Рішення

від 11.06.2018 по справі 815/1578/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1578/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - Краснопивцева О.К.

представника відповідача - Кисельова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" (65104, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 103, кв. 615, код ЄДРПОУ 33653427) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Маві (далі - Позивач або ТОВ Фірма Маві ) з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач або ГУ ДФС в Одеській області) в якій Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0038461212 від 14.08.2017 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" штрафних санкцій на суму 14469,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 22.02.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було направлено Позивачу лист щодо опису майна в податкову заставу. Згідно листа стало відомо, що за Позивачем обліковується податковий борг на суму 21 704,40 грн., який, як зазначає Позивач, виник на підставі двох податкових повідомлень-рішеннь від 14.08.2017 року № 0038411212 (штраф у розмірі 7 234,80 грн.) і № 0038461212 (штраф у розмірі 14 469,60 грн.)

Згідно податкової консультації ДФС України від 29.06.2017 року на момент граничного строку сплати податкових зобов'язань ТОВ Фірма Маві забезпечено сплату коштів на електронний рахунок у повному обсязі. Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку станом на 01.06.2017 податковий борг відсутній.

Позивач зазначає, що станом на 07.04.2017 року на його електронному рахунку перебували грошові кошти, що підтверджується рішенням ДФС України і податковою консультацією ДФС України. Затримка по сплаті грошових зобов'язань відбулась не з вини Позивача.

14.12.2017 року рішенням ДФС України скаргу ТОВ Фірма Маві задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0038411212 від 14.08.2018 року скасовано.

Проте про існування податкового повідомлення-рішення № 0038461212 від 14.08.2018 позивач дізнався лише після отримання листу щодо опису майна в податкову заставу, у зв'язку з чим, на підставі того факту, що затримка по сплаті грошових зобов'язань відбулась не з вини Позивача, просив задовольнити даний адміністративний позов.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

14.05.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ Фірма Маві на протязі звітного (податкового) періоду 2017 року, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України а саме порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з чим Відповідач вважає позовні вимоги підприємства щодо визнання незаконним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - повністю необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

23.05.2018 року від Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначив, що дійсно податок на додану вартість було сплачено несвоєчасно і Позивач проти цього не заперечує. Проте, фактично, такий податок сплачує не сам платник податків. Сплата податку відбувається шляхом списання грошових коштів платника з електронного рахунку на підставі відповідних реєстрів ДФС. Відповідач не заперечує ту обставину, що позивач забезпечив своєчасну наявність грошових коштів в повному обсязі на електронному рахунку, у зв'язку з чим несвоєчасність сплати ПДВ відбулась не з вини Позивача.

В судовому засіданні 05.06.2018 року Позивач підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 05.06.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) ТОВ Фірма Маві на протязі звітного (податкового) періоду 2017 року, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а саме порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ.

З наведених підстав Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.08.2017 року № 0038411212 (штраф у розмірі 7 234,80 грн.) і № 0038461212 (штраф у розмірі 14 469,60 грн.).

Як вбачається з рішення від 14.12.2017 року про результати розгляду скарги ТОВ Фірма Маві від 13.10.2017 (вх. ДФС №47000/6 від 20.10.2017), податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.08.2017 №0038411212 було скасовано.

В тексті зазначеного рішення також вказано, що ТОВ Фірма Маві подано податкову декларацію з ПДВ за IV квартал 2016 року (реєстраційний №9260715029 від 10.01.2017) згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання до сплати в розмірі 72348,00 грн. по терміну сплати 19.02.2017, яку погашено 13.05.2017 у розмірі 85209,00 грн. надходженням до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Також, ТОВ Фірма Маві подано податкову декларацію з ПДВ за І квартал 2017 року (реєстраційний №9062905244 від 12.04.2017) згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання до сплати в розмірі 85209,00 грн. по терміну сплати 20.05.2017, яку погашено 25.05.2017 року у розмірі 12861,00 грн. за рахунок переплати та 31.05.2017 у розмірі 72348,00 грн. надходженням до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. На момент граничного строку сплати податкових зобов'язань ТОВ Фірма Маві забезпечено сплату коштів на електронний рахунок у повному обсязі.

Крім того, згідно податкової консультації ДФС України від 29.06.2017 року Про питання виконання зобов'язань зі сплати податку на додану вартість , наданої ТОВ Фірма Маві , вбачається, що на момент граничного строку сплати податкових зобов'язань ТОВ Фірма Маві забезпечено сплату коштів на електронний рахунок у повному обсязі. Відповідно до даних інтегрованої картки платника податку станом на 01.06.2017 податковий борг відсутній.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.2. ст. 203 Кодексу платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок" погашення податкового боргу згідно з Черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 131.2, п. 131.3 ст. 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер тд індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 200-1.5 ст. 200-1 Кодексу з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Відповідно до п. 40 підрозділу 2 розділу XX Кодексу штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на догану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент граничного строку сплати податкових зобов'язань ТОВ Фірма Маві забезпечено сплату коштів на електронний рахунок у повному обсязі.

Зазначені обставини у повному обсязі підтверджено, податковою консультацією ДФС України від 29.06.2017 року Про питання виконання зобов'язань зі сплати податку на додану вартість , наданої ТОВ Фірма Маві , рішенням ДФС України від 14.12.2017 року про результати розгляду скарги ТОВ Фірма Маві від 13.10.2017 (вх. ДФС №47000/6 від 20.10.2017), яким було скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 14.08.2017 №0038411212, а також витягом з електронного рахунку ТОВ Фірма Маві .

З наведених підстав, враховуючи, що на електронному рахунку Позивача перебували грошові кошти, а затримка перерахунку відбулась не з вини ТОВ Фірма Маві , суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0038461212 від 14.08.2017 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" штрафних санкцій на суму 14469,60 грн. належить до скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" (65104, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 103, кв. 615, код ЄДРПОУ 33653427) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0038461212 від 14.08.2017 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" штрафних санкцій на суму 14469,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Маві" (65104, м. Одеса, пр.. Маршала Жукова, 103, кв. 615, код ЄДРПОУ 33653427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.06.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.