Рішення

від 10.01.2018 по справі 810/4293/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Київ № 810/4293/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АДЖАНТА ІНДЖИНІРІНГ" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду, пред'явивши вимоги до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 11.08.2017 р. №UA 125000/2017/000204/02 про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС від 11.08.2017 р. №UA 125010/2017/00059.

Свої вимоги обґрунтовує безпідставністю висновків контролюючого органу щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару у зв'язку з неподанням достовірних та належних документів для підтвердження правильності її визначення.

У призначений для розгляду справи час уповноважені представники сторін до суду не прибули, що згідно ч.3 ст. 205 КАСУ не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАСУ справа розглянута за правилами письмового провадження.

Висловлюючи свою незгоду з мотивацією позову відповідач, у представлених суду письмових запереченнях вказав, що декларантом позивача було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту за електронною митною декларацією від 04.08.2017 р. №UA 125010/2017/00059 запасні частини для вантажних автомобілів різних артикулів торгівельної марки "Аджанта Інджиніринг", які надійшли за контрактом №75 від 28.02.2017 р. Під час розгляду декларації та поданих документів митним органом були виявлені розбіжності складової митної вартості: п.5.2 контракту №75 від 28.02.2017 р. визначено поставку на умовах передплати. В платіжних дорученнях на суму 25 000,00 дол. США зроблено посилання на проформу інвойс від 28.02.2017 р. №16-1113, який позивачем не надано. Прайс виробника товару містить розбіжності в умовах поставки: у прайсі FCA, у п.3.1 контракту №75 FOB. Пунктом 8.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту передбачено страхування за рахунок покупця, проте страхових документів митниці не представлено.

Із довідки про вартість транспортних витрат №М/0108 від 01.08.2017 р. слідує, що перевізником зазначено ТОВ "Юнітранс", що суперечить відомостям про перевізника зазначених в коносаменті. Також наявні розбіжності в даті оформлення довідки про витрати від 01.08.2017 р. та дати фактичного прибуття товару 02.08.2017 р. - відтиск ПМК Одеської митниці на коносаменті. З посиланням п.7 ч.10 ст.58 МК України, відповідач зазначив, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості товару, що є обов'язковою при її обчисленні, унеможливлює застосування ним основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору, про що зазначено у ч.2 ст.58 МК України, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини справи з наданням їм відповідної юридичної оцінки, перевіривши рішення митного органу на відповідність вимогам МК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог, з огляду на таке:

25.02.2017 р., між компанією "Буюк Екер Інджиніринг" (Республіка Туреччина) (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт №75 за умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю запасні частини, вузли та агрегати для автомобілів з торгівельною маркою "Аджанта Інджиніринг" за кількістю, номерами в каталогах та ціною, що визначатимуться щодо кожної партії товару окремо в інвойсах, які є невід'ємною частиною угоди.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Київської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію №UA 125010/2017/00059 від 11.08.2017 р., в якій вказана митна вартість за основним методом у розмірі 25 000 дол. США. Разом з декларацією були надані: контракт від 28.02.2017 № 75; інвойс від 12.07.2017 р. № IНR 2017000000003; коносамент від 21.07.2017 р.; міжнародна накладна (СMR) від 02.08.2017 р. №066503; платіжне доручення від 12.06.2017 р. №470, від 20.06.2017 р. № 477, від 30.06.2017 р. №495; довідка про транспортні витрати ТОВ "Юнітранс ЛС" від 01.08.2017 р. №М/0108; прайс-лист виробника товару від 12.07.2017 р. б/н; митна декларація країни-відправника від 13.07.2017 р.№17330100ЕХ086555. За результатом розгляду поданих документів митним органом встановлено та зафіксовано рішенням UA 125000/2017/000204/02 від 11.08.2017 р. про наявність розбіжностей та відсутність інформації щодо ціни товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: п.5.2 контракту №75 від 28.02.2017 р. визначено поставку на умовах передплати. В платіжних доручення на суму 25 000,00 дол. США зроблено посилання на проформу інвойс від 28.02.2017 р. №16-1113, який позивачем не надано. Прайс виробника товару містить розбіжності в умовах поставки: у прайсі FCA, у п.3.1 контракту №75 FOB. Пунктом 8.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту передбачено страхування за рахунок покупця, проте страхових документів митниці не представлено.

Із довідки про вартість транспортних витрат №М/0108 від 01.08.2017 р. слідує, що перевізником зазначено ТОВ "Юнітранс", що суперечить відомостям про перевізника вказаних в коносаменті. Також наявні невідповідності в даті оформлення довідки про витрати від 01.08.2017 р. та даті фактичного прибуття товару 02.08.2017 р. - відтиск ПМК Одеської митниці на коносаменті.

