Рішення

від 08.05.2018 по справі 331/8536/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

08.05.2018

Справа № 2/331/342/18

№ 331/8536/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

за участю секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року у справі №331/8470/15-ц подання державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржник: керівник ТОВ Елеттротек Україна - ОСОБА_1, стягувач: ТОВ ЗМ Україна - задоволено та обмежено керівника підприємства-боржника ТОВ Елеттротек Україна ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документа. Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.

В подальшому ОСОБА_1 припинив виконання обов'язків керівника ТОВ Елеттротек Україна , що підтверджується контрактом між ТОВ Елеттротек Україна та ОСОБА_1, згідно з яким повноваження ОСОБА_1 як директора товариства станом на сьогоднішній день закінчились.

Крім того, відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ Елеттротек Україна (код ЄДРПОУ 38664192) є інша особа. Таким чином, станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не є керівником ТОВ Елеттротек Україна , що підтверджується належними доказами.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою, в якій просив суд скасувати обмеження у праві виїзду закордон згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року по справі 331/8470/15-ц за поданням державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про обмеження у виїзді закордон .

Заява була вмотивована тим, що підстави для його обмеження у праві виїзду закордон відпали, оскільки він не є керівником підприємства-боржника ТОВ Елеттротек Україна , виконавче провадження завершене.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2017 у вказаній справі, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відмовлено.

При цьому, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в ухвалі від 18.09.2017, з яким погодився Апеляційний суд Запорізької області, роз'яснено заявнику, що вирішення цього питання, шляхом повідомлення Державної прикордонної служби, покладено на державного виконавця який виніс кінцеву постанову у виконавчому провадженні.

На виконання вказівок суду, заявник звернувся із відповідною заявою про припинення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно з відповіддю Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за вих. №12319 від 06.11.2017 заявнику повідомлено, що у відповідності до норм розділу ХІІІ п. 5 Інструкції з примусового виконання рішення суду тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав, на підставі частини першої статті 38 Закону; закінчення виконавчого провадження на підставі п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Виконавче провадження відносно боржника ТОВ Елеттротек Україна завершено з підстав п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , тобто в рамках виконавчого провадження відповідна постанова про скасування обмеження у праві виїзду за кордон за межі України не може бути винесена.

Органом державної виконавчої служби запропоновано вирішити дане питання в судовому порядку.

Позивач, посилаючись на судові рішення у справі №331/8470/15-ц, вважає, що відмова органу державної виконавчої служби у скасуванні обмеження Позивача виїзду за межі України є незаконною, існування цього обмеження щодо Позивача позбавлене правової підстави, практичного змісту та порушує права особи на вільне пересування, а права заявника підлягають захисту у судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач - Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон було обґрунтованим, у заяві ОСОБА_1 про перегляд ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року по справі 331/8470/15-ц за нововиявленими обставинами було відмовлено, головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України встановлено, що ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2016 року по справі 331/8470/15-ц про скасування обмежень ОСОБА_1 у виїзді за кордон не виносилась судом, а також, що діючим законодавством визначено чіткий перелік підстав та процесуальних документів, згідно з яких можливо зняти тимчасове обмеження у виїзді за кордон, тому орган державної виконавчої служби позбавлений можливості зняти ОСОБА_1 накладене судом тимчасове обмеження у виїзді за кордон.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про судовий розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду справи відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, оскільки відповідач не повідомив суд про причини своєї неявки.

Також, судом не вбачаються підстави для винесення заочного рішення у справі, з огляду на наявність відзиву відповідача та відповідно відсутність всіх умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши надані матеріали, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченим та оголошеними в судовому засіданні: копія ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року у справі №331/8470/15-ц; копія контракту від 01.04.2013 між ТОВ Елеттротек Україна та ОСОБА_1; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ Елеттротек Україна ; копія ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 у справі №331/8470/15-ц; інформація про виконавче провадження №48472463 (витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень); копія звернення ОСОБА_1 до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області припинення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; копія відповіді Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за вих. №12319 від 06.11.2017.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров"я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також в ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісним з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України встановлено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону ; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Відповідно до ст. 377-1 Цивільно-процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року по справі 331/8470/15-ц за поданням державного виконавця Хохлова К.К. було обмежено ОСОБА_1 у виїзді закордон без вилучення паспортного документа , як керівника підприємства-боржника ТОВ Елеттротек Україна .

Постановою головного держвиконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області виконавчий документ , а саме наказ № 908/3212/15 виданий 24.07.2015 року Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ Елеттротек Україна на користь ТОВ ЗМ Україна суми заборгованості , на підставі п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження повернутий стягувачу.

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ Елеттротек Україна (код ЄДРПОУ 38664192) є не Позивач, а інша особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, станом на сьогодні ОСОБА_1 не є керівником ТОВ Елеттротек Україна , а виконавчий документ, за яким в рамках виконавчого провадження було накладено обмеження Позивачу у виїзді за кордон, повернутий стягувачеві.

Отже, станом на сьогодні підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон згідно з ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України відсутні.

Вказане свідчить, що існування обмеження у праві виїзду Позивача за кордон позбавлене правової підстави, практичного змісту та порушує права Позивача на вільне пересування.

Позивач звертався із заявою про припинення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно з відповіддю Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за вих. №12319 від 06.11.2017 Позивачу повідомлено, що у відповідності до норм розділу ХІІІ п. 5 Інструкції з примусового виконання рішення суду тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав, на підставі частини першої статті 38 Закону; закінчення виконавчого провадження на підставі п.п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Водночас, згідно з Узагальненнями судової практики Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення - виконавчого документа, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Аналіз норм чинного законодавства з цього питання дозволяє дійти висновку про те, що функції застосування тимчасового обмеження щодо особи покладено на суд, а його скасування - на державного виконавця.

Аналогічних висновків дійшов суд у справі №331/8470/15-ц в ухвалі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 та ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2017 при розгляді заяви ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за кордон судом.

Суд бере до уваги, що судом в іншій справі №331/8470/15-ц відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні обмеження у праві виїзду закордон та роз'яснено, що вирішення цього питання, шляхом повідомлення Державної прикордонної служби, покладено на державного виконавця який виніс кінцеву постанову у виконавчому провадженні. При цьому судом зазначено, що відмова виконавцем в здійсненні цих дій, підлягає захисту оскарженням в суді. Апеляційним судом не прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо скасування заходів саме судом, оскільки суд скасовуючи тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України у такому випадку візьме на себе повноваження державного виконавця.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі №331/8470/15-ц не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Крім того, суд бере до уваги, що Позивач позбавлений в іншому порядку поновити свої порушені права.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача, з огляду на їх необґрунтованість.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 78 , 80 , 81 , 141 , 213-216, 263 , 265 , 273 , 354 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною відмову Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у знятті обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон відповідно до повідомлення за вих. №12319 від 06.11.2017.

Зобов'язати Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зняти обмеження керівника підприємства-боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Елеттротек Україна громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за кордон, без вилучення паспортного документа, що було накладено ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2015 року у справі №331/8470/15-ц.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII Перехідні положення ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: М.В. Антоненко