Постанова

від 11.06.2018 по справі 814/4108/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/4108/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Шляхтицького О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_1 Русь про визнання рішення та бездіяльність протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є вкладником грошових коштів за договором банківського рахунку, укладеним з ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь . На підставі постанови Правління Національного банку України ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь віднесено до категорії неплатоспроможних, відкликано банківську ліцензію, розпочато процедуру ліквідації банківської установи з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами. Проте в порушення чинного законодавства, що регулює порядок гарантування вкладів фізичних осіб, позивача не включено до реєстру осіб, які мають право на гарантовані суми за вкладом, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Постановою Правління Національного ОСОБА_4 України 19.03.2015 року №190 ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вказаної Постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 року прийнято рішення №61 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь .

19.03.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь укладено договір банківського рахунку №26051-82, відповідно до якого ОСОБА_1 відкриває Клієнту поточний рахунок №2620172134003 в національній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги ОСОБА_4 в розмірі, встановленими Тарифами на операції та послуги ОСОБА_4, що діють на дату надання послуги або проведення операції (а.с. 12-14).

Згідно виписки по особовому рахунку №2620172134003 на рахунок позивача 19.03.2015 року зараховано кошти у сумі 191 300 грн. від ТОВ Каскадмонтажстрой (код ЄДРПОУ 39417197) з р/р 26008165726001, відкритого в ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь , у вигляді надання зворотної фінансової допомоги за договором від 17.03.2015 року №701-3ФД (а.с. 15).

Також, всіх зацікавлених осіб повідомлено про те, що з 17.06.2015 року ОСОБА_1 розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 31.03.2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові), і виплати будуть здійснюватись через установи шести банків, що визначаються залежно від місця укладення договору банківського вкладу/рахунку, в тому числі, через ПАТ Південний .

Позивач, звернувшись в ПАТ Південний дізнався про те, що він не включений до переліку вкладників, які мають право на виплату вкладу.

Враховуючи наведені обставини, позивач 22.06.2015 року звернувся в ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь із заявою, в якій просив повідомити причини його не включення до списку осіб, які мають право на гарантовані суми, та неподання до Фонду гарантування вкладів його даних для відшкодування вкладу (а.с. 16).

Листом від 15.07.2015 року №989/46.8 виконавчим директором Миколаївської РД ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь позивачу повідомлено про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19.03.2015 року коштів в сумі 191 300 грн. на поточний/вкладний рахунок №2620172134003.

Також, позивачу повідомлено про те, що відповідні документи направлені ОСОБА_4 на розгляд до правоохоронних органів в порядку, передбаченому чинним законодавством, тимчасово обмежено операції за вказаним рахунком, та роз'яснено, що вказані операції будуть поновлені після отримання ОСОБА_4 інформації про відсутність шахрайських дій під час здійснення переказу коштів на вказаний рахунок.

Листом від 27.11.2015 року за вих. №10983/16 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь надіслано позивачу повідомлення про нікчемність відповідно п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦК України правочину щодо перерахування грошових коштів у розмірі 191 300 грн. з поточного рахунку ТОВ Каскадмонтажстрой , відкритий у ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь , на особовий рахунок позивача, відкритий у ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь , а також договору банківського рахунку від 19.03.2015 року №26051-82, укладеного між позивачем та ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь .

Як вбачається з вказаного повідомлення, підставою для визнання нікчемним правочину стало виявлення уповноваженою особою фактів, що свідчать про взяття банківської установою на себе зобов'язань, виконати які він очевидно неспроможний, а також фактів погіршення фінансового становища банку у зв'язку із укладення договору про відкриття банківського рахунку з позивачем.

Разом з цим, у повідомленні зазначено, що перерахування коштів здійснювалось у безготівковій формі з іншого рахунку внаслідок дроблення рахунку іншого клієнта банку, що свідчить про те, що вказаний клієнт банку мав на меті отримати кошти не від банку та не за його рахунок, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже вказаний правочин спрямований на незаконне заволодіння такими коштами.

Водночас, уповноваженою особою зазначено, що перерахування коштів ТОВ Каскадмонтажстрой на особовий рахунок позивача відбулось на підставі Договору поворотної фінансової допомоги, що свідчить про те, що укладення договору між банком та позивачем надало можливість підприємству як власнику вкладу, розмір якого перевищує гарантовану суму, і повернення якого не передбачено за рахунок Фонду, отримати вказані кошти у поновному обсязі без будь-яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими особами.

Не погоджуючись із висновками про нікчемність договору про відкриття банківського рахунку, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, а також протиправну бездіяльність відповідача у вчиненні дій щодо відшкодування коштів за вкладом, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про не підтвердження відповідачем належними доказами підстав для визнання нікчемним договору, укладеного між позивачем та банківською установою.

Суд першої інстанції зазначив, що, оскільки на день зарахування коштів на рахунок позивача посадові особи банку зберігали свої повноваження, укладення договору про відкриття банківського рахунку не суперечить чинному законодавству, не свідчить про його сумнівність і про надання переваг окремим вкладникам у зв'язку з укладенням цього договору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідачів щодо не включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом із їх зобов'язанням включити позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч. 4 вказаної статті Закону визначено, що Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); розміщені на вклад власником істотної участі банку; за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах; розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 27 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 37 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Також, відповідно до ст. 38 вказаного Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

При цьому, під час дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку Уповноважена особа Фонду вживає заходів щодо: 1) перевірки правочинів, укладених банком; 2) формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню; 3) формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом; 4) повідомлення правоохоронних органів у випадку виявлення протиправних дій відносно банку, тощо, а Фонд на підставі складеного Уповноваженою особою переліку складає і затверджує Загальний реєстр вкладників.

Разом з цим, Закон України від 23.02.2012 року №4452-VI містить імперативну норму, яка в обов'язковому порядку зобов'язує уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

Як вбачається із матеріалів справи, позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського рахунку на підставі п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Так, за правилами ч. 2 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно із п.п. 2, 7 ч. 3 вказаної статті Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Судом першої інстанції помилково не враховано ту обставину, що укладення договору про відкриття банківського рахунку, а також перерахування ТОВ Каскадмонтажстрой коштів на вказаний рахунок позивача відбулось в день прийняття Національним банком України постанови про віднесення ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь до категорії неплатоспроможних та коли банківська установа вже мала значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими клієнтами - кредиторами ОСОБА_4, не могла своєчасно і в повному обсязі виконувати їх грошові вимоги.

В даному випадку, як свідчать обставини справи та виявлено під час перевірки уповноваженою особою Фонду, видача/виплата або перерахування грошових коштів в дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих ОСОБА_4 платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що перераховані кошти з рахунку ТОВ Каскадмонтажстрой на рахунок позивача не є коштами останнього за вкладом фізичної особи - вкладника, який в розумінні цілей Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, згідно платіжного документа вказані суми є коштами поворотної фінансової допомоги, які підлягають поверненню ТОВ Каскадмонтажстрой .

Відповідно до 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що надходження коштів на банківський рахунок позивача з рахунку ТОВ Каскадмонтажстрой , який як ініціатор переводу фактично розбиває свій вклад в межах гарантійного розміру на рахунки третіх осіб, а також, враховуючи, що ці операції проведені у день визнання банківської установи неплатоспроможною, є достатніми доказами нікчемності договору банківського вкладу згідно положень п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI.

Оскільки доводи відповідача про те, що внаслідок укладання договору банківського вкладу між ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь та позивачем ТОВ Каскадмонтажстрой отримує переваги перед іншими вкладниками знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, апеляційний суд вважає правомірними дії уповноваженої особи щодо віднесення зазначеного договору банківського рахунку до переліку нікчемних.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку про доведеність уповноваженою особою Фонду наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ ОСОБА_1 Русь , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Водночас, колегія суддів враховує, що згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 року №4452-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення Уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Наведені положення Закону спростовують висновок суду першої інстанції про те, що зарахування коштів на рахунок позивача під час прийняття рішення про віднесення ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації в ОСОБА_4 посадові особи банку зберігали свої повноваження, у зв'язку із чим могли вчиняти дії, в тому числі укладати договір банківського рахунку з позивачем.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем доведено належними доказами нікчемність правочину між позивачем та банківською установою, колегія суддів вважає, що не включення позивача до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відбулось з дотриманням вимог Закону, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ОСОБА_1 Русь ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_1 Русь про визнання рішення та бездіяльність протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 11.06.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: О.І. Шляхтицький