Постанова

від 05.06.2018 по справі 820/625/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/625/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Бегунца А.О. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018, суддя Єгупенко В.В., , повний текст складено 27.03.18 по справі № 820/625/18

за позовом Приватного підприємства "Екощит"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Екощит» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_1 (форма «Р» ), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» загалом у сумі 76071,00 грн. (з них 61071,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 15254,00 грн. за штрафними санкціями), винесеного на підставі акту № 24085/20-40-14-11/38281556 від 08.12.2017; скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_2 (форма «Р1» ), яким зменшено суму податкового зобов'язання у розмірі 105236,00 грн. та суму податкового кредиту у розмірі 88641,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 08.12.2017 № 24085/20-40-14-11/38281556, є помилковими, засновані на хибних судженнях суб'єкта владних повноважень та не відповідають обставинам справи, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018р. адміністративний позов Приватного підприємства «Екощит» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_1 (форма «Р» ), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» загалом у сумі 76071,00 грн. (з них 61071,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 15254,00 грн. за штрафними санкціями), винесеного на підставі акту № 24085/20-40-14-11/38281556 від 08.12.2017. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_2 (форма «Р1» ), яким зменшено суму податкового зобов'язання у розмірі 105236,00 грн. та суму податкового кредиту у розмірі 88641,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що Головне управління ДФС у Харківській області вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Такі дії суду суперечать положенням ст. 242 КАС України, а саме, судом першої інстанцій не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обґрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Вказують, що надані для перевірки ПП ЕКОЩИТ первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (акти виконаних робіт, акти надання послуг, податкові накладні платіжні доручення) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковими інформаціями діяльності контрагентів, отриманими Головним управлінням ДФС у Харківській області фактами від органів ДФС, на обліку яких знаходяться діяльності контрагентів, а саме відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів за період листопад 2014, листопад - грудень 2016 року та січень, березень - квітень 2017року, від імені постачальників та по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям: ТОВ Сеолан за листопад 2014року, ТОВ ВІНГЕРС за листопад 2016 року, ТОВ РІАЛАЙЗ-ПЛЮС податковий номер 40633708 за листопад 2016 року, ТОВ АТРОКС за грудень 2016 року, ТОВ РІДЖЕСТ податковий номер 40633357 за січень 2017 року, ТОВ ЕЛФАСТ за березень 2017 року, ТОВ ЕЛІЗІЯ за квітень 2017 року розумінні ст.22, ст.185 Податкового Кодексу України, свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПП ЕКОЩИТ . Також, звертають увагу на те, що ПП "Екощит" замовляло послуги у контрагентів, які в свою чергу згідно кведу не компетентні в цих питаннях. На підставі наведеного просять скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі № 820/625/18, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП Екощит відмовити в повному обсязі.

Від ПП Екощит до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Екощит з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам ТОВ Сеолан за листопад 2014 року, ТОВ ВІНГЕРС за листопад 2016 року, ТОВ РІАЛАИЗ-ПЛЮС за листопад 2016 року, ТОВ АТРОКС за грудень 2016 року, ТОВ РІДЖЕСТ за січень 2017 року, ТОВ ЕЛФАСТ за березень 2017 року, ТОВ ЕЛІЗІЯ за квітень 2017 року.

За результатом перевірки 08.12.2017 складено акт № 24085/20-40-14-11/38281556, згідно висновків якого ПП Екощит порушено:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 149658, а саме у листопаді 2014 року на суму 7017 грн., у листопаді 2016 року на суму ПДВ 30 867 грн., у грудні 2016 року на суму ПДВ 14 969 грн., у січні 2017 року на суму ПДВ 28 833 грн., у березні 2017 року на суму ПДВ 15 317 грн., у квітні 2017 року на суму ПДВ 52 656 грн.;

- п.185.1 ст. 185, ст. 187, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 105 236 грн., у тому числі за листопад 2014 року всього у сумі 8 564 грн.; листопад 2016 року у сумі 27 394 грн., грудень 2016 року у сумі 14 683 грн, січень 2017 року у сумі 27 536 грн., березень 2017 року у сумі 13 913 грн., квітень 2017 року у сумі 13 146 грн.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення: від 27.12.2017 №0003021411 (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов'язання за Податок на додану вартість у загальній сумі 76 071, 00 грн. та від 27.12.2017 №0003031411 (форма Р1 ), яким зменшено суму зобов'язання у розмірі 105 236 грн. та суму податкового кредиту у розмірі 88 641 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин з ТОВ Сеолан за листопад 2014 року, ТОВ ВІНГЕРС за листопад 2016 року, ТОВ РІАЛАИЗ-ПЛЮС за листопад 2016 року, ТОВ АТРОКС за грудень 2016 року, ТОВ РІДЖЕСТ за січень 2017 року, ТОВ ЕЛФАСТ за березень 2017 року, ТОВ ЕЛІЗІЯ за квітень 2017 року.

Так, між підприємством замовником ПП ЕКОЩИТ та виконавцем ТОВ Сеолан було укладено: договір надання послуг від 27.10.2014 № 14-1027, відповідно до якого виконавець бере на зобов'язання на розрахунок викидів забруднення речовин в атмосферу для TOB Еріс-XXI , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 28.10.2014 № 14-1028, за яким виконавець бере на зобов'язання на визначання нормативних точносних характеристик випробувань устаткування для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуг своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 30.10.2014 № 14-1030, згідно з яким виконавець бере на зобов'язання на Розрахунок викидів забруднення речовин в атмосферу для БАТИСКАФ , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно оплатити; договір надання послуг від 03.11.2014 № 14-1103, згідно якого виконавець бере на зобов'язання на Розрахунок викидів забруднення речовин в атмосферу для ЛЕКХІМ-Харків , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно оплатити; договір надання послуг від 05.11.2014 № 14-1105, на умовах якого виконавець бере на зобов'язання на Розробку обсягів викидів та розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по базі відпочинку Харківський метрополітен , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги своєчасно, їх оплатити; договір надання послуг від 10.10.2014 № 14-1010, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання на Екологічне обстеження та розрахунок викидів забруднюючих речовин атмосферу для ХНМУ, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно оплатити; договір надання послуг від 06.11.2014 № 14-1106, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Інструментальний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами проммайданів КП Харківський метрополітені замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 07.11.2014 № 14-1107, за яким виконавець бере на с зобов'язання на Визначання нормативних точносних характеристик і оформлення документів на випробувальне устаткування лабораторії з паспортизації продукції для Дружківський вогнетривкий завод , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

На підтвердження виконання вищезазначених зобов'язань ПП "ЕКОЩИТ" надано податкові накладні та акти виконаних робіт, отримані від ТОВ Сеолан (податковий номер 39072643), договори від року №14-1027, від 28.10.2014 року №14-1028, від 30.10.2014 року №14-1030, від 03.11.2014 року №14-1103, від 05.11.2014 №14-1105, від 10.10.2014 №14-1010, від 06.11.2014 №14-1106, від 07.11.2014 №14-1107.

Позивачем надано протокол узгодження ціни до договорів від 27.10.2014 №14-1027, від 28.10.2014 №14-1028, від 30.10.2014 №14-1030, від 03.11.2014 №14-1103, від 05.11.2014 №14-1105, від 10.10.2014 №14-1010, від 06.11.2014 №14- 1106, від 07.11.2014 № 14-1107.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП ЕКОЩИТ (виконавець) та ТОВ ВІНГЕРС (замовник) було укладено наступні договори: договір надання послуг від 07.11.2016 № 16-1107/1, на умовах якого виконавець бере зобов'язання на Визначення нормованих точносних характеристик ВО з метою атестації ПАТ ВЕСКО в Системі Промисловий Регістр , а замовник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги; договір надання послуг від 07.11.2016 № 16-1107/2, відповідно до якого виконавець бере зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою ЕОЛ-ПЛЮС" для ДП «Хлібна база №85» , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 07.11.2016 № 16-1107/3, на підставі якого виконавець бере зобов'язання на Визначення характеристик КЗ аналізатора СПРУТ по ТУУ 26.2-25 (022 - 025) з метою атестації ТОВ Кальдеріс Україна , а замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 07.11.2016 № 16-1107/4, на умовах якого виконавець бере зобов'язання на Актуалізація методик вимірювань аналізатора СПРУТ по ТУ І 25341601-(022 - 025) з метою атестації ТОВ Кальдеріс Україна , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 07.11.2016 № 16-1107/5, відповідно до якого виконавець бере зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для Харківській області , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

Позивачем ПП "ЕКОЩИТ" на підтвердження виконання зазначених зобов'язань, надано податкові виконаних робіт, отримані від ТОВ ВІНГЕРС (податковий номер 40633137), договори від 07.11.2016 №16-1107/1, від 07.11.2016 №16-1107/2, від 07.11.2016 №16-1107/3, від 07.11.2016 №16-1107/4, від 07.11.2016 №16-1107/5.

Також, позивачем надано протокол узгодження ціни до договорів від 07.11.2016 №16-1107/1, від 07.11.2016 №16-1107/2, від 07.11.2016 №16-1107/3, від 07.11.2016 №16-1107/4, від 07.11.2016 року №16-1107/5.

Також, з наданих суду доказів вбачається, що між ПП ЕКОЩИТ , як замовником та ТОВ РІАЛАЙЗ-ПЛЮС , як виконавцем було укладено договори: договір надання послуг від 16.11.2016 № 16-1116, згідно з яким виконавець бере зобов'язання на Поточний ремонт міжповерхового перекриття душових будівлі № 4 за адресою: вул. Полтавський шлях, 193, а замовник зобов'язується прийняті вказані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 25.11.2016 № 16-1125, згідно якого виконавець бере зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу, автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ-ПЛЮС" для ТОВ Природа України , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та с оплатити; договір надання послуг від 09.11.2016 № 16-1109-1, згідно з умовами якого виконавець бере зобов'язання на Визначення кодів відходів згідно Державному класифікатору У: 005-96 для ТОВ Тубний завод , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 09.11.2016 № 16-1109-2, за яким виконавець бере зобов'язання на Обстеження стаціонарних джерел викидів забруднюючих атмосферне повітря теплогенераторних №1,2 станції Пролетарська КП "Харківський метрополітен", а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 09.11.2016 № 16-1109-3, згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ- ПЛЮС" для ТОВ "ПРОМГІДРОПРИВОД", а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 09.11.2016 № 16-1109-4, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ РЕНЕСАНС , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

ПП "ЕКОЩИТ" на виконання зазначених зобов'язань надані податкові накладні та акти виконаних робіт, отримані від ТОВ РІАЛАЙЗ-ПЛЮС (податковий номер 40633708), договори від 16.11.2016 №16-1116, від 25.11.2016 №16-1125, від 09.11.2016 №16-110-1, від 09.11.2016 №16-1109-2, від 09.11.2016 №16- 109-3, від 09.11.2016 року №16-1109-4.

Також, позивачем надано протокол узгодження ціни до договорів від 16.11.2016 № 16-1116, від 25.11.2016 №16-1125, від 09.11.2016 №16-1109-1, від 09.11.2016 №16-1109-2, від 09.11.2016 року №16-1109-3, від 09.11.2016 №16-1109-4.

Між підприємством ЕКОЩИТ (замовником) та ТОВ АТРОКС (виконавцем), були укладені наступні договори: договір надання послуг від 30.11.2016 № 16-1130-1, відповідно до якого виконавець бере зобов'язання на Обстеження об'єктів ТОВ фірми "ПРОДУКТ" для отримання доз спеціальне водокористування., а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 30.11.2016 № 16-1130-2, відповідно до якого виконавець бере зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ЮГРАН , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 30.11.2016 № 16-1130-3, згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання на Обстеження об'єктів для паспортизації та інвентаризації промислових відходів ТОВ ЮГРАН , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 30.11.2016 № 16-1130-4, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання на Консультаційні послуги з оформлення екологічної документації, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 14.12.2016 № 16-1214, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу, автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ-ПЛЮС" ТОВ М'ЯСОКОМБІНАТ М'ЯСНОЙ , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 15.11.2016 № 16-1115-2, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання на Влаштування воріт з калиткою та забором за адресою вул. Чеботарська, 47-49, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 15.11.2016 № 16-1115-3, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Влаштування забора з калиткою за адресою вул. Чеботарська, 42, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 15.11.2016 № 16-1115-12, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Оформлення реєстрових карт об'єктів утворення відходів ПП Мереф'янське АТП , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

На підтвердження виконання зазначених договорів, позивачем - ПП "ЕКОЩИТ" надано податкові та акти виконаних робіт, отримані від ТОВ АТРОКС (податковий номер 40822270), договори 30.11.2016 №16-1130-1, від 30.11.2016 №16-1130-2, від 30.11.2016 16-1130-3, від 30.11.2016 №16-1130-4, від 14.12.2016 №16-1214, від .11.2016 №16-1115-2, від 15.11.2016 №16-1115-3, від 15.11.2016 №16- 15-12.

Також. позивачем надано протокол узгодження ціни до договорів від 30.11.2016 6-1130-1, від 30.11.2016 №16-1130-2, від 30.11.2016 №16-1130-3, від 30.11.2016 №16-1130-4, від 14.12.2016 №16-1214, від 15.11.2016 №16- 1115-2, від 15.11.2016 №16-1115-3, від 15.11.2016 №16-1115-12.

Між ПП ЕКОЩИТ (замовник) та ТОВ РІДЖЕСТ (виконавець) були укладені: договір надання послуг від 03.01.2017 № 17-0103/1, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення характеристик проб глин Донського родовища в незалежній лабораторії, атестованій в Системі Мінекономрозвитку України Промисловий Регістр для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.01.2017 № 17-0103/2, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Актуалізація, коригування документів: паспорту, положення, настанови з якості з проведенням зовнішнього контролю якості за діяльністю лабораторії фізико- хімічних випробувань ТОВ Кальдеріс Україна , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.01.2017 № 17-0103/3, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення нормованих точносних характеристик випробувального обладнання з паспортизації продукції лабораторії фізико-хімічних випробувань ТОВ Кальдеріс Україна , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.01.2017 № 17-0103/4, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення кодів відходів згідно Державному класифікатору України ДК 005-96 для ТОВ Фірма Природа України , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.01.2017 № 17-0103/5, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ПрАТ ХКП Котлоенергопроект , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 17.01.2017 № 17-0117/1, згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ ВОСТОКЕНЕРГО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 17.01.2017 № 17-0117/2, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання на Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу для ТОВ фірма Континент , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 17.01.2017 № 17-0117/3, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ- ПЛЮС" для УПО в Харківській області, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

На підтвердження виконання зобов'язань за вищевказаними договорами, позивач ПП "ЕКОЩИТ" надав податкові та акти виконаних робіт, отримані від ТОВ РІДЖЕСТ (податковий номер 40633357), договори від 03.01.2017 №17-0103/1, від 03.01.2017 №17-0103/2, від 03.01.2017 №17-0103/3, від 03.01.2017 №17-0103/4, від 03.01.2017 №17-0103/5, від 17.01.2017 №17-0117/1, від 17.01.2017 №17-0117/2, від 17.01.2017 0117/3.

Матеріалами справи підтверджено, що між підприємством замовником - ПП ЕКОЩИТ та виконавцем - ТОВ ЕЛФАСТ , укладені такі договори: договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-1, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення кодів відходів для ТОВ Тубний завод , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-2, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення характеристик щодо підтвердження стабільності показників: СЗП ARL 9900 та КЗ для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-3 на умовах якого виконавець бере на себе зобов'язання на Актуалізація, коригування та оформлення документів для переатестації МВВ-26.2-00282049-01, МВВ-26.2-00282049-02 комплексу спектрометра ARL 9900 для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 22.03.2017 № 17-0322, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення кодів відходів для ТОВ Фірма Природа України , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-4, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ-ПЛЮС" для TOB ВОСТОКЕНЕРГО , а замовник зобов'язується прийняти послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-5, згідно якого виконавець бере на зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою ПЛЮС" для ТОВ ЮГРАН , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 23.03.2017 № 17-0323-1, згідно якого виконавець бере і зобов'язання на Оформлення реєстрових карт промислових відходів для ТОВ Природа України , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 23.03.2017 № 17-0323-2, відповідно до якого виконавець бере зобов'язання на Обстеження установок очистки газу ТОВ Модерн - XXI , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 23.03.2017 № 17-0323-3, за яким виконавець бере зобов'язання на Оформлення екологічних звітів ТОВ фірма Солекс, ЛТД , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

Позивач "ЕКОЩИТ" на підтвердження виконання зазначених вище договорів надав податкові та акт виконаних робіт, отримані від ТОВ ЕЛФАСТ (податковий номер 40541434), дог від 03.03.2017 №17-0303-1, від 03.03.2017 №17-0303-2, від 03.03.2017 №17-0303-3, від 22.03.2017 №17-0322, від 03.03.2017 №17-0303-4, 03.03.2017 №17-0303-5, від 23.03.2017 №17-0323-1, від 23.03.2017 0323-2, від 23.03.2017 №17-0323-3. ????? Таким чином, надані для перевірки ПП ЕКОЩИТ первинні докумНа підтвердження виконання зобов'язань за вищевказаними договорами, позивач ПП "ЕКОЩИТ" надав податкові та акти виконаних робіт, отримані від ТОВ РІДЖЕСТ (податковий номер 40633357), договори від 03.01.2017 №17-0103/1, від 03.01.2017 №17-0103/2, від 03.01.2017 №17-0103/3, від 03.01.2017 №17-0103/4, від 03.01.2017 №17-0103/5, від 17.01.2017 №17-0117/1, від 17.01.2017 №17-0117/2, від 17.01.2017 0117/3.Матеріалами справи підтверджено, що між підприємством замовником - ПП ЕКОЩИТ та виконавцем - ТОВ ЕЛФАСТ , укладені такі договори: договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-1, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення кодів відходів для ТОВ Тубний завод , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-2, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення характеристик щодо підтвердження стабільності показників: СЗП ARL 9900 та КЗ для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-3 на умовах якого виконавець бере на себе зобов'язання на Актуалізація, коригування та оформлення документів для переатестації МВВ-26.2-00282049-01, МВВ-26.2-00282049-02 комплексу спектрометра ARL 9900 для ПАТ ВЕСКО , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 22.03.2017 № 17-0322, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання на Визначення кодів відходів для ТОВ Фірма Природа України , а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-4, за яким виконавець бере на себе зобов'язання на Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери за програмою "ЕОЛ-ПЛЮС" для TOB ВОСТОКЕНЕРГО , а замовник зобов'язується прийняти послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 03.03.2017 № 17-0303-5, згідно якого виконавець бере на зобов'язання на Автоматизовані Позивач "ЕКОЩИТ" на підтвердження виконання зазначених вище договорів надав податкові та акт виконаних робіт, отримані від ТОВ ЕЛФАСТ (податковий номер 40541434), дог від 03.03.2017 №17-0303-1, від 03.03.2017 №17-0303-2, від 03.03.2017 №17-0303-3, від 22.03.2017 №17-0322, від 03.03.2017 №17-0303-4, 03.03.2017 №17-0303-5, від 23.03.2017 №17-0323-1, від 23.03.2017 0323-2, від 23.03.2017 №17-0323-3.

Також, судом встановлено, що між ПП ЕКОЩИТ , іменованим Замовник , та ТОВ ЕЛІЗІЯ , іменованим Виконавець укладено наступні договори: договір надання послуг від 10.04.2017 № 17-0410, згідно з яким виконавець зобов'язання на Поточний ремонт нежитлового приміщення, а замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 27.03.2017 № 17-0327-1, за яким виконавець взяв на себе зобов'язання на Послуги щодо технічного випробовування й аналізування, а замовник - зобов'язання прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 27.03.2017 № 17-0327-2, згідно якого виконавець зобов'язаний надати Послуги інженерні у сфері поводження з відходами, а замовник - зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити; договір надання послуг від 27.03.2017 № 17-0327-3, на умовах якого виконавець зобов'язаний надати Послуги інженерні у сфері поводження з відходами, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та своєчасно їх оплатити.

Позивач ПП "ЕКОЩИТ" на підтвердження виконання зобов'язань за укладеними договорами надав податкові, акт виконаних робіт, отримані від ТОВ ЕЛІЗІЯ (податковий номер 41072197), 27.03.2017 №17-0327-3, від 10.04.2017 №17-0410, від 27.03.2017 0327-1, від 27.03.2017 №17-0327-2.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення № 88) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток та ПДВ платником податків визначається за даними бухгалтерського обліку господарських операцій та за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначає, що суми податку на додану вартість за податковими накладними по зобов'язаннях з контрагентами позивача включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у ЄРПН, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та наданими деклараціями з ПДВ, проте податковим органом встановлено порушення податкового законодавства контрагентами позивача - ТОВ Сеолан , ТОВ ВІНГЕРС , ТОВ РІАЛАИЗ-ПЛЮС , ТОВ АТРОКС , ТОВ РІДЖЕСТ , ТОВ ЕЛФАСТ , ТОВ ЕЛІЗІЯ .

З огляду на зазначені вище положення норм права, ймовірне порушення ТОВ Сеолан , ТОВ ВІНГЕРС , ТОВ РІАЛАИЗ-ПЛЮС , ТОВ АТРОКС , ТОВ РІДЖЕСТ , ТОВ ЕЛФАСТ , ТОВ ЕЛІЗІЯ податкового законодавства під час здійснення правовідносин при фактичному здійсненні господарських операцій з позивачем не впливає на обов'язки ПП Екощит .

Позивачем надано належним чином оформлені документи, на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ Сеолан , ТОВ ВІНГЕРС , ТОВ РІАЛАИЗ-ПЛЮС , ТОВ АТРОКС , ТОВ РІДЖЕСТ , ТОВ ЕЛФАСТ , ТОВ ЕЛІЗІЯ .

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

ТТН не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі як на підставу відсутності реальності операцій позивача та контрагентів на відтунтість у контрагентів необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме майна, земельних ділянок, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність необхідної для здійснення господарської діяльності кількості працівників, відсутність документів в підтвердження фінансово господарської діяльності контрагентів, відсутність документів підтверджуючих рівень освіти, кваліфікації, професійних знань працівників контрагентів, а також щодо невідповідності номенклатури виконаних робіт та об'єкта на якому виконувались роботи, вказаної у податковій накладній номенклатурі зазначеній в акті виконаних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами .

Доводи відповідача здебільшого ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання є підставами у сумніві реальності операцій та не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об'єктивно не спростовані.

Щодо посилання ГУ ДФС у Харківській області в акті перевірки на пояснення директора ТОВ "Сеолан" ОСОБА_2 які були отримані від Управління Служби безпеки України, колегія суддів зазначає наступне.

Дані пояснення директора ТОВ "Сеолан" відповідачем до суду не надані, відсутні вони й матеріалах справи.

Крім того, дані пояснення директора ТОВ "Сеолан" не можуть вважатися належними доказами по справі, оскільки пояснення не є протоколом допиту.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» ). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що жодних претензій щодо подальшого використання в господарській діяльності придбаних товарів та послуг у податкового органу немає .

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що ПП Екощит виконані умови для формування податкового кредиту по вищевказаним договорам.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_1 (форма «Р» ), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» загалом у сумі 76071,00 грн. (з них 61071,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 15254,00 грн. за штрафними санкціями) та від 27 грудня 2017 року № НОМЕР_2 (форма «Р1» ), яким зменшено суму податкового зобов'язання у розмірі 105236,00 грн. та суму податкового кредиту у розмірі 88641,00 грн. підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічні норми містились в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі № 820/625/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 11.06.2018.