначених договором робіт до 27.11.2016р. та зазначив, що у разі невиконання даної вимоги Фастівський комбінат комунальних підприємств відповідно до абз. 3 п. 7.1 договору змушений буде відмовитися від виконання договору та вимагати відшкодування збитків (т. 1; а.с. 29).

28.11.2016 засіданням міської постійної комісії з питань ТЕБ та НС прийнято рішення про розірвання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на виконання робіт по поточному ремонту доріг у місті Фастові, зокрема, по вул. С. Петлюри у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення №21 від 23.11.2016, що оформлене протоколом №22 (т. 1; а.с. 38).

На виконання протокольного рішення №22 від 28.11.2016 Фастівським комбінатом комунальних підприємств направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" лист-претензію від 02.12.2016р. №08/324, відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що відповідно до абз.4 п. 7.1. вказаного договору в односторонньому порядку розриває договір, в зв'язку з тим, що відповідач порушує свої зобов'язання щодо якості та строків виконання робіт (т. 1; а.с. 30-31).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди щодо перегляду строку виконання робіт, як і доказів звернення відповідача до позивача про зміну строків виконання робіт за спірним договором.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з умовами договору відповідач зобов'язався виконати роботи на суму 90 000, 00 грн. у строк до 01.11.2016, натомість матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав роботи за спірним договором у встановлені строки, у той час як позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату робіт у сумі 27 000, 00 грн.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" у встановлені строки роботи не виконало. Доказів зворотного, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, відповідач не надав.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 5.6 договору за період з 01.11.2016р. (дата завершення робіт) по 01.12.2016р. (02.12.2016р. - дата розірвання договору) у сумі 279 000, 00 грн є обгрунтованими, оскільки судом встановлено порушення відповідачем виконання зобов'язань за договором.

Проте, частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Статтею 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5.6. договору за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно договору, які пов'язані з порушенням термінів, Учасник сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання.

Отже, умовами договору передбачено стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне виконання робіт, проте за своєю правовою природою п. 5.6 договору встановлює стягнення з відповідача пені, оскільки неустойка у вигляді штрафу передбачає одноразове нарахування суми коштів за вчинене договірне порушення, а якщо сума коштів нараховується за кожний день прострочення виконання зобов'язання, то така неустойка є пенею. При цьому, норми ст. 230, 231 Господарського кодексу України передбачають можливість домовленості суб'єктів господарювання про нарахування та сплату пені, як за невиконання грошових, так і негрошових зобов'язань.

Погоджуючись з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення спірних штрафних санкцій з відповідача апеляційний суд вважає розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій непомірно великим, враховуючи, що загальні ціна укладеного сторонами договору складає 90000,00 грн, Відповідач частково виконав передбачені договором роботи, позивачем не подано суду доказів понесення ним збитків у зв'язку з порушення умов договору, а також розірвання позивачем договору в односторонньому порядку через місяць після вчинення відповідачем порушення.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає можливим зменшити розмір стягнутих з відповідача штрафних санкцій до 30 000,00 грн, що складає третину загальної ціни договору, укладеному сторонами, у зв'язку з цим рішення місцевого суду підлягає відповідній зміні.

Доводи апелянта про те, що відповідач не міг приступити до виконання робіт у повному обсязі з огляду на порушення позивачем власних зобов'язань, які передують початку виконання робіт, колегія суддів вважає необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач звертався до позивача з відповідними вимогами про надання документів, крім того ці обставини не звільняють підрядника від відповідальності за порушення строків виконання робіт.

Підставою звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, згідно з п. 11.3 договору, є складений та підписаний сторонами акт, якщо роботи будуть призупинені через несприятливі погодні умови. Інших підстав звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань умовами договору не передбачено.

Отже, колегією суддів встановлено, що передбачений сторонами у договорі акт про призупинення робіт через несприятливі погодні умови між ними не укладався.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 задоволенню не підлягає, водночас рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 підлягає зміні.

При цьому, оскільки даний спір виник внаслідок порушення саме відповідачем умов договору, апеляційний суд відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вважає справедливим покласти судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2017 у справі №910/9699/17 змінити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Київбудсервіс" (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, 25, код ЄДРПОУ 38684376) на користь Фастівського комбінату комунальних підприємств (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Нова, 9, код ЄДРПОУ 03346414) штрафні санкції в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн 00 коп. - за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині у позові відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

4. Матеріали справи №910/9699/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому главою 2 розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.06.2018.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім