Постанова

від 12.06.2018 по справі 804/2621/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №804/2621/17

адміністративне провадження №К/9901/36093/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №804/2621/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лік ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Лік ЛТД" (далі - позивач, ТОВ фірма Лік ЛТД ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0004061415, №0004071415 від 7 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ фірма "Лік ЛТД" зазначило про правильність визначення загальної митної вартості товарів як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 9 вересня 2015 року у справі № 760/4417/15-п.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі №804/2621/17 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення від 7 квітня 2017 року №0004061415, №0004071415. Стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 4 074, 23 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надані відповідачем до справи докази не підтверджують висновки акту перевірки стосовно визначення дійсної вартості товару, який поданий позивачем до митного оформлення, у розмірі 61 898,14 євро, а тому грошові зобов'язання розраховані з цієї вартості помилково, у зв'язку з чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, оскільки ТОВ фірма Лік ЛТД навмисно приховало достовірну інформацію щодо вартості товару з метою її заниження при його митному оформленні і зменшення сум ввізного мита та ПДВ, натомість доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права не наводить.

ТОВ фірма "Лік ЛТД" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог митного законодавства.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією від 21 травня 2014 року № 100250001/2014/012700, про що складено акт від 16 березня 2017 року №2378/04-36-14-12/24425201, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 279, статті 295 Митного кодексу України у результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати мита за митною декларацією від 21 травня 2014 року №100250001/2014/012700 на загальну суму 11 501,72 грн; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією від 21 травня 2014 року №100250001/2014/012700.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 7 квітня 2017 року №0004061415, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 112 088,36 грн, з яких розмір основного зобов'язання 74 725,57 грн, штрафні санкції 37 362,79 грн та №0004071415, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 17 252,58 грн, з яких основний платіж 11 501,72 грн, штрафні санкції 5 750,86 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 січня 2014 року між ТОВ фірма Лік ЛТД та Компанією Marino Business LLP (Лондон) (продавцем) укладено контракт №03Y-57/2014, відповідно до якого продавець (Компанія Marino Business LLP) продає, а покупець (ТОВ фірма Лік ЛТД ) купує товари народного споживання, обладнання та інше. Сума контракту становить 430 тисяч доларів США. Строк поставки товарів до 30 грудня 2014 року.

За даними рахунку від 8 квітня 2014 року№ MA14-L0293 на купівлю обладнання (верстати Felder), визначено валюту оплати долари США, умови поставки CPT Kiev, визначено загальну вартість партії товару в розмірі 26 992,5 доларів США.

Зазначений товар 17 травня 2014 року з території Республіки Польща транспортним засобом був ввезений в Україну і пред'явлений для митного оформлення.

19 травня 2014 року транспортний засіб (вантажний автомобіль) і товар, що ним транспортувався, оглянуті співробітниками Ягодинської митниці Міндоходів, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, після чого товар скерований до зони діяльності Київської митниці, де випущений у вільний обіг за декларацією від 21 травня 2014 року № 100250001/2014/0127700.

В червні 2014 року відповідачем направлено запит до Федерального міністерства фінансів Республіки Австрія, з якого вбачається, що в процесі огляду транспортного засобу на упаковках з товаром були виявлені пакувальні листи, відповідно до яких відправником і виробником товару є компанія Felder KG (Тіроль, Австрія), а замовником і отримувачем компанія Felder Group Ukraine . Також зазначено, що з транзитної митної декларації республіки Польща встановлено, що товар декларувався за австрійською експортною декларацією.

Згідно відповіді митниці Інсбрук (Австрія) від 13 жовтня 2014 року компанія Felder KG не має зв'язків з ТОВ фірма Лік ЛТД , а зазначені у запиті пакувальні листи є автентичними, товари призначені для компанії Felder Group Ukraine , були продані компанії PU Woodworking Machines (м. Київ) за ціною 61 898,14 євро.

Також відповідачем підготовлені аналогічні запити до митних органів Великої Британії і Республіки Польща,однак докази їх відправлення адресатам, а також докази отримання відповідей судам не надані.

10 лютого 2015 року Київською міською митницею складений протокол про порушення митних правил №0084/10000/15 стосовно директора ТОВ фірма Лік ЛТД ОСОБА_4 за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 9 вересня 2015 року, провадження у справі про порушення митних правил закрито за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного порушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.

Згідно зі статті 279 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт виявлення під час огляду товару пакувальних листів відповідачем не доведений, а тому доводи контролюючого органу, що товар, пред'явлений до митного оформлення позивачем, є тим же товаром, що продавався Felder KG (Тіроль, Австрія) через компанію Felder Group Ukraine за 61 898,14 Євро, відповідними доказами не підтверджені, що свідчить про обґрунтованість відхилення судом апеляційної інстанції посилань контролюючого органу на неофіційну інформацію від органів Республіки Польща, про те, що вартість товару в декілька разів вище за вартість, задекларовану в Україні, оскільки така інформація в розумінні статті 74 КАС України не є допустимим доказом, оскільки її походження, як і достовірність невідомі.

Відтак, доводи контролюючого органу про те, що товар, який поданий до митного оформлення позивачем в дійсності є товаром, який купувався у Felder KG компанією PU Woodworking Machines (м. Київ), жодними доказами не підтверджені, перевірка факту поставки аналогічного товару PU Woodworking Machines податковими органами не проводилась.

Відтак, колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що позивач занизив вартість товару при його розмитненні для зменшення сум ввізного мита та ПДВ, оскільки надані декларантом документи в своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом методом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі №804/2621/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду