Рішення

від 12.04.2018 по справі 810/3724/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Київ № 810/3724/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брагіної О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за участю представників позивача- Пальчевського А.А.; Мойшевича О.А.;

представників відповідача - Євсев'єва Г.А.; Маташ Т.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Боярського будинку відпочинку Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до Боярського будинку відпочинку Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень за адресою м. Боярка Київської області, вул. Лісна, 1, пославшись на те, що під час проведення планової перевірки ним були виявлені такі порушення вимог цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю осіб, що перебувають у цих приміщеннях, тому звернення до суду розглядається ним як превентивний захід, спрямований на попередження настання негативних наслідків.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позову категорично заперечували та пояснили, що на момент проведення перевірки і до часу розгляду справи у суді Боярський будинок відпочинку не працює. Крім того, зазначили, що більшість виявлених позивачем порушень ними усунута самостійно, що підтверджується наданими документами. Представники відповідача наполягали, що цей будинок відпочинку є єдиним закладом в Київській області спеціалізованого типу, де люди із вадами зору можуть проходити лікувальні та відновлювальні курси.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи документи та матеріали, встановивши фактичні обставини справи, з наданням їм правової оцінки, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, з урахуванням такого:

наказом ГУ ДСНС у Київській області від 19.09.2017 р. №570 був затверджений план - графік проведення перевірок, де п.4 до переліку об'єктів перевірок включений Боярський будинок відпочинку Українського товариства сліпих. У встановлений графіком строк, на підставі наказу на проведення перевірки від 19.09.2017 р. №570, було здійснено плановий контролюючий захід на предмет встановлення дотримання відповідачем норм пожежної безпеки, будівельних норм та правил.

20.10.2017 р., за результатами перевірки складено акт №184, яким зафіксовані порушення п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.1.20 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.2.5 глави 2 озділу V НАПБ А.01.001-2014; п.1.21 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.3.10 глави 3 розділу V; п.1.18 глави 1 розділу IV; п.1.6 глави 1 розділу IV; п.1.18 глави 1 розділу IV; п.1.6 глави 1 розділу IV; п.2.37 глави 2 розділу III; п.2.27 глави 2 розділу III; п.п 2 п.2.2 глави 2 розділу V; п.9 п.п.2 глави 2 розділу V; п.3.9 глави 3 розділу V; п.3.11 глави 3 розділу V; п.п.9 п.2.1 глави 2 розділу V; пп.5 п.2.1 глави 2 розділу V; п.2, 4,5 ст.57 КЦЗУ;ст.40 КЦЗУ; п.1.3, п.2.1 Наказу МНС від 15.08.2007 р. та припис від 20.10.2017 р. №183.

Крім того, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки працівником позивача, 20.10.2017 р., складено протокол КХ №003463 про вчинення директором закладу Маташ Т.Л. адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП, а перед цим прийнята постанова про накладення на неї адміністративного стягнення.

Оскільки у позивача були відсутні відомості щодо виконання його припису від 20.10.2017 р., ГУ ДСНС у Київській області звернулось з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Боярського будинку відпочинку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке: спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 липня 2007 року № 877-V, Інструкцією про порядок та умови застосування органом пожежної безпеки запобіжних заходів від 21жовтня 2004 року №130 (далі - Інструкція №130) та Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно ст.5 Закону України № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою, - ч.2 ст. цього ж Закону.

За результатами планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт та звертається до суду для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗУ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Частиною 2 ст. 70 КЦЗУ встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, суд зауважує, що для застосування такого заходу реагування як зупинення роботи підприємства виявлені порушення повинні мати таку обов'язкову ознаку, як створення загрози життю та/або здоров'ю людей. Оскільки законодавчо такий критерій не визначено він має досить широке трактування, теоретично всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі загрожують життю та/або здоров'ю людини, що дає можливість контролюючому органу самостійно визначити ступінь небезпеки, а це незавжди відповідає фактичним обставинам справи та створює умови для зловживань. Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити надані докази з відповідною правовою оцінкою.