На виконання вимог митного органу позивачем було додатково надані в електронному вигляді: проформа-інвойс від 28.02.2017 р. №16-1113; копія митної декларації країни відправника від 13.07.2017 р. №17330100ЕХ086555; лист позивача від 04.08.2017 р. про те, що вантаж не страхувався; договір транспортного експедирування від 20.06.2017 р. №923; договір транспортно-експедиторського обслуговування від 30.08.2016 р. №30082016/4; договір про організацію перевезень автомобільним транспортом від 01.06.2016 р. №1855; лист відправника товару про вартість вантажу згідно інвойсу № IНR 2017000000003 у 25 000 дол.США як на умовах доставки FOB Mersin, так і на умовах FCA Mersin. Одержання зазначених документів відповідачем підтверджено оскаржуваним рішення, графа 33.

Незважаючи на це митним органом було прийнято рішення про коригування вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до статей 49, 50 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. За приписами ч.1 ст. 51-52 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст. 52 МКУ, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з ч.1-2 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Згідно ст. 54 кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, -ст. 55 Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МКУ митному органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів надано право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

На підставі ст. 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

При неможливості застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 58 МКУ встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст. 53 МКУ. Подані документи містили зрозумілі та виправдані числові дані, які визначають митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч.4-5 ст. 58 МКУ.

Неподання декларантом таких додаткових документів, як поліс страхування, виписки з бухгалтерської документації: каталоги, специфікації прейскуранти, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, на переконання суду, не впливає на правильність визначення митної вартості за основним методом, що підтверджується вже наданими до митного оформлення документами.

Для суду є незрозумілим запитування митним органом у позивача страхових документів у випадку, коли позивач стверджує, що страхування товару не здійснювалось або експертного висновку про якісні та вартісні характеристики товарів за відсутності обґрунтування неможливості встановити таку ціну на підставі вже поданих відомостей.

Вивчивши зміст додатково поданих документів, суд вважає наявну у них інформацію достатньої та достовірної, яка є необхідною для опрацювання митним органом для встановлення правильності обраного позивачем методу визначення митної вартості імпортованого товару.

Не можна визнати належним доводом присутність у поданих документах таких розбіжностей, які унеможливлюють визначення правильної ціни. Так, посилання митниці на різні умови поставки, що зазначені в контракті та прайсі для відповідача не мають значення, позаяк продавець своїм листом повідомив митний орган про дійсну вартість товару та непов'язаність її з умовами поставки. Суд також не може погодитись, що визначальним для відповідача був неподаний проформа інвойс, за яким здійснювалася поставка, оскільки останній безпосередньо не утворює задекларованої ціни, а лише відображає господарські правовідносини між позивачем та його контрагентом за контрактом.

Крім того, посилаючись на виявлені розбіжності у визначенні умов поставки за правилами Інкотермс-2010 митний орган не навів аргументів стосовно того, яким чином це відображається на правильності підтвердження заявленої вартості товару та/або як це унеможливлює її встановлення за першим методом (за ціною договору).

Суд також критично ставиться до обраної відповідачем позиції, яка зводиться до висновку про імперативність його вимог щодо надання будь-яких запитуваних документів без огляду на конкретну потребу в них, оскільки при такому підході дії суб'єкта владних повноважень перетворюються у самоціль, а не об'єктивне з'ясування встановлення певних юридичних фактів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем розбіжності є формальними, несуттєвими, та такими, що впливають на рівень заявленої митної вартості, а наведені доводи митного органу про те, що подані документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим обставинам справи.

За цих умов позовні вимоги ТОВ "Аджанта Інджинірінг" про визнання протиправним та скасування рішення від 11.08.2017 р. №UA 125000/2017/000204/02 підлягають задоволенню. Оскільки вимога про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів є похідними від вимог про скасування рішення, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аджанта Інджинірінг" (ЄДРПОУ 38784577, 08300, м. Бориспіль Київської області, вул. Нова, 2, буд.10, кв.33) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС (ЄДРПОУ 39470947, 08307, м. Бориспіль Київської області, міжнародний аеропорт "Бориспіль") від 11.08.2017 р. №UA 125000/2017/000204/02 про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС від 11.08.2017 р. №UA 125010/2017/00059.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аджанта Інджинірінг" (ЄДРПОУ 38784577, 08300, м. Бориспіль Київської області, вул. Нова, 2, буд.10, кв.33) 8 197, 28 (вісім тисяч сто дев'яносто сім) грн. 28 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.