Рішення

від 31.05.2018 по справі 820/1839/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2018 р. № 820/1839/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Єпіфанова Я.В.

представника відповідача Мироненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючий кооператив "Гаражно-Будівельний кооператив "Східний масив" (вул. Героїв Праці, буд. 30, кв. 94,м. Харків,61168, код ЄДРПОУ36985085) до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003) про скасування постанови ,-

встановив

Позовні вимоги заявлені до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області № 66/4122/0/250-17-П від 07.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови порушено вимоги чинного законодавства, а саме не встановлено замовника/забудовника, перевірка проведена за відсутності позивача, внаслідок чого він був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення перевірки, надавати пояснення, заперечення щодо висунутого звинувачення.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання. Протокольною ухвалою суду від 23.05.2018 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог пославшись на те, що перевірка проведена з дотриманням вимог діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно направлення для проведення позапланового заходу державного контролю від 07.11.2017 року № 912-н, виданого на підставі листа адміністрації Індустріального району Харківської міської ради від 12.10.2017 року № 1377/0/156-17 та направлення від 27.11.2017 року № 992-н фахівцями відповідача проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті, розташованому за адресою: м.Харків, вул.. Грицевця,9.

За результатами перевірки складено акт № 912/992-А від 28.11.2017 року, яким встановлено, що позивачем ведуться роботи з будівництва одноповерхової нежитлової будівлі на 9-ть окремих приміщень (обладнаних окремими входами з боків) орієнтовними розмірами в плані 48.5х7.3 м. Вказана будівля розміщена на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138200:11:004:0001 загальною площею 0,4361 га), наданій позивачеві для експлуатації та обслуговування автостоянки на 110 машиномісць та нежитлових будівель літ. А-1 та літ Б-1 відповідно до договору оренди від 19.06.2013 року та частково на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м.Харкова. Відповідно до листа Управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та генерального плану Харківської міської ради від 03.11.2017 року № 6495/0/27-17 містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об'єкту будівництва не надавалися, вказана будівля має ознаки об'єкта з незначними наслідками (СС1). Приміщення будується без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт ОК ГБК Східний масив від 28.11.2017 року № 912-992-Пр-3 та припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №912/992-ПР-У від 28.11.2017 року.

Акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2017 року, приписи про зупинення підготовчих робіт та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил направлені на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладень від 01.12.2017 року.

За результати розгляду матеріалів перевірки, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 0.12.2017 року № 66/4122/0/250-17-П, якою за порушення приписів п.1 ч.1 ст.34, ч.ч.1,2 ст.36 закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 до позивача на підставі п.2 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладено штраф у розмірі 63432.00 грн. Постанова направлена на адресу позивача 08.12.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 6114602817480.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, постановою КМ України від 23.05.2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок№553).

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції (пункт 2 Порядку №553).

Згідно із пунктом 5, 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки в т.ч. є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства тощо.

Пунктом 12 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №553).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 14.10.1994 року 208/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу в т.ч. за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Пунктом 19 Порядку №244 встановлено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 21 Порядку №244).

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки, встановлено, що відповідач дійшов висновку, що позивач по справі самочинно розпочав будівельні роботи на належній йому земельній ділянці, чим порушив вимоги п.1 ч.1 ст. 34, ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якими передбачено, що початок будівельних робіт без подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Проте, з таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст..1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність замовником є особа, яка має у власності або користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни об'єкта містобудування

Так, із дослідженого в судовому засіданні акту огляду земельної ділянки від 31.10.2017 року встановлено, що відповідно до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.06.2010 року № 158/10 позивачеві надано в оренду земельну ділянку площею 0,4361 га по вул.. Грицевця, 9 для експлуатації та обслуговування автостоянки та нежитлових приміщень строком до 31.05.2025 року та укладено договір оренди землі від 19.06.2013 року. Доказів на підтвердження того факту, що саме позивач є замовником будівництва об'єкта, щодо якого проводилась перевірка, суду не надано.

В судовому засіданні представник відповідача послався на те, що вказана земельна ділянка належить позивачеві, а отже останній є забудовником у розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності

Проте із дослідженого в судовому засіданні листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.03.2018 року № 6867/0/226-18 та листа гр.. ОСОБА_3 від 10.11.2017 року на ім'я Харківського міського голови від 10.11.2017 року встановлено, що вказана особа звернулася до відповідних державних органів із заявою в порядку вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 року № 390/11, про збереження самочинно побудованого об'єкту загальною площею 271.0 м 2 , побудованого на земельній ділянці, яка надана в оренду позивачеві.

Посилання відповідача на те що гр. ОСОБА_3 та один з засновників позивача зареєстровані за однією адресою, не доводять факту будівництва спірних приміщень саме позивачем по справі.

Отже, із вищезазначених документів неможливо встановити, що саме позивач здійснив самочинне будівництво спірних приміщень, а тому і застосування до позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності є безпідставним.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 Порядку №553 (в редакції, що діяла на момент проведення позапланової перевірки) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

З огляду на відсутність належних та допустимих доказів щодо особи забудовника на ділянці, де була проведена позапланова перевірка, відповідач був зобов'язаний діяти відповідно до вимог зазначеного пункту 9 Порядку і лише після встановлення особи забудовника органами внутрішніх справ притягнути таку особу (осіб) до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудування.

Доказів дотримання вимог п.9 Порядку відповідачем - суб'єктом владних повноважень суду не надано.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 66/4122/0/250-17-П від 07.12.2017 року

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено 11.06.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.