Як слідує із представлених відповідачем документів, станом на день розгляду справи відповідно до договору на проведення навчання з підвищення кваліфікації та надання освітніх послуг працівникам лісогосподарських підприємств №32 від 02.10.2017 р.; договору №ПЕ-34.17 від 28.11.2017 р. про виконання вимірів опору ізоляції електромережі, розтіканню струму контуру з діагоналлю, вимірів повного опору ланцюгу петля "фаза-нуль"; акту про надання послуг від 28.11.2017 р. №296; специфікації до вищевказаного договору; технічного звіту перевірки технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів і ліній передач разом з електровимірювальними й випробувальними роботами від 24.11.2017 р. з додатками; листа ДП "Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації та метрології" від 09.06.2017 р. щодо чинності свідоцтва про атестацію; протоколу №3 перевірки ізоляції електрообладнання напругою 500 В, замовником якого виступив відповідач; договором №23-11-17/во від 04.12.2017 р. про надання послуг вогнегасної оборобки дерев'яних конструкцій даху триповерхового будинку вогнезахисною сумішшю ДСА-2 (м. Боярка, вул.Лісна, 1) загальною площею 2040 кв.м. з актом прийняття в експлуатацію виконаних робіт від 28.12.2017 р.; актів випробування корпусу вогнегасника від 18.10.2017 р.; наказу про призначення відповідального по пожежній безпеці від 27.09.2017 р. №9/26-к; актів проведення перевірок у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Боярського будинку відпочинку УТОС; комплексів заходів щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки; актів про невикористання гуртожитку відповідача від 07.02.2018 р.; постанови Президії Центрального правління УТОС про консервацію приміщення гуртожитку до 01.05.2018 р.; акту про відсутність приміщень на сходовій клітині від 07.02.2018 р.; акту про забезпечення пожежних резервуарів під'їздом з твердим покриттям 07.02.2018 р; акту про наявність покажчиків літерних індексів ПВ з цифровим зазначенням запасу води від 07.02.2018 р.; акту про наявність на території відповідача пожежних щитів від 07.02.2018 р.; акту про наявність інформаційного-довідкового куточку з питань цивільного захисту від 07.02.2018 р.; акту про наявність кран-комплектів на території Боярського будинку відпочинку; акту про наявність в належному стані евакуаційних виходів приміщень відповідача; акту про наявність захисних суцільних скляних ковпаків у світильниках з лампами розжарювання; акту про зазначення місць знаходження первинних засобів пожежогасіння вказівними знаками; акту про наявність переносних вогнегасників від 07.02.2018 р., майже всі вимоги контролюючого органу, викладені у приписі №183 від 20.10.2017 р. щодо усунення виявлених порушень відповідачем виконані, за виключенням обладнання приміщень гуртожитку та спального корпусу пожежною автоматичною сигналізацією та забезпечення будівель системою блискавозахисту.

У зв'язку з чим представники відповідача пояснили, що такі недоліки не створюють загрозу та життю відвідувачам. Як зазначили представники відповідача, більш суттєвою загрозою для мешканців будівель УТОС є недостатність обслуговуючого персоналу закладу, позаяк на 80 відпочиваючих передбачено лише 2 особи персоналу, тому у разі виникнення пожежі та, навіть за умови спрацювання системи протипожежної сигналізації, не всі відвідувачі взмозі самостійно полишити приміщення, а відтак саме ця обставина є визначальною при встановленні ступеню ризику.

Досвід експлуатації електронних блоків СПС та САПГГ, а також систем будь-якого призначення, які змонтовані і не працюють або працюють без постійного технічного нагляду за їх станом обов'язково дають збої у роботі. Крім того, в Україні електричний струм, який застосовують для електроживлення, як це зазначено у ГОСТі 13109 ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ ЭНЕРГИЯ, СОВМЕСТИМОСТЬ ТЕХНИЧЕСКИХ СРЕДСТВ ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ НОРМЫ КАЧЕСТВА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ЭНЕРГИИ В СИСТЕМАХ ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЯ ОБЩЕГО НАЗНАЧЕНИЯ , не відповідає європейським нормам. Вимоги EN 54-2 (п. 15.9; 15.10; 15.11; 15.12; 15.13), EN 54-3 п. 5.16 та EN 54-4 п. 4.2; 5.1; 6.3; 9.2; 9.4 (випробування, пов'язані з електричними параметрами) не враховують всіх надзвичайних подій, які може створити електрична мережа живлення з подібними показниками якості. Більшість виробників ППКП, які розраховують системи живлення на вимоги EN, при встановленні цих ППКП, особливо у сільській місцевості, мають значні проблеми, в тому числі і щодо неспрацювання систем. Цей побічний фактор суттєво впливає на коректну роботу ППКП, тому обладнання приміщення системою автоматичної сигналізації не убезпечує від трагічних наслідків при пожежах.

Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем 58-60%; порушення правил монтажу та експлуатації (ППМЕ) електроустаткування та побутових електроприладів 18-20%; ППМЕ приладів опалення 11-12%; пустощі з вогнем 7-8%; підпали 2% , а причиною загибелі людей є власна недбалість та нехтування елементарними правилами пожежної безпеки.

Таким чином, суд вважає, що відсутність у приміщеннях Боярського будинку відпочинку автоматичної системи сигналізації та блискавозахисту не створює критичної загрози життю та здоров'ю відпочиваючих, за умови належної організації робити з протипожежної безпеки, усунення виявлених позивачем порушень, в тому числі забезпечення приміщень засобами пожежогасіння, димовідведення, вільними та доступними евакуаційними виходами, доступністю до об'єктів відповідача аварійних служб, проведенням профілактичних та навчальних заходів. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та необхідність відмови у їх задоволенні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову,- відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Брагіна О.Є.

дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 17 квітня 2018 р.