Рішення

від 11.05.2018 по справі 808/514/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2018 року Справа № 808/514/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі- відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб №05 від 27 березня 1993 року, складений виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області;

-зобов'язати відповідача внести зміни в актовий запис про шлюб №05 від 27.03.1993 укладенний між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, складений виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області та в графі національність нареченої замість "українка" вказати "німка".

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що зверталася до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №05 від 27.03.1993, а саме виправити національність нареченої українка на німка , але за результатом розгляду вказаної заяви, відповідачем у її задоволенні було відмовлено.

Відповідачем надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. №9694 від 26.03.2018) та заперечення проти відповіді на відзив позивача (вх. №11034 від 04.04.2018), яким повідомляє, що підтримує доводи викладені у Висновку про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 12.01.2018. Зазначає, що відповідач не має права виправити національність нареченої українка на німка через відсутність законних підстав для внесення змін до актового запису, так як національність нареченої українка не є помилкою, а її свідомим вибором при отриманні паспорта. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання без виклику сторін на 06.04.2018.

Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ст. 258 КАС україни, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Судом прийнято рішення у справі у межах встановленого Законом строку для розгляду справи, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про народження від 30 січня 1973 року серії НОМЕР_2, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась ОСОБА_4 у с.Зоряне, Куйбишевській район, Запорізької області та зроблено запис в книзі записів громадянського стану № 4. В розділі "Батьки" зазначено батько ОСОБА_5, національність "німець" та мати ОСОБА_6, національність "українка".

27 березня 1993 року ОСОБА_4 зареєструвала з ОСОБА_2 шлюб у Розівській селищній Раді Куйбишевського району Запорізької області та з свідоцтва про укладення шлюбу від 27 березня 1993 року серії НОМЕР_3 видно, що зроблено актовий запис № 5. В актовому записі була вказана національність нареченої "українка".

Також матеріалами справи підтверджено, а саме записом акту про народження №17 від 15.12.2017, виданого Державним архівом Запорізької області, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В розділі "Батьки" зазначено батько ОСОБА_7, національність німець . Цей же факт також підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 26 листопада 1961 року Розівським районним бюро ЗАГС Запорізької області про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, національність німець та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, національність українка , про що зроблено запис в книзі записів актів громадянського стану №59 від 26 листопада 1961 року.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою про внесення змін до: актового запису про шлюб позивача № 05 від 27 березня 1993 року, складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, щодо виправлення національності нареченої з "українка" на "німка".

Однак висновком Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12 січня 2018 року відмовлено позивачу у внесенні змін.

Не погоджуючись з такими висновком позивачка звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, пов'язані з діяльністю органів державної реєстрації актів цивільного стану проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" за № 2398-VI від 01.07.2010 року.

Частинами 1 та 4 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно частини 4 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за №96/5 затверджено "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" (далі - Правила).

У відповідності до пункту 1.1 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Приписами пункту 1.5 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом.

Відповідно до пункту 1.7 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Пунктом 2.6 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Положеннями пункту 2.12 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Також підпунктом 2.13.12 пункту 2.13 "Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", що внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Згідно з підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 зазначених Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 25 червня 1992 року №2494-XII "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Крім того, як слідує з приписів частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національності, культурної, релігійної та мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Також, слід звернути увагу й на те, що право на належність особи до певної національності або національної меншини, зокрема захищається і Міжнародною Рамковою Конвенцією Про захист національних меншин від 01 лютого 1995р. (ратиф. Україною 09 грудня 1997р., чинна з 01 травня 1998р.), зі змісту статті 3 якої слідує, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану", зазначено, що при розгляді таких справ слід враховувати, що в актових записах про народження повинні міститись відомості про національність батьків, а якщо їх не було внесено чи неправильно зазначено то такий актовий запис має бути доповнено відповідно до рішення суду. Питання щодо національності батьків, суд вирішує на підставі письмових та інших доказів.

Приймаючи до уваги надані позивачем та відповідачем докази, а саме Свідоцтво про народження від 30 січня 1973 року серії НОМЕР_2, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась ОСОБА_4 про що зроблено запис в книзі записів громадянського стану № 4, в розділі "Батьки" зазначено батько ОСОБА_5, національність "німець", записом акту про народження №17 від 15.12.2017 виданого Державним архівом Запорізької області, що батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В розділі "Батьки" зазначено батько ОСОБА_7, національність німець , суд дійшов висновку про підтвердження факту німецького походження позивачки та необґрунтованість відмови відповідача у внесенні спірних змін в актовий запис та відповідно про законність і правомірність позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про шлюб № 05 від 27 березня 1993 року.

Також, слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 16.05.2013 у справі "Гарнага проти України" (№20390/07) наголошено на необхідності дотримання державою справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому.

Тобто, при обмеженні права позивача приймати рішення щодо визначення власної національної приналежності, державним органом не було надано жодного обґрунтування, що є недопустимим.

При цьому, зміна актового запису про шлюб в частині національності нареченої жодним чином не впливає ані на інтереси держави, ані на інтереси суспільства в цілому.

Як вже зазначалося вище, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано згаданим Законом та Правилами №96/5.

Пункт 2.12 Правил №96/5 передбачає, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.20 Правил №96/5 встановлено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику.

Водночас, у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку.

Аналізуючи вказані норми та долучені до матеріалів справи оскаржувані висновки, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача визнання протиправною відмову відповідача у внесенні змін до актового запису.

При цьому для повного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позивачка має право на збереження своєї національної самобутності та відновлення своєї національності шляхом внесення відповідних змін у актовий запис, а, отже, вимоги позивача про зобов'язання змінити національність в актовому записі про шлюб №05 від 27.03.1993 підлягає задоволенню.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Каштанова, буд. 11, ідентифікацій номер 26073077) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 12.01.2018 року у внесенні змін до актового запису про шлюб №05 від 27 березня 1993 року, складений виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області.

Зобов'язати Розівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни в актовий запис про шлюб №05 від 27.03.1993 укладенний між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, складений виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області та в графі національність нареченої замість "українка" вказати "німкеня".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Каштанова, буд. 11, ідентифікацій номер 26073077).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11.05.2018.

Суддя Н.В.Стрельнікова