Постанова

від 08.08.2018 по справі 810/3724/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3724/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представників позивача Ярової В.І., Діденка В.В.,

представників відповідача Матаж Т.Л., Євсев'єва Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Боярського будинку відпочинку Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив ухвалити рішення про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень за адресою м. Боярка Київської області, вул. Лісна, 1, пославшись на те, що під час проведення планової перевірки ним були виявлені такі порушення вимог цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю осіб, що перебувають у цих приміщеннях, тому звернення до суду розглядається ним як превентивний захід, спрямований на попередження настання негативних наслідків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення відповідачем частково усунені.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час як представники відповідача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ ДСНС у Київській області від 19.09.2017 р. №570 затверджений план - графік проведення перевірок, де п.4 до переліку об'єктів перевірок включений Боярський будинок відпочинку Українського товариства сліпих. У встановлений графіком строк, на підставі наказу на проведення перевірки від 19.09.2017 р. №570, було здійснено плановий контролюючий захід на предмет встановлення дотримання відповідачем норм пожежної безпеки, будівельних норм та правил.

20.10.2017 р., за результатами перевірки складено акт №184, яким зафіксовані порушення п.1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.1.20 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.2.5 глави 2 озділу V НАПБ А.01.001-2014; п.1.21 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014; п.3.10 глави 3 розділу V; п.1.18 глави 1 розділу IV; п.1.6 глави 1 розділу IV; п.1.18 глави 1 розділу IV; п.1.6 глави 1 розділу IV; п.2.37 глави 2 розділу III; п.2.27 глави 2 розділу III; п.п 2 п.2.2 глави 2 розділу V; п.9 п.п.2 глави 2 розділу V; п.3.9 глави 3 розділу V; п.3.11 глави 3 розділу V; п.п.9 п.2.1 глави 2 розділу V; пп.5 п.2.1 глави 2 розділу V; п.2, 4,5 ст.57 КЦЗУ;ст.40 КЦЗУ; п.1.3, п.2.1 Наказу МНС від 15.08.2007 р. та припис від 20.10.2017 р. №183.

Крім того, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки директора закладу було піддано адміністративному стягненню за ст.175 КУпАП.

У зв язку з ненаданням відомостей щодо виконання припису від 20.10.2017 р., ГУ ДСНС у Київській області звернулось з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем усунено переважну більшість порушень, при цьому зазначено, що відсутність блискавкозахисту та автоматичної системи сигналізації не створює критичної загрози життю та здоров'ю відпочиваючих.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'ятнадцяти робочих днів.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю)..

Згідно із ч. 1-5, 7 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Так, відповідно до положень статей 64 та 66 вказаного Кодексу цивільного захисту населення центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частина 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За приписами норм ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗУ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Частиною 2 ст. 70 КЦЗУ встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, суд зауважує, що для застосування такого заходу реагування як зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень виявлені порушення повинні мати таку обов'язкову ознаку, як створення загрози життю та/або здоров'ю людей. Оскільки законодавчо такий критерій не визначено, він має досить широке трактування, теоретично всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі загрожують життю та/або здоров'ю людини, що дає можливість контролюючому органу самостійно визначити ступінь небезпеки, а це незавжди відповідає фактичним обставинам справи та створює умови для зловживань. Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити надані докази з відповідною правовою оцінкою.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем усунуті майже всі порушення, виявлені під час перевірки, окрім як встановлення автоматичної системи сигналізації та блискавкозахисту. Наявність зазначених порушень визнається і відповідачем.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд.

Відповідно до п. 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-20141 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що вказані порушення не створюють критичної загрози життю та здоров'ю відпочиваючих Боярського будинку відпочинку Українського товариства сліпих, оскільки, на переконання судової колегії, люди з обмеженими фізичними можливостями, потребують більш ретельного захисту від можливих техногенних та пожежних негараздів, ніж здорові.

Водночас, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про часткове усунення виявлених порушень, оскільки згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України та частини п'ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи реагування застосовуються до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Крім того, скасування заходів реагування (відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання) можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, яке на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції від позивача надходило.

Крім того, як стало відомо під час апеляційного розгляду, напередодні судового засідання представниками ГУ ДСНС проведено повторну перевірку закладу, якою, знову ж таки, виявлено 27 порушень, в тому числі, відсутність автоматичної системи сигналізації та блискавозахисту.

Колегія суддів наголошує, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої діяльності відповідача направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на підприємстві порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315 , 317 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - скасувати.

Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Боярського будинку відпочинку Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 03968015) за адресою: вул. Лісна, 1, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київської області, шляхом зупинення експлуатації вказаного об'єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 20.10.2017 №184.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 10.08.2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